Я ЛЮБЛЮ ПРОБУДЖУВАТИ В ЛЮДИНІ ШЛЯХЕТНІ ПОЧУТТЯ - Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944) «Маленький принц» — філософська алегорична казка — притча

Я ЛЮБЛЮ ПРОБУДЖУВАТИ В ЛЮДИНІ ШЛЯХЕТНІ ПОЧУТТЯ - Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944) «Маленький принц» — філософська алегорична казка — притча

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Можливо, у мене покликання відкривати джерела.

А. де Сент-Екзюпері

Мета: зацікавити учнів творчістю письменника, з'ясувати, які риси вдачі А. де Сент-Екзюпері та факти його біографії обумовили вибір форми художнього твору; розпочати вивчення казки «Маленький принц»; розвивати навички художнього читання, узагальнення прочитаного, формулювання ідей, висновків, тлумачення алегоричного змісту, вміння вести дискусію; створити ситуацію обміну особистими думками учнів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.


Хід уроку


1. Мотивація навчання.


2. Вивчення казки «Маленький принц».

2.1. Ланцюжкове читання казки з коментарем.

Методичний коментар. Учні читають ланцюжком казку — притчу (за підручником зі с. 213). Учитель зупиняє на певних словах і коментує казку висловами автора, що стали крилатими. Таким чином, ми розкриваємо зв'язок змісту казки з життям і світоглядом письменника. Водночас готуємо учнів до усвідомлення твору. Для зручності подаємо цей вид роботи у вигляді таблиці.

Графа «висновки» заповнюється після читання уривків і розповіді про письменника (див. п. 2).

Уривки з казки Вислови Екзюпері Висновки: спільне у оповідача і письменника

Від початку до слів «Усі-бо дорослі спершу були дітьми, тільки мало хто з них про теє пам'ятає» «Звідкіль я? Я з мого дитинства. Я прийшов з дитинства. Як з країни» Ми всі родом з дитинства

Розділ 1. Початок. «Треба вчитися не писати, а бачити». «Довести можна все. Але істина — це зовсім не те, що можна переконливо довести: це те, що робить наш світ простішим» Хочеш писати для дітей — знайди мову, на якій вони говорять, яка їм зрозуміла

«Тоді я вже не говорив з ним про полозів, ні про тропічні ліси, ні про зорі. Я пристосувався до його тями. Заводив з ним мову про гольф і бридж, про політику і краватки» «Надто багато на світі людей, яким ніхто не допоміг пробудитись...». «Люди знайдуть матір — природу, близьку садівникові, мореплавцеві або поетові». «Селянка передала дітям не тільки життя, вона їх навчила рідної мови, довірила їм багатство, нагромаджуване повільно, віками» Світ раціональних людей потребує очищення, повернення до матінки — природи. Не потрібно підлаштовуватись під них, треба їм розкрити свій світ — чистий,природний

Розділ 2. «Почав давати збої двигун мого літака» «Я знаю, що таке самотність. За три роки в пустелі я звідав її смак. Серед пісків і зір...».

«Як загрожує небезпека, знову почуваєш себе людиною» На самоті людина заглиблюється в себе, що допомагає їй побачити інші світи навколо, повертається до прекрасного світу дитинства

«Я зроду не малював баранів і тому відтворив для нього один із двох малюнків, що тільки й умів малювати: удава в натурі» «Розгублююсь перед творчим актом, бо не знаю, про що говоритиму, точніше, не знаю, як перекинути місток між відчуттями і свідомістю. Я повинен створити мову» Творчість — у пошуку гармонії між тим, що відчуваєш, і тим, що знаєш. Знання і відчуття — передумови тому, щоб щось створити

Уривки з казки Вислови Екзюпері Висновки: спільне у оповідача і письменника

«Таж у мене вдома все маленьке» «Існує світ, що має свою абсолютну цінність, своє розуміння обов'язку і свої права» У кожного свій світ,

що ми його створюємо


Висновки. Антуан де Сент-Екзюпері розповідає казку від першої особи, і це не випадково. Багато деталей з того, що ми знаємо про героя, який зустрів маленького принца, автобіографічні. Авторська позиція збігається з позицією оповідача.


2. Розповідь про письменника.

Риси вдачі А. де Сент-Екзюпері та факти його біографії обумовили вибір форми художнього твору.

Методичний коментар. Вдома учні прочитали статтю підручника «Ти завше відповідальний за всіх, кого приручив» (с. 210-213) та відповіли на запитання. Тому вчитель наводить лише ті факти біографії письменника, які не наведені у підручнику. Організувати роботу можна наступним чином. Під час розповіді учитель ставить завдання: «Занотуйте (запам'ятайте) факти біографії письменника, які не подані у підручнику». Іншою формою роботи може стати розподіл класу на групи. Для кожної групи учитель готує інформацію, яку необхідно опрацювати, узагальнити і з висновками познайомити клас. Учитель може не оприлюднювати повністю наведену нижче інформацію, а обрати ту, яку вважає необхідною.

«Вчительська кишенька». Народився Антуан-Марі-Роже де Сент-Екзюпері 22 червня 1900 року в родині старовинного дворянського походження в місті Ліоні. Дитинство промайнуло в замку Ля Молль. На дев'ятому році його разом з меншим братом віддають учитись до колежу, де колись навчався й батько. На початку Першої світової війни мати йде в шпиталь сестрою — жалібницею, а дітей відвозить до Швейцарії в привілейований колеж, з надією, що там вони почуватимуться наче вдома. В колежі Антуан здобув широку гуманітарну освіту й добру підготовку в галузі природничих та точних наук. По закінченні колежу власним коштом навчається у ветеранів війни, тепер цивільних пілотів, льотної справи. Його вчителі на той час закладали першу повітряну лінію Париж — Лондон, пізніше Тулуза — Касабланка. У Марокко, де він навчався на військового пілота, отримує звання молодшого лейтенанта.

Зазнавши першої важкої аварії, пориває з коханою дівчиною через наполегливі вимоги її батьків зректися небезпечного фаху, працює в торговельній фірмі.

1926 року їде працювати на поштово-повітряну лінію Тулуза — Касабланка. 1927 року його призначають начальником аеродрому в Кап-Джубі на лінії Тулуза — Дакар. Саме тут він пізнав, що таке пустеля, яка навіює казку, в якій діють кочівники.

1929 року пілот Екзюпері отримує нове призначення — у Південну Америку технічним директором авіалінії «Аеропошта — Аргентина». Тут він пережив низку нічних перельотів через Атлантику, що можна порівняти з самогубством. Саме тут він зустрів сильних людей, пілотів, яких пізніше зробить героями своїх творів.

1931 року Екзюпері повертається до Франції разом з дружиною, аргентинкою Косгуельйо, яка ніяк не хотіла шанувати традиції графського дому, створювала неспокій, була неврівноваженою, безтурботною особою.

Восени 1932 року Екзюпері як пілот — випробувач дивом рятується від загибелі зі своїм гідропланом у бухті Сан-Рафаель. Після аварії він занурюється у стихію літератури і кіно. За його творами «Південний поштовий» і «Нічний політ» тоді якраз створювали фільми. Екзюпері закріпив за собою п'ять патентів на наукові винаходи в галузі аеродинаміки.

Під час війни його не брали у військову авіацію за станом здоров'я, хоча він використав усі свої зв'язки, щоб потрапити саме до діючої частини. Він погоджується працювати в ескадрильї 2-33 добровольцем. «Я невіддільний від Франції. Франція виховала Ренуарів, Паскалів, Пастерів, Гійоме, Ошеде. Вона виховала також нікчем, політиканів і шахраїв. Але мені здається надто зручним проголошувати солідарність з одними і заперечувати всяку спорідненість з іншими. Поразка різнить людей, поразка руйнує споруджену єдність. Нам це загрожує смертю: я не буду сприяти такому розрізненню і звалювати відповідальність за розгром на тих моїх співвітчизників, які думають інакше, ніж я. Такі суперечки без суддів нікуди не ведуть. Ми всі були переможені. Я був переможений... Франція, невіддільна од мене, була слабкою. Її слабкість була моєю слабістю».

Після поразки Франції Екзюпері емігрує до Америки. Весною 1943 року він в Алжирі. Найбільшим віком для діючого пілота на той час було — 35, а Екзюпері було вже 43. Він отримав багато травм, рухи лівої руки були обмежені. Але своєю наполегливістю, силою авторитету домагається дозволу брати участь у бойових операціях. І знову він над Францією з фотокамерою. І знову аварія. Нарешті майор Екзюпері домагається участі в польотах своєї ескадрильї 2-33. Генерал дає дозвіл на п'ять - Екзюпері домагається шість, а потім — сім, вісім.... «Я залишусь з товаришами до кінця. Думаю, уже недовго». 31 липня 1944 року, зробивши свій дев'ятий політ, не повертається з завдання з острова Корсика вже майор Екзюпері.

• Після виконаних видів робіт (читання з коментарем, роботи з афоризмами А. де Сент-Екзюпері, повідомлення біографічних даних) вписуємо у таблицю графу «висновки».

• Дайте відповідь на запитання: чому Антуан де Сент-Екзюпері звертається до жанру казки?


3. Робота з підручником (с. 225).

Під час відповіді на запитання та обговорення ознак казки і притчі учитель звертає увагу учнів на схему, вміщену на с. 225 підручника.

• Згадаємо, що таке казка.

Учитель слухає відповіді учнів, звертає увагу на жанрові ознаки казки.

«Вчительська кишенька». Народна казка — вид усних оповідок з фантастичною видумкою. Казки поділяють на чарівні, побутові, про тварин. У казках про тварин усім персонажам приписують якості людей. На стадії відділення мистецтва від міфології несвідоме олюднення тварин, птахів, комах стало літературним прийомом, а об'єктом зображення стали люди та їх стосунки. Такі казки повчальні.

Чарівна казка своїми витоками торкається магічних обрядів, всієї сукупності міфічних поглядів на світ, якими були уявлення про існування підземного царства, інших світів і т. ін. У казках люди мріяли подолати реальну потужність зовнішніх сил природи і суспільства, змальовували удавану перемогу над ними, а обрядові дійства привчали людину до пасивного очікування. Потім видумка в казках стала поетичною умовністю — в них втілились мрії народу про інше, світле життя, в якому панує справедливість, а герой — носій позитивного начала — обов'язково виходить переможцем у життєвих випробуваннях.

Тема найпоширеніших казкових сюжетів — доля принижених і ображених. За вірність, доброту, безкорисливість біди таких героїв змінюються на добробут. Такому повороту долі герой зобов'язаний втручанню природних сил, придбанню чарівного предмета, знанню або вмінню. В казках виникла ціла низка помічників: кінь, жаба, добра бабуся, жінка — чарівниця... Вони протидіють ворогам: відьмам, викрадачу — вітру, Костію Безсмертному, змію... Казки вчили бути твердими в життєвих випробуваннях, не миритися зі злом, неправдою. Казкарі мріяли про чудодійний спосіб полегшити фізичний труд, оволодіти силами природи.

Літературна (авторська) казка тісно пов'язана з народною темою, сюжетом, мотивом, часто і стилем. У творчості письменників казка набула самобутності і художньої неповторності.

• Пригадайте, що таке притча. Під час вивчення яких тем ми вели розмову про притчу?

«Вчительська кишенька». Притчею називають близьке байці невеличке оповідання, що містить повчання в алегоричній формі. Повчання на прикладі. У відомому сюжеті, вперше зафіксованому в Езопа, батько, який бачить, що ніякі вмовляння не можуть примусити синів жити дружно, наказує принести їм в'язанку різок і пропонує поламати її цілком. У синів нічого не вийшло. Тоді батько розв'язав жмут і став давати синам по одній різочці, кожну з яких вони легко ламали. Притча не має чітких жанрових меж: в ролі притчі може бути казка, прислів'я, легенда, порівняння. На відміну від байки, яка одразу подає висновок — мораль, притча має більш вільну, «відкриту» форму. Вона потребує від читача або слухача перенестися в ситуацію притчі, активно сприймати сенс і в цьому близька до загадки, яку треба розгадати у самостійній інтелектуально-етичній роботі людини.

У байці герої, на відміну від притчі, — не лише люди, але й тварини, рослини, — діють, як правило, в умовних ситуаціях побутового характеру. В притчі персонажі частіше без імені, схематичні, позбавлені характерів: якась людина, один чоловік, певний правитель, син свого батька... Це «людина взагалі». Сенс притчі не в тому, яка людина зображена, а в тому, який етичний вибір буде зроблено.

Для письменників, що прагнуть побудувати свої твори за законами притчі, вона цінна перш за все тим, що дозволяє поставити героя у масштабну, значиму ситуацію етичного вибору, що має принципове, засадниче значення. Притча стає способом авторського узагальнення, коли письменник використовує ємність і змістовність її форми для прямої розмови з читачем про етичні та соціальні проблеми, що його хвилюють.

• Отже, чому Екзюпері звертається до жанру казки і пише її в алегоричній формі, що робить її ще й притчею? Зверніть увагу на тему і епіграф до уроку. (Прочитавши ще раз висновки з таблиці, діти знаходять спільне в світогляді автора і жанрових можливостях казки).


3. Підбиття підсумків уроку.

Саме казка відповідає творчим потребам Екзюпері, за його словами. (У таблиці виділено в графі «висновки»).


4. Домашнє завдання.

1. Прочитати 4, 5, 6 розділи за хрестоматією, 7, 8 розділи — за підручником (с. 218-221).

2. Прочитати статтю підручника на с. 225. Під час читання глав звертайте увагу на запитання і завдання до прочитаного, які допоможуть вам з'ясувати, наскільки ви усвідомили зміст.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.