Проаналізуйте як цикл романтичну збірку повістей М. Гоголя Вечори на хуторі біля Диканьки. Визначте, як розкривається романтика українських легенд та казок в українських повістях Гоголя

Проаналізуйте як цикл романтичну збірку повістей М. Гоголя Вечори на хуторі біля Диканьки. Визначте, як розкривається романтика українських легенд та казок в українських повістях Гоголя

Жодна тогочасна книга на українську тематику не мала такого успіху, як "Вечори", і жодна не була так талановито зробленою, як "Вечори". Гоголь свідомо йшов на створення літературного бестселера, вивчивши запити публіки і пропонуючи їй щось на зразок антиків з "малоросійської" старовини.

Своєрідне відчуження Гоголя від рідного, питомого матеріалу не лишилося непоміченим і породило чимало різних тлумачень. Російський критик М. Полєвой, не знаючи, хто автор "Вечорів", назвав його "міщанином" і "дворянином", який ніколи не виїжджав поза своє помістя. Пантелеймон Куліш, який спершу вважав, що російська література завдячує Гоголеві введення в неї українського життя, пізніше казав, що вся українськість Гоголя — лише відблиск його вражень від народних пісень, а художньої та історичної правди в ній годі шукати.

Весь художній світ Гоголя, зокрема раннього, ніби стоїть на межі буття і небуття. Таке світовідчуття зародилося ще в дитинстві. Як зауважує один із дослідників Гоголя К. Мочульський, в душі Гоголя первісними були переживання космічного жаху і стихійного страху смерті. На цій язичницькій основі християнство сприймається ним, як релігія гріха й покарання, містерія предвічного людського гріха, проста людська цікавість до того, що заборонене й страшне. На це первісне враження накладалися містичні страхи, боязнь Страшного Суду, меланхолія як настрій упокорення.

Відтак центром такого необарокового світу Гоголя стає дуалізм божественного і диявольського. Біс, чорт — чи не головний персонаж "Вечорів на хуторі біля Диканьки". Цей образ Гоголь брав із народних повір'їв і пов'язував з усім тим франтувато-"чужим", що входило в життя разом із російською бюрократично-імперською системою, наприклад, у личині ревізора, земського засідателя, паничика в "гороховому кафтані", що говорить "так химерно й хитро, як у друкованих книжках".

Реальність і казка у "Вечорах на хуторі біля Диканьки". 1. Ліричний образ України - реальність. (У "Вечорах" М.Гоголь правдиво створив ліричний образ України, описавши деталі побуту і звичаї українців, змалювавши пейзажі української землі. У "Вечорах" зображено український народ через образи конкретних героїв, наділених найкращими якостями - любов'ю до рідного краю, почуттям гідності, живим розумом, людяністю, шляхетністю. Гоголівські герої легко впізнаються, вони типові для свого часу й обставин, а отже, реалістичні.) 2. Казковість - форма подання матеріалу. (Казкова форма давала письменнику певну свободу, і цим викликане її використання в першу чергу. Крім того, елементи казки, демонології завжди дуже точно відображають ментальність народу. Саме тому М. Гоголь вводить до своїх повістей чортів, відьом, русалок. Але й ці казкові герої представлені своєю побутовою, часом смішною стороною. Та й поводяться фантастичні герої, як люди: відьми в пеклі, куди потрапляє запорожець у "Зниклій грамоті", грають у карти, ще й обдурюють одна одну; чорт з "Вечора перед Різдвом" - боягуз, здатний лише на дрібні капості тощо.) ІІ. Значення "Вечорів на хуторі біля Диканьки". (У кожній казці завжди велика частка правди. Власне, заради правди, заради моралі вона й створюється. Змальовуючи життя і побут, звичаї й казки рідного краю. Гоголь знайомить світ з українським народом як частиною людства. Письменник створив образ життєрадісного волелюбного народу, який не боїться посміятися з себе, який живе у злагоді з природою, наповнивши її фантастичними, казковими істотами, бо так відчувають спорідненість із природою. Так казковість форми "Вечорів на хуторі біля Диканьки" не заважає зрозуміти суть повістей Гоголя, а допомагає побачити набагато більше через емоційне сприйняття казки.) ІІІ. Мова "Вечорів на хуторі біля Диканьки". Казка і реальність. (Цикл "Вечори..." написано російською мовою, але читач, знайомий з українською, не може позбутися ілюзії, що мова тут саме українська. Цей ефект виникає завдяки широкому використанню Гоголем живої розмовної мови свого краю. Та й оповідачем він обрав пасічника Рудого Панька, людину звичайну, селянина, наділеного лукавством, гумором, доброго оповідача й співбесідника. Багато в чому саме образ Рудого Панька диктує стиль мовлення. І в його устах казковість сюжетів виглядає природно. Він зі своїм живим мовленням і казкар, що вміє зацікавити, і просто мудра людина, якій є що сказати світові.) ІV. Фантастичність - спосіб оцінки життєвих явищ.. (Казковість сюжетів відіграє роль і в сприйнятті образів, і в оцінці життєвих явищ. Зображуючи казкових персонажів у знижено-побутовому вигляді, Гоголь сміється із забобонів, закликає ставитися до життєвих явищ із гумором і добротою.)