ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ - ЯКОБ І ВІЛЬГЕЛЬМ ҐРІММ 1785-1863 1786-1859 - КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Підручник Зарубіжна література 5 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2018 рік

ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ - ЯКОБ І ВІЛЬГЕЛЬМ ҐРІММ 1785-1863 1786-1859 - КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Історія створення

“...Як багато з того, що цвіло в давніші часи, уже немає нині, ба навіть самих спогадів про це вже майже не залишилося. Щоправда, живуть у народі пісні, легенди та перекази, нині видано кілька книжечок з цієї тематики, а тепер побачать світ і ці казки для дітей та родини... Що стосується способу збирання казок тут, то спочатку згадаємо про правильність і правду: з власного ми нічого не добавляли, жодної легенди, самі не прикрашували, навпаки, кожну своєрідність, яку ми помічали, старалися зберегти, щоб надати в цьому розумінні збірці різноманітності змісту”.

Передмова братів Ґрімм до збірки “Казки для дітей і родини”, видання 1819 р. (Переклад Романа Матієва)

У Музеї братів Ґрімм. м. Кассель (Німеччина)

Цікаво знати

Музей братів Ґрімм був заснований 1959 р. в м. Касселі, де вони багато працювали заради збереження німецького фольклору й розвитку німецької мови.

Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, — гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку. Падчірка мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка порізала пальці до крові.

Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило починок. Дівчина схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.

Падчірка гірко заплакала й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки й нарешті сказала:

— Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю й знепритомніла.

А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.

Вона пішла цією лукою й побачила піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

— Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб.

А потім пішла собі далі. Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

Дівчина струснула яблуню — і яблука градом посипалися на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не залишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі.

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:

— А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.

Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина в усьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова й щодня їла смажене й пряжене.

Пробула дівчина певний час та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалася, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй краще, проте її тягло повернутися до рідної хати.

Нарешті вона сказала старій:

— Узяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба повернутися до своїх.

Пані Метелиця сказала:

— Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.

Й. Мітлінгер. Ілюстрація до казки “Пані Метелиця”. 1939 р.

А. Андерсон. Ілюстрація до казки “Пані Метелиця”. 1910 р.

Вона взяла її за руку й провела до великої брами. Брама відчинилася, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.

— Це тобі за те, що ти в усьому старанна була, — сказала стара й віддала їй також і починок, що впав у колодязь.

Тоді брама замкнулася, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.

А щойно вона ввійшла у двір, півень злетів на цямрину1 й заспівав:

Кукуріку, кукуріку!

Наша дівчина іде, —

на ній золота без ліку.

Дівчина ввійшла до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.

Дівчина розповіла про все, що з нею трапилося, і коли мачуха почула, як падчірка дослужилася до такого великого багатства, то загорілася бажанням добути таке щастя і своїй рідній, гидкій та ледачій, доньці.

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, уколола собі пальця, усунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.

Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: “Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!” — вона відповіла: “Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!” — і пішла далі.

Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: “Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!” — вона відповіла: “От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!” — і пішла далі.

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.

1Цямрина — деревина з колодязного зрубу.

Першого дня вона дуже старалася, слухалася пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було про золото, яке стара їй подарує. Але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло.

Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба закінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.

А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.

— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця й замкнула ворота.

І прийшла ледащиця додому, уся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину й загорлав:

Кукуріку, кукуріку!

Наша ледащиця йде, —

що брудна буде довіку!

І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.

(Переклад Сидора Сакидона)

Коментарі

Казка “Пані Метелиця” побутувала за часів братів Ґрімм у гірських районах Німеччини, але точно встановити, де вона була створена, важко. Є принаймні кілька гірських вершин, де, як стверджували корінні мешканці, могла жити чарівна пані: гора Хозер Мейсснер (неподалік від Касселя), гора Херзельберг (біля Айзенаха).

У німецькому фольклорі пані Метелиця відповідала за зимові снігопади, джерела з водою, а також була покровителькою доброчесних жінок і дівчат. Отже, у казці відображено давні уявлення німецького народу про походження різних природних явищ (сніг, вода).

У німецькій мові її ім’я звучить як фрау Холле (Frau Holle). Фрау — слово, яке приєднують до імені або прізвища жінки в Німеччині, означає шанобливе ставлення та повагу.

У багатьох українських казках ідеться про різні явища природи, від яких залежать герої. Пригадайте 1-2 українські казки, де згадуються образи природи. Як ставляться до них персонажі? Прокоментуйте.

Робота з текстом

1. Виразно прочитайте казку “Пані Метелиця” в особах.

2. Знайдіть у казці зачин. Визначте роль зачину у творі.

3. Розкажіть про події, які сталися в житті пасербиці.

4. Охарактеризуйте її ставлення до праці.

5. Як пані Метелиця віддячила пасербиці за її працьовитість і старанність?

6. Як зустріли дівчину мачуха зі своєю донькою? Що вони із заздрощів надумали зробити?

7. Який заробіток отримала ледащиця від пані Метелиці? Чому?

8. Які риси характеру демонструють обидві героїні в різних випробуваннях?

9. Який художній прийом допомагає показати різне ставлення дівчат до праці?

10. Порівняйте становище пасербиці та рідної доньки вдови на початку й у кінці казки. У якої з героїнь це становище змінилося на краще, у якої — погіршилося? Чому так сталося?

11. Які моральні цінності утверджуються в казці “Пані Метелиця”?

12. Знайдіть кінцівку в казковому творі. Яку оцінку висловлено в ній?

Краса слова

Казка “Пані Метелиця” має цікаву будову. У ній поєднано елементи соціально-побутової та чарівної казки. З одного боку, тут ідеться про родинні стосунки, про ті звичайні справи, якими займалися в давнину люди: пекли хліб, вирощували врожай, пряли пряжу тощо. А з іншого — тут розповідається про різні дива, які трапилися з пасербицею та улюбленою донькою вдови.

Поетичними засобами втілено уявлення народу про зв’язок людини з природою та всім навколишнім світом.

Звернімо увагу на те, що різні предмети — хліб у печі, яблуня — звертаються до дівчат людськими голосами, а ті їм відповідають, причому кожна по-своєму. Пасербиця мовчки робить потрібну справу, а донька вдови грубо відповідає та йде далі, нічого не роблячи. У казці є чимало повторів (у ситуаціях і в мові персонажів), а вчинки героїв супроводжуються народними оцінками. Знайдіть їх у тексті.

Як і кожна народна казка, “Пані Метелиця” зорієнтована на усну традицію, тобто її розповідали, передавали з уст в уста. Ефект живої розповіді досягається за допомогою спеціальних мовних засобів (слів і побудови речень). Наприклад: “І справді...”, “Нарешті дійшла до невеличкої хатини...”, “Ох, обтруси мене...”. Знайдіть подібні приклади.

Пригадайте 1-2 казки інших народів, у яких ідеться про мачуху, її доньку та пасербицю. Порівняйте їх із казкою “Пані Метелиця”. Визначте подібне й відмінне.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.