«Той, хто понад усе шанував людей» (образ Прометея в трагедії Есхіла «Прометей закутий») - ЗРАЗКИ ТВОРІВ - ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ - ЛЮДИНА ТА її СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ - 8 клас
МЕГАЗБІРКА НАЙКРАЩИХ УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ. 2014 5-11 КЛАСИ
Прометей був одним із титанів. У свій час він допоміг Зевсові перемогти Кроноса, Зевсового батька, й узяти владу в свої руки. Але Прометейукрав із небесного вівтаря вогонь і приніс його людям. За це Зевс розгнівався на титана й наказав прикувати його до скелі.
Він мужньо зносить своє нещастя, глибоко страждає в глибині душі: «Мовчу я, — в грудях серце розривається, Коли погляну на ганьбу свою». У героя ще є сили співчувати недолі людей, адже вони лише смертні.
Прометей знає, що він не тільки викрав для людей вогонь, а й навчив їх вари ти їжу, лікувати травами, будувати кораблі, рахувати тощо.
А коротко сказати, то довідайтесь:
Від Прометея — всі в людей умілості.
(Переклад Б. Тена)
Титан розуміє, що мусить знести усе, що йому судилося, адже така його доля.
З міфу відомо, що Прометей зберігав таємницю долі самого Зевса, адже він був ще й провидцем. Як розповідається у міфі, титан розкрив пізніше цю таємницю, оскільки не міг бачити страждань своєї матері. Але у трагедії він говорить: «Розголошувать Про це не час, це мушу якнайглибше я Ховати, — таємниці як дотримаю, То з мук ганебних і кайданів визволюсь». Есхіл зображає його людиною честі, що не бажає ціною послуги Зевсові врятувати власне життя.
Образ Прометея є носієм високих моральних ідеалів, що мають велике виховне значення для наступних поколінь. Саме тому цей образ започаткував галерею «вічних образів» світової літератури, до яких звертаються митці різних часів і народів.
Греки берегли пам'ять про мужнього титана. За свідченням істориків, у Давній Греції на честь Прометея влаштовувалися свята священного вогню. Найспритніші та найсильніші елліни запалювали смолоскипи в Академії (так називався гай, розташований поблизу Афін, в якому полюбляли розмірковувати філософи) і бігли з ним до Афін, а в місті від того вогню засвічували нові. Можливо, з цим святом і пов'язано виникнення крилатого вислову «Прометеїв вогонь» та терміна «прометеїзм», які є символом невгасимого прагнення до свободи, героїчних вчинків на благо людства, прагнення до всього нового й нерозгаданого.