Шота Руставелі
(XII ст.)
Шота Руставелі жив у XII ст. у Грузії. Тут він навчався в Ікалтойській академії, після чого був направлений до Візантії для продовження освіти. Про його життя лишилося дуже мало достовірних свідчень. Відомо, зокрема, що його було послано до Єрусалима, де він , розписував грузинський монастир. І до сьогодні у тому монастирі на одній з колон зберігся портрет Руставелі: мудрий, поважний, вбраний у багаті шати старий. Відомо також, що якийсь час він був скарбником великої грузинської цариці Тамар.
У світовій культурі лишилося велике творіння Шота Руставелі — поема «Витязь у тигровій шкурі». З передмови до неї дізнаємось про ім'я автора і деякі відомості про нього. Поема «Витязь у тигровій шкурі» розповідає про любов, побратимство і пригоди двох благородних лицарів та їх коханих. Мудрий цар Аравії Ростеван благословив любов своєї прекрасної дочки Тінатін до славетного Автанділа. А індійський цар Парсадан всіляко перешкоджає шлюбу дочки Нестан-Дареджан з високородним Таріелом, прагнучи видати її за хорезмійського принца. Проте мужня дівчина ладна краще вмерти, ніж одружитися з нелюбом. Батько ув'язнює її в неприступну Каджетську фортецю, проте це не може зломити дух Нестан-Дареджан і вплинути на її рішення. Тим часом Таріел зустрівся з Автанділом і міцно подружився з ним. Автанділ і Таріел стають побратимами, до них приєднується і славетний лицар Придон, всіляко сприяючи перемозі святої справи, і Тінатін... Проходячи крізь різні випробування, пригоди, небезпеки, друзі успішно долають їх. Царицю Нестан-Дареджан визволено, закохані з'єднуються. Добро перемагає.
У цій поемі прославляються відданість і дружба між людьми різної національності, оспівуються жінка, краса кохання, любов до рідного краю, підносяться високі людські чесноти, моральні цінності, глибокі почуття, вічні для всіх часів і народів. Саме тому «Витязь у тигровій шкурі» — не лише видатна пам'ятка старовини. Це твір вічний, він лишається живим у всі часи. Поему написано соковитою народною мовою. Чимало афоризмів з твору Руставелі ввійшли до скарбниці народної мудрості.
Вірш, яким написано «Витязя в тигровій шкурі», називається шаїрі. Він складається з 16 рядків, у яких римуються кожних чотири.
Українською мовою вперше (ще в минулому столітті) твір переклав Олекса Навроцький. Пропагандистом поеми в ті самі часи виступав також Михайло Гулак. Повний переклад здійснив у 1937 р. Микола Бажан — великий знавець і популяризатор грузинської літератури в Україні.