Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Мішель де Монтень. «Проби» як зразок есеїстки Відродження

Мішель де Монтень (1533-1592) — представник філософсько-моралістичної прози, походив із заможної родини, одержав гуманістичне виховання, закінчив коледж в Бордо, був мером цього міста, був аполітичним, відзначався досконалим знанням культури античності та Відродження.

1585 р. залишив громадські посади, оселився у маєтку і цілком віддався праці над ІІІ частиною морально-філософ. твору «Проби» (один з найвидатніших творів Ренесансу), працював загалом бл. 23 роки; перші 2 частини написані протягом 1572-79 і видані 1580 р. Повністю опублікований 1588 р., але Монтень до кінця життя доповнював його (посмертне видання — 1595). «Проби» - фрагментарний твір, поділений на різного об’єму глави, сюжетно не пов’язані, написані у формі живої бесіди, містить власні міркування над життям, спостереження, цитати античних авторів, анекдоти. Різноманітна тематика: античні поети, виховання дітей, честолюбство, здоров’я, смерть, багатство, слава, гідність, совість, педантизм, самотність, канібалізм, сон. Крізь своє «я» хоче побачити людину «взяту саму по собі», пізнати її чуттєву і духовну природу. Висновок: людина — істота мінлива. Широко наводить міркування простих людей і мудреців, вважає, що здобуте знання не є остаточним, скептичне ставлення до всього, що подається як незаперечна істина. За Монтенем, втілення ідеалу — доброчесна, гідна людина, що має здоровий глузд, громадянський обов’язок і поміркованість. «Проби» поклали початок жанру есе, вплинули на Ф. Бекона і В. Шекспіра.