Зарубіжна література 8 клас - Ю.І. Ковбасенко - Грамота 2008

ОМАР ХАЙЯМ - ІЗ КИТАЙСЬКОЇ ЛІРИКИ - ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОМАР ХАЙЯМ - ІЗ КИТАЙСЬКОЇ ЛІРИКИ - ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(бл. 1048 - між: 1122 і 1131)

Боюсь неправедно прожити на землі...

Омар Хайям

«Цар філософів Заходу і Сходу», «Найученіший муж століття», «Доказ Істини», «Знавець грецької науки»... Чи не забагато компліментів однііі людині? Ні, якщо її звати Гіяс ад-Дин Абуль-Фатх Омар ібн Ібрахім аль-Хайям Нішапурі, або простіше — Омар Хайям. Дивно: Європа шанує його як поета, а Схід — як ученого. Здавалося, син ремісника (араб, хайям — швець наметів), який став придворним, був улюбленцем долі. Він розробив найкращий у світі (точніший за сучасний!) сонячний календар, очолив одну з найбільших обсерваторій і вивів формулу, через півтисячі років названу «біномом Ньютона». Набагато випередив час Хайям і в поезії. Майже ровесник Ярослава Мудрого, він висловлював думки, суголосні світогляду Відродження. Аж через півтисячоліття герой трагедії Шекспіра Гамлет назве людину «окрасою всесвіту, взірцем усього сущого». А Хайям заявив про це ще в XI ст.: «Хіба у всесвіті найкращий твір — не ми? В очах у розуму зіниця й зір — не ми? Це коло всесвіту скидається на перстень, а камінь, що горить ясніш од зір, — це ми». Багато його творів мали анакреонтичну тональність. У Хайяма, як і в Лі Бо й Ду Фу, реалізований принцип «сенс не обмежується написаним». Так, образ гончара є алегорією Бога й символізує стосунки між Творцем і Його творінням: «О Майстре, нашого життя первопричина! Чом стільки має вад Твій первотвір — людина? Як добре виліпив, навіщо розбиваєш? А вийшла помилка — чия ж у тім провина?» Тож Хайям поєднав гостроту розуму Вченого з височінню творчого злету Поета.

Та раптово ситуація при дворі різко змінилася, почалася боротьба за владу, обсерваторію закрили, календар скасували. Скрізь були шпигунські очі й вуха, і з улюбленця Хайям перетворився на гнаного. Його рубаї легко запам’‎ятовувалися (як наші коломийки), тому їх знало багато людей. А вони викликали в мусульман суперечливі оцінки. Занадто прямими й непростими були запитання до Аллаха: «Коли єство моє ліпив Творець із глини, зарані відав він про всі мої провини. Якщо від нього й гріх, чому ж мене він хоче в день суду ввергнути в палаючі глибини?» Середньовічні рукописи свідчать, що над поетом нависли хмари: «Коли сучасники очорнили віру його і вивели назовні таємниці його..., аби зберегти очі, вуха й голову, шейх Омар Хайям здійснив хадж». Повернувшись із Мекки, поет оселився в Багдаді й викладав у академії Нізамійє. Він став мовчазним і «зачинив двері будинку свого перед колишніми друзями й однодумцями». Минуло понад два десятиліття цькувань і недовіри. Нарешті до влади прийшов син колишнього покровителя Хайяма. Овіяний славою сімдесятирічний учений і поет повернувся до рідного Нішапура. Останні роки життя він провів на батьківщині, у квітучому Хорасані, оточений пошаною кращих людей свого часу...

Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі.

Того, що суджене, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі.


Шукай людину скрізь: на бідному постої,

У закутку нужди, й у пишному покої.

Одна душа жива за сто Кааб дорожча!

Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!


У кого кожний день в запасі півкоржа.

У кого свій садок і хата не чужа,

Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,

У того світлий зір і радісна душа.


І юних, і старих — всіх поглинає час,

І невеликий нам дається днів запас.

Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,

Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.


Що глина гончарям? Не варт нічого!

Нікчемний прах! А розсудили б строго,

Вони б її не м’‎яли й не топтали:

Це прах батьків, хай мають жаль до нього!

Чи діждемо жаданого спокою,

Чи дійдемо до хати над водою?

О, як я хочу після тисяч років

Зійти з землі хоч травкою малою!

Середньовічна перська книжкова мініатюра

Середньовічна перська книжкова мініатюра


Середньовічна перська книжкова мініатюра

Хіба у всесвіті найкращий твір — не ми?

В очах у розуму зіниця й зір — не ми?

Це коло всесвіту скидається на перстень,

А камінь, що горить ясніш од зір, — це ми


Ковтає крапельку розбурхана ріка.

На землю падає пилиночка легка.

А як же ти живеш? Хіба не так зникаєш,

Як та дрібнесенька у вихорі мошка?


Троянда вранішня ошатністю своєю

Чарує солов’‎я, співця свого. Під нею

Присядь у холодку, бо пелюстки ці вітер

Зриватиме й тоді, як станемо землею.


Нагадує мені берегова травиця

Ту косу, що плела колись небеснолиця.

Тож не топчи стебла, воно в останках, може,

Тюльпановидої красуні корениться.


Всі таємниці пильно зберігай,

Щоб не дізнався нелюд і шахрай.

І зваж: як з іншими ти поведешся,

Того від інших і собі чекай.


Ми — зібрання ляльок, нас крутить як хотя

Небесний витівник. На килимку життя

Ми витанцьовуєм (це правда, а не казка) -

І потім падаєм у ящик небуття.


Немало і до нас було ночей і днів,

Так само небосхил танок одвічний вів.

Тихесенько ступай, бо глина під ногами

Була зіницями місяцевидих дів.


Про вчора не гадай - воно навік зів’‎яло,

Про завтра не журись — воно ще не настало.

Минуле й завтрашнє — підпори ненадійні!

Живи хвилинами, бо в тебе їх так мало!


Хоч гарні щоки й кучері я маю

І станом кипарис переважаю,

Але спитайте, нащо Майстер вічний

В земнім саду зростив мене? Не знаю.


Що світ міняється чи варто цим журитись?

Нехай міняється ми будем веселитись!

Якби незмінною була природа, друже,

Ніколи б не діждав ти черги народитись!


Що небо? Регязьок на нашім схудлім тілі.

Що море? Наших сліз потоки обмілілі.

Що пекло? Наших мук вогні перегорілі.

Що рай? Спочатку мить, коли впадем зомлілі.


Шукав поради я у зошитах сторіч —

І скорбний друг мені таку промовив річ:

«Щасливий тільки той, з ким поруч мила, схожа

На місяць-білозір у довгу-довгу ніч!»

Переклади В. Мисика

1. Який вірш називається рубаї Які його характерні ознаки?

2. Визначіть коло найважливіших для Омара Хайяма проблем, прочитавши його рубаї. 3. Чому серед великої кількості визначних арабських і персько-таджицьких поетів європейців вразила саме творчість Омара Хайяма? 4. Як співвідноситься 4-5 аяти 95 сури Корану («Ми сотворили людей, дали їм зграбне тіло, а потім знову перетворили їх на глину») із творами Омара Хайяма? Відповідь аргументуйте цитатами з рубаї. 5. Чи можна назвати поезію Омара Хайяма філософською? Чому? 6. Знайдіть у підручнику серед віршів рубаї. Аргументуйте свій вибір.

7. Під впливом Омара Хайяма багато європейських поетів звернулися до жанру рубаї. Спробуйте і ви наслідувати їхній приклад і створити власні рубаї.

Середньовічна перська книжкова мініатюра







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.