Частина 1. Медіакомпетентність вчителя: виклики та можливості

Медіатекст і компетентні суб’єкти літературної освіти: від поняття до стратегій

Шуляр Василь, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри теорії й методики мовно-літературної та художньо-естетичної освіти, директор МОІППО, заслужений учитель України

Передмова

Шановний читачу!

До Вашої уваги напрацювання медіаматеріалів для зацікавлених колег. Із цією метою була створена медійна бенчмаркинг-група на чолі із відомою педагогинею, заступником директора колегіуму О. Казаковою та методистом вищої кваліфікаційної категорії Г. Пономаренко організовано було співпрацю із учителями-практиками. Визначено було мету, задання та результат співпраці.

Медійна бенчмаркинг-група та її цільове спрямування — вивчення та напрацювання стратегій роботи з медіакультурологічними текстами з метою формування медійно-культурологічної компетентності педагогічних працівників й учнівської молоді.

Результат медійної бенчмаркинг групи — розроблення медіа-планерів (програмно-тематичних планів, програм, моделей занять, методик і технологій).

Надзавдання суб’єктів проекту:

- озброєння учнів різного віку методами і прийомами прочитання медіакультурологічних текстів й убезпечення шкільної молоді від медійних ризиків та напрацювання медіапланувальних засобів;

- створення медіа-продуктів для педагогічних працівників, які співпрацюватимуть з вихованцями й батьками в медіа-культурологічному середовищі та просторі.

Упродовж роботи здійснювалася адресна супервізія.

Адресна супервізія — надання професійно-фахової допомоги педагогічному працівникові/навчальному закладу для подолання труднощів у викладанні медіа-курсів чи методиці роботи з медіа-культурологічними текстами в різних режимах: очному й дистанційному: он-лайн, скайп, контакт-спілкування, електронна переписка та ін. із повним забезпеченням конфіденційності.

Медіакомпетентність і стратегії роботи з медіатекстом у системі літературної освіти

Медіакомпетентність педагога в наукових дослідженнях пропонують розглядати як «інтегративну якість особистості педагога, що визначається готовністю до вибору, використанню, критичному аналізу, оцінюванню, створенню і передачі медіатекстів в різних видах, формах й жанрах, аналізу складних процесів функціонування медіа у соціумі [Бодалев, 2011], як сукупність мотивів, знань, умінь, здібностей, що сприяють медіаосвітній діяльності педагога в різновікових аудиторіях [Федоров, 2010].

Під медіакомпетентністю вітчизняні науковці (Л. Найдьонова, О. Баришполець, О. Волошенюк, Г. Онкович) розглядають розуміння видів медіа та їх вплив на людину і суспільство; а під медіакомпетенцією — вміння користуватися різними медіатехнологіями, вести пошук необхідної інформації, робити правильний вибір її та створювати медіапродукти. Етимологія понять «компетентність» і «компетенція» мають свої лексичні домінанти: компетентність — це те, що сформовано, наявне на високому рівні, компетенція — задана норма, здатність тощо, якою має або/і може оволодіти здобувач освіти. Тому важко погодитися із запропонованими твердженнями.

Дослідники також пов’язують медіакомпетентність учителя або з розвитком критичного мислення (І. Бодалев, А. Столбникова), або з формуванням комунікативної й ІКТ-компетентності та креативності (О. Бурім, В. Можарова, Ж. Кудіна, Н. Перегуда, О. Трегуб, В. Шарко).

Пропонуємо авторське розуміння базових понять: «медіакомпетентність», «медіакомпетентна особистість», «медіакомпетний учень-читача/учитель літератури».

Медіакомпетентність — це сукупність знань, умінь, здібностей, норм, цінностей, що допомагають суб’єктові медіаосвіти мінімізувати впливи інформаційного середовища/медіа на людину на суспільство, емпатійно-критично сприймати або/і виробляти власні медіапродукти.

Медіакомпетентна особистість — особистість, яка здатна адекватно поводитися в інформаційному середовищі й реагувати та відбирати медіапродукти, емпатійно-критично аналізувати й оцінювати, створювати й передавати медіатексти в різних видах, формах і жанрах.

Поняття «медіакомпетентність учня-читача/учителя літератури» нами розуміється як здатність суб’єкта літературної освіти емпатійно-критично сприймати, аналізувати та/або виробляти власний медійний продукт (медіатекст), який відповідає жанрово-стильовим та видовим особливостям.

Доктор психологічних наук Л. Найдьонова розробила інноваційно-абсорбційну модель медіакультури (ІАММ), яка містить чотири взаємозв’язаних блоки: — «реакції» (пошук інформації, її читання/сканування, ідентифікація/розпізнавання потрібних знань у медіатекстах); — «актуалізації» (асиміляція, інтеграція нових знань, потрібних для опанування виклику, пов’язаних з медіа, співвіднесення їх з наявними знаннєвими ресурсами); — «генерації» (інкубація, творча конвертація, трансформація медійних знань і умінь, всі аспекти ініціації творчості завдяки медіавпливу); «використання» (передача інформації, інноваційна діяльність, дослідження у галузі медіа) [2, 165-166]. Напрацювання Л. Найдьонової враховано нами для побудови логіко-семіотичних моделей «Філософія дій суб’єктів медіаосвіти», «Медіацентрична стратегії конструювання моделей медіазанять у системі літературної освіти» та «Емпатійне прочитання художнього твору».

Авторські моделі:

Рисунок 1.

Рисунок 2.

Рисунок 3.

Медіакомпетентний педагог й емпатичне прочитання текстів школярами

Формування читацької компетентності в системі літературної освіти з використанням медіатекстів зростає і є на часі. Ця проблема важлива для суб’єктів літературної освіти: учителя літератури (педагогічних працівників різних предметів), учнів-читачів, працівників бібліотечних закладів, батьків та ін. Загострення ситуації щодо формування «не читаючої нації» є реальністю, але, на мій погляд, не катастрофою. Важливо адекватно діяти кожному до тих обставин, які сильніші за нас. Відмовитися від комп’ютерних технологій, інтернетних і медійних засобів тощо сьогодні було б смішним. Протидіяти прогресові, який забезпечує мобільність в одержанні інформації, потреби немає. Важливо в цій ситуації виявити мудрість і відібрати такі медійні тексти для шкільного курсу вивчення літератури, які відповідали б ноотехнологізації, а дії вчителів та інших суб’єктів педагогічного процесу узгоджувалися з використанням ноометодики.

Нооосвіта мислиться нами як освіта, яка озброюватиме кожного мудрими методами і засобами для формування ноосуспільства, суспільства мудрих громадян, які продукуватимуть один для одного екобезпечні продукти, не руйнуючи природу людини і біосферу. Важливо вибудувати такий набір медіатекстів, які б без ризику допомогли кожному від людини праці (homo ergaster) пройти якнайшвидше шлях «людини вмілої» (homo habilis) та «людини розумної» (homo sapiens) до «людини спільнодіючої» (homo sinergiosus), щоб у ХХІ столітті на кінець бути «людиною духовною (homo spiritus). І це можливо! Це той шанс, яким ми маємо скористатися.

У системі літературної освіти пропонуємо дозовано та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог використовувати сучасні медіатексти: анімаційні фільми (наприклад, «Фантастичні летючі книги містера Морріса Лессмора»), кінофільми та телевізійні передачі («Книжковий кошик», «Як ми говоримо», «Как мы говорим» та ін.), відеоролики (про книги і читання взагалі та творчість письменників зокрема), світлини, ілюстрації про життя читачів, створення книг, розвитку літератури; інтернет-сайти літературно-мистецьких організацій, письменників, читацьких спільнот і самих читачів; рекламні проекти («Книга творить людину» — за проектом слоган Святослава Вакарчука і рок-групи «Океан Ельзи», російський продукт «Займися читанням» та ін.); залучення зацікавлених читачів до створення власних літературно-мистецьких продуктів із використанням можливостей інтернет-мережі (інтернет-щоденники читачів; фанфіки тощо).

Відповідно до заданих стратегій пропонуємо програмно-планувальні засоби. Одним із таких є проєктно-конструкторська матриця для моделювання медіазаняття або заняття з літератури, де використовуються медіатексти.

Посилання на схожі матеріали:

• Медіазаняття «Література крізь призму жартівника». (Лінгвістичний (літературний) мем як різновид медіатексту і його вплив на формування критичного та творчого мислення) — Розробки уроків
• Сервіси для створення звукозаписних медіатекстів на уроках зарубіжної літератури — Розробки уроків
• Види художніх образів у прочитаних художніх текстах і медіатекстах — Шкільний твір