Світова література - духовна скарбниця людства. Роль книги в сучасному житті
Вступ
I семестр
Мета: актуалізувати знання, здобуті в початковій школі, визначити рівень готовності учнів до вивчення світової літератури в 5-му класі; пояснити значення світової літератури в сучасному житті людини та людства;
ознайомити учнів з підручником «Світова література, 5 клас» (автор Є. Волощук), його структурою, принципами роботи з навчальним матеріалом та художніми творами, системою умовних позначок;
розвивати навички усного та писемного зв'язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;
формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.
Обладнання: підручники, ілюстрації, дидактичний матеріал, позначки з назвою твору та автором, карта світу.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Книга є альфа й омега всякого знання, початок початків кожної науки.
С. Цвейг
Хід і структура уроку
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
Візитна картка «Мої літні враження».
Учні стають у коло і, передаючи один одному умовну візитну картку, розповідають про те, яку художню книжку прочитали влітку або хотіли б прочитати. Розповідають за певною схемою: кожен має повторити ту інформацію, що отримав від товариша, і додати свою.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
Скільки цікавих і мудрих книжок ви прочитали під час літніх канікул! А чи знаєте ви, що в давнину вашому однолітку зовсім не просто було користуватися книжкою?
Попередниками книжок були глиняні таблички, на яких писали по обидва боки, а потім обпікали або сушили. Такими табличками користувалися з IV по I тисячоріччя до н.е. шумери, асирійці та вавилоняни. На них записували релігійні, юридичні, наукові й поетичні тексти, вели господарські записи.
Людська думка фіксувалася й інакше: у Китаї - на бамбукових планках, які з’єднували мотузкою, в Індії - на пальмовому листі, у Давній Греції і Римі - на покритих воском дерев’яних, олов’яних чи виготовлених зі слонової кістки табличках.
Завдяки використанню м’яких матеріалів (папірусу, пергаменту, шовку, полотнини) книжка набула більш зручної форми - сувою. Папірус (один з видів трав сімейства осокових) ріс у дикому вигляді головним чином на болотах у дельті Нілу. Тригранні стебла розрізали вздовж і вкладали смужки щільно одну до одної. На цей шар накладали наступний, потім їх притискували пресом, сушили і вигладжували. Готові аркуші склеювали в сувої, часто скріплені зверху і знизу прутами, на яких провертався текст під час читання.
У II ст. до н.е. в бібліотеці міста Пергам замінили складний у виробництві папірус пергаментом (оброблена певним чином шкіра молодих телят). Пергамент розрізали на аркуші, зшивали або скріплювали металевими скобами та оправляли в дерев’яні дощечки. Так з’явилися міцні, хоча і дуже важкі, кодекси, що нагадують сучасні книжки. На пергаменті писали очеретяною паличкою або заточеним певним чином пташиним пером.
Середньовічний чернець-переписувач проводив довгі години за переписуванням книжок. Потім цей витвір майстер вручну ошатно прикрашав віньєтками або малював орнаменти чи ілюстрації (мініатюри). Найцінніші манускрипти (рукописи) оздоблювали тонкими пластинами золота й срібла та розписували пурпуром (дуже дорогою фарбою, що виготовляли з тіл равликів певного виду).
Упродовж сторіч книгу переписували від руки, тому вона була коштовною і доступною лише для обраних. У середньовічній Європі знання грамоти фактично не виходило за стіни монастирів.
Лише тоді, коли в середині XV ст. на Старому континенті був відкритий друкарський верстат, писемне слово на папері стало доступнішим для більшості заможних і освічених людей. Цікаво, що спосіб виготовлення паперу винайшли в Китаї приблизно на тисячу років раніше, ніж у Європі. Секрет виробництва паперу потрапив у Старий Світ в середині XII ст.
В Україні книга також була у великій пошані. У літописі «Повість минулих літ» так написано про київського князя Ярослава Мудрого: «Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і переклали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами великої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу... Велика-бо користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це - джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, вони - узда для тіла й душі, в книгах - світло мудрості...».
Сучасна книжка зазнає змін. Видаються звукові книжки, текст яких записаний на магнітофонних касетах, а останнім часом на DVD-дисках, завдяки чому ними можуть користуватися люди з вадами зору. Існують також електронні книжки, тобто пристрої, що своїм форматом нагадують звичайну книжку, але містять декілька тисяч сторінок тексту. Екран електронної книжки замінює сторінку традиційної друкованої. Пристрій можна підключати до персонального комп’ютера для поповнення даних.
Проте надійним провідником до знань, а зокрема і світової літератури, залишається підручник.
2. Ознайомлення зі структурою підручника для 5-го класу: виклад матеріалу, умовні позначення, система завдань.
Завдання учням: взяти підручник, погортати його, звернути увагу на обкладинку, форзаци, представлені розділи та рубрики, прочитати статтю «Путівник до підручника» (с. 5-6), ознайомитися з представленими в статті рубриками підручника.
3. Словникова робота.
Форзац - це однозгинний аркуш паперу, скріплений з першим і останнім зошитами блоку і призначений для з’єднання блоку з палітуркою.
Палітурка - важлива складова книжки, що виготовляється зі спеціальних матеріалів та скріплюється з книжковим блоком.
Хрестоматія - навчальне видання літературних, історичних, наукових чи інших творів або їхніх частин, які вивчаються певним навчальним предметом.
Рубрика - 1. Заголовок розділу, глави, абзацу якого-небудь твору. 2. Відділ, підрозділ чого-небудь, графа.
4. Дидактична гра «Навколо світу з підручником».
На дошці вивішується карта світу. Учні, користуючись змістом підручника (с. 3-4), визначають, з творами яких національних літератур будуть ознайомлюватися упродовж навчального року, ставлять позначку з назвою твору та автором на карті світу, підготовлену заздалегідь учителем.
Індія: народна казка «Фарбований шакал»
Японія: народна казка «Іссумбосі»
Китай: народна казка «Пензлик Маляна»
Персія: народна казка «Синдбад-мореплавець»
Німеччина: народна казка «Пані Метелиця»; Й.В. Гете «Нічна пісня мандрівника»; Г. Гейне «Задзвени із глибини...»
Росія: О. Пушкін «Казка про мертву царівну та сімох богатирів»; М. Цвєтаєва «Книжки в обкладинках червоних»
Данія: Г.К. Андерсен «Соловейко»
Англія: О. Уайльд «Хлопчик-зірка»; Дж. Кітс «Про коника та цвіркуна», Льюїс Керролл «Аліса в Країні Див»; Р. Дал «Чарлі та шоколадна фабрика»
США: Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра», Е. Портер «Полліанна»
Канада: Е. Сетон-Томпсон «Лобо - володар Курумпо»
Фінляндія: Т. Янсон «Капелюх чарівника»
Висновок: підручник «Світова література, 5 клас» ознайомлює нас із творами художньої літератури багатьох країн світу від давнини до сучасності.
5. Введення літературознавчого терміна.
Світова література - сукупність творів художньої літератури всіх країн світу від давнини до наших днів (див. с. 9, рубрика «Словник Мудрої Сови»).
Творцем терміна «світова література» офіційно вважають Йоганна Вольфганга фон Гете. Він першим зауважує, що різні національні літератури мають загальні людські цінності, тому, незважаючи на відмінності між ними, залишаються нерозривно пов’язаними.
6. Словникова робота.
Проблемне питання: «Що таке скарб взагалі і духовний скарб зокрема?»
Скарб - 1. Коштовності, гроші, цінні речі. 2. Духовні цінності, багатства розуму, серця, почуттів. 3. Щось цінне, дороге для будь-кого.
Духовний — пов’язаний із внутрішнім, моральним світом людини.
Учитель, послуговуючись гіпотезами учнів і статтями тлумачного словника, підбиває підсумки словникової роботи.
Таким чином, духовні скарби - це духовні цінності, пов’язані з моральним світом людини і народу, багатства серця, розуму, почуттів. Такою духовністю і багатством, безперечно, володіє художня література.
7. Дидактична вправа «Дерево мудрості».
Прикріпіть до «Дерева мудрості» одну з життєвих цінностей людини, яка формується завдяки художній літературі. Наведіть приклади з прочитаних літературних творів, які підтверджують цю думку.
Приклад.

8. Дидактична вправа «Три речення».
Уважно прочитайте вступну статтю підручника (с. 8-11) про роль книжки в сучасному житті людини і передайте зміст розповіді трьома реченнями, які необхідно записати в зошиті. Переможе той, у кого розповідь стисліша і при цьому точно передає зміст.
Приклад.
Книжка має дивовижну силу та надзвичайні цінності. Перегляд кінострічки розширює світогляд людини, але не може замінити читання. Читання художньої книжки - корисна праця для розуму.
V. Підсумки.
Робота в парах. Прокоментуйте, як ви розумієте подані афоризми.
1. Книга - це співрозмовник, що не лестить тобі, і друг, що не спокушає тебе, і товариш, що тобі не наскучить (Ібн Сіна). 2. Я не знаю більш доброго сусіди, більш справедливого друга, більш покірного супутника, більш слухняного вчителя, більш обдарованого товариша, ніж книга (А. Навої). 3. Гарна книга - це подарунок, заповіданий автором людському родові (Арістотель). 4. Яке пуття в книзі тому, хто не має власного розуму? Хіба дзеркало допоможе сліпому? (Індійське прислів’я).
VI. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріали підручника (с. 8-11).
2. Відповісти на запитання і виконати завдання 2, 3 (с. 11).