Чарльз Дікенс «Різдвяна пісня в прозі»

Зав’язка. У передвечір Різдва Скрудж демонструє найгірші риси свого характеру: він виганяє племінника Фреда, який прийшов із запрошенням на вечерю, грубо відмовляє благодійникам, що збирали кошти для бідних, і зневажливо висловлюється про тих, хто помирає з голоду. Вночі в його похмурому будинку з’являється привид Джейкоба Марлі. Привид жахає Скруджа виглядом свого важкого ланцюга і попереджає: якщо Ебінезер не зміниться, його чекає така ж посмертна мука. Марлі оголошує візит трьох Духів Різдва.

Розвиток дії. Дух Минулого Різдва повертає Скруджа в часи його юності. Скрудж бачить себе самотнім хлопчиком у школі, якого ніхто не забирав на свята, і відчуває до себе жаль. Потім він бачить момент, коли його колишня наречена Белль покидає його, бо він обрав гроші замість неї. Це пробуджує в Скруджі перші людські емоції та сльози.

Дух Теперішнього Різдва веде Скруджа містом. Він показує скромне святкування в родині Боба Кретчита, де всі щасливі навіть попри те, що на столі лише маленький гусак. Скрудж вперше лякається, коли дізнається від Духа, що Малюк Тім скоро помре. Також Дух показує двох жахливих дітей під своїм плащем — Неуцтво та Убогість. Дух пояснює: це породження людської байдужості, і якщо люди не знищать Неуцтво, воно занапастить світ.

Кульмінація. З'являється мовчазний Дух Майбутнього Різдва. Він показує Скруджу смерть невідомого багатія, над яким усі глузують: слуги розкрадають його меблі, завіски та навіть сорочку з небіжчика. Скрудж з жахом бачить, що ніхто не прийшов на похорон і ніхто не пролив жодної сльози. Зрештою Дух приводить його на цвинтар і вказує на занедбаний надгробок з іменем Ебінезер Скрудж. У цей момент герой розуміє: він — той самий небіжчик, якого всі зневажають. Він благає Духа дати йому шанс все виправити.

Розв’язка. Скрудж прокидається вранці Різдва і розуміє, що Духи дали йому шанс. Він перетворюється на іншу людину: купує величезну індичку для Кретчитів, жертвує гроші благодійникам і йде на обід до племінника. Наступного дня він підвищує зарплату Бобові та обіцяє піклуватися про Тіма. "Скрудж став таким добрим другом, таким добрим господарем і такою доброю людиною, що наше старе місто вміло це цінувати". Малюк Тім одужує, а Скрудж назавжди стає взірцем милосердя.

Key-moments: 6 епізодів, які розкривають сенс твору

• Обличчя Марлі в молотку на дверях. Це перший випадок, коли Скрудж стикається з містикою. Обличчя покійного друга на дверях його власного будинку символізує, що потойбічне життя починає «стукати» у двері його зачерствілої душі. Це готує героя до того, що раціональні розрахунки більше не працюють.
• Сльози над книжкою в дитинстві. Дух Минулого показує Скруджу його самого маленьким, коли він читав про Алі-Бабу. Це доводить учню, що Скрудж колись мав уяву та серце. Ці сльози — початок «відтавання» його душі, бо він уперше за багато років відчув жаль до самого себе.
• Прощання з Белль. Наречена каже Скруджу, що його серце тепер належить «золотому ідолу». Це ключовий момент вибору: Скрудж свідомо проміняв кохання на статки. Побачивши цю сцену знову, старий Скрудж розуміє, яку величезну помилку він зробив і що саме тоді він став по-справжньому бідним.
• Діти Неуцтво та Убогість. Під плащем Духа Теперішнього Різдва ховаються два виродки. Дух каже, що Неуцтво (відсутність освіти та культури) — найстрашніше. Це соціальна ідея Дікенса: якщо багатії будуть ігнорувати освіту бідних дітей, суспільство перетвориться на зграю диких звірів, що врешті знищать і самих багатіїв.
• Лавка старого Джо. Скрудж бачить, як перекупник купує в прачки та прибиральниці речі, вкрадені з ліжка небіжчика. Це найнижча точка падіння: Скрудж розуміє, що за життя він ставився до людей як до предметів, тому й після смерті до його тіла поставилися як до предмета для наживи.
• Тост за Скруджа у Кретчитів. Боб піднімає келих за Скруджа як за «засновника бенкету», хоча на той бенкет Скрудж не дав ні копійки. Це момент найвищої християнської любові. Побачивши це, Скрудж усвідомлює, наскільки він програє цим бідним людям у величі духу.