Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Історичні умови розвитку і своєрідність літератури Великобританії другої половини XX ст.

Кардинальні зміни в суспільно-політичному житті Великої Британії після другої світової війни — втрата колишньої могутності внаслідок краху колоніальної імперії (більшість колоній здобули незалежність) — вплинули і на проблематику англійської літератури. Велику Британську імперію замінила Співдружність націй, до якої вступили звільнені колонії. Суецька криза 1956 р., яка була наслідком загострення суперечностей у межах Співдружності націй, підтвердила зникнення з карти світу Британської імперії як політичної системи.
Однією з найпомітніших постатей післявоєнної англійської літератури стає Г. Грін, журналіст, драматург, автор гостросюжетних політичних детективів і соціально-філософських романів. Його романи, побудовані здебільшого на конкретному історичному матеріалі, («Тихий американець», 1955, присвячений показу воєнних подій у В’єтнамі).

У 50-ті рр. ХХ ст. в англійській літературі пролунала потужна критика духовної обмеженості середнього класу в творах «сердитих молодих людей» (перші романи К. Еміса, Дж. Вейна, Дж. Брейна, драми Дж. Осборна). Незадоволений своїм життям середній клас не був наділений певною системою моральних цінностей, рухається не вгору, а вниз, руйнує викривальним сміхом і непристойними жартами добропорядність «вершків суспільства».

Важлива роль належить жанрові філософського роману та роману-притчі, ідентифікованого творчою практикою В. Голдінга, К. Вілсона, А. Мердок, Дж. Фаулза.

Сатиричні традиції класичного англійського реалізму продовжує М. Спарк. Психологічна і філософська проза письменників, що дебютували в 60-ті роки (П. Рід, М. Дреббл, С. Хілл) розкриває широкі можливості реалістичного методу.

У 60—70-ті роки ХХ ст. помітним явищем в англійській літературі став робітничий роман А. Сіллітоу, С. Барстоу, С. Чапліна, Д. Сторі, Р. Вільямса. Кращі п’єси Дж. Осборна, Ш. Ділені, Р. Болта, Г. Пінтера, Тома Стоппарда свідчать про відродження англ театру. зрушення в розвиткові британської поезії — Р. Грейвс, Д. Томас, Т. Х’юз.

Упродовж останніх десятиріч ХХ ст. в літературі Великої Британії формується напрям постмодернізму. Стосовно часу його зародження дослідники висловлюють різні думки: одні вбачають його витоки в «Поминках за Фіннеганом» Дж. Джойса, а перші його вияви пов’язують з оприлюдненням роману Дж. Фаулза «Подруга французького лейтенанта» (1969). Постмодернізм як літературний напрям втілено в творчості П. Акройда, ДЖ. Барнса, Д. Лоджа.