Світова література (академічний рівень, профільний рівень) 10 клас - Наливайко Д.С. - Генеза 2010

Історія батька Горіо, її соціальний і моральний зміст - РОМАН «БАТЬКО ГОРІО» - Оноре де Бальзак 1799 - 1850

Не так вже й багато в літературі персонажів, так само занурених у побут, у суто сімейні справи й переживання, як старий Горіо. І разом з тим його образ сповнений глибокого драматизму, що виростає з побутово-повсякденної сфери. Нота драматизму з’‎являється вже під час першого знайомства з батьком Горіо, коли він постає в портретній галереї типів, що населяють пансіон мадам Воке: «Тут, серед вісімнадцяти нахлібників, теж знайшлося убоге, знедолене створіння, цап відбувайло, на якого градом сипалися насмішки... Таким посміховиськом став колишній вермішельник, батенько Горіо... Звідки ж взялася ця майже злісна зневага, це презирливе гоніння найстарішого пожильця, це нешанобливе ставлення до чужої біди?»

Далі розповідається передісторія Горіо, з якої ми дізнаємося, що цей старий, надбавши великий статок і вигідно видавши дочок заміж, відійшов від справ і оселився в пансіоні Воке. Тоді він ще мав десять тисяч річного прибутку, багато цінних речей і користувався неабиякою повагою хазяйки пансіону та його мешканців. Однак із часом старий Горіо почав убожіти і, переселяючись у дедалі гірші кімнати, зрештою опинився в жалюгідній комірчині під дахом. Через чотири роки, коли розпочинається дія роману, «він став сам на себе не схожий», «мав вигляд сімдесятилітнього діда - тупого, тремтячого, блідого», який «в одних викликав огиду, в інших - жалість».

Що ж сталося зі старим Горіо? Бальзак піднімає завісу над його таємницею поступово, у міру того, як проникає в неї інший герой роману - Ежен Растіньяк. Ми дізнаємося, що старого безжально оббирають його дочки, Анастазі й Дельфіна. Обидві вони мають заможних чоловіків (старша одружена з графом де Ресто, а молодша з банкіром Нусінгеном), але постійно звертаються до батька по гроші, які витрачають в основному на коханців. Згодом дочки забирають у зубожілого Горіо все до нитки, розбивають йому серце і залишають помирати на самоті.

Таку жорстоку сімейну драму переживає батько Горіо. І хоча драма ця не виходить за межі родини, вона набуває і досить виразного соціального змісту. Її підґрунтя і її рушійна сила - у дії того ж таки «фінансового начала», у силі грошей, яка виявляється зокрема й у формі безжального егоїзму. «Фінансовий принцип - це не що інше, як закоренілий егоїзм», - писав Бальзак, переводячи названий принцип у соціально-психологічну площину. Перед смертю Горіо відкривається гірка істина: гроші виступають таємним регулятором і у сфері сімейних відносин. «Якби я був багатий, - скаржиться він Растіньякові, - якби я не віддав їм багатство, а зберіг у себе, вони були б тут, і мої щоки лисніли б від їхніх поцілунків. Я жив би в особняку... Дочки прийшли б у сльозах,разом із чоловіками й дітьми. Так би воно й було! А тепер нічого. За гроші можна купити все, навіть дочок».



О. Дом’‎є. Ілюстрація до роману «Батько Горіо»


Утім, поширене потрактування образу Горіо лише як жертви егоїзму дочок, який переростає в аморальність, є однобічним. Воно спрощує задум автора, адже відповідальність за те, що Анастазі й Дельфіна виросли саме такими, Бальзак великою мірою покладає саме на їхнього батька.

У цей сюжет письменник заклав сувору моралістичну ідею, що стосується обов’‎язку батьків і виховання дітей. Згідно з нею, незважаючи на самовіддану любов до дочок, Горіо - поганий батько. Засліплений батьківським почуттям, основу якого становить біологічний інстинкт, він задовольняв будь-які примхи своїх улюблениць, тим самим розбещуючи їх, розвиваючи в них безмежний егоїзм. Щастя дітей Горіо уявляв за хибним стереотипом, поширеним у міщанському середовищі: у дитинстві і юності надмірна розкіш, потім - вигідний шлюб...








На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.