ПАДІННЯ ТРОЇ - МАГІЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ МІФІВ - Античність

Підручник Зарубіжна література 8 клас - Є.В. Волощук - Генеза 2016

ПАДІННЯ ТРОЇ - МАГІЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ МІФІВ - Античність

Викладено за поемою Вергілія «Енеїда»

(Скорочено)

Та попри все не могли греки захопити місто. Тоді Одіссей умовив їх діяти хитрощами. Він порадив спорудити такого величезного дерев’‎яного коня, щоб у ньому могли сховатися наймогутніші герої греків. Усе інше військо мало відплисти від берегів Троади й заховатися за островом Тенедосом. Коли троянці ввезуть коня до міста, уночі вийдуть герої, відкриють браму грекам, які таємно повернуться назад. Одіссей запевняв, що тільки в такий спосіб можна здобути Трою.

Віщий Калхас, якому послав знамення Зевс, також умовляв греків удатися до хитрощів. Нарешті погодилися греки на пропозицію Одіссея. Знаменитий митець Епей зі своїм учнем, з допомогою богині Афіни Паллади, спорудив величезного дерев’‎яного коня. (...) Усе нутро коня заповнили озброєні воїни. Епей так щільно закрив отвір, яким увійшли герої, що не можна було навіть подумати, що в коневі хтось є. Потім греки спалили всі будівлі у своєму таборі, посідали на кораблі й відпливли у відкрите море.

З високих мурів Трої обложені бачили незвичайний рух у грецькому таборі. Довго не могли вони зрозуміти, що там діється. Раптом, на превелику радість, побачили вони, що з табору греків здіймаються густі клуби диму. Збагнули вони, що греки покинули Троаду. (...) Вони були певні, що скінчилася тепер облога, минули всі біди й можна взятися до мирної праці.

Раптом здивовано спинилися троянці: вони побачили дерев’‎яного коня. Дивилися вони на нього і не могли зрозуміти, що це за дивовижна споруда. Одні з них радили кинути коня в море, а інші - везти в місто й поставити на акрополі1. Почалася суперечка. Тут перед суперечниками з’‎явився жрець бога Аполлона, Лаокоон. Він заходився палко вмовляти своїх співгромадян знищити коня. Певний був Лаокоон, що в коневі сховані грецькі герої, що це якась воєнна хитрість, вигадана Одіссеєм. (...) Хай там як, а Лаокоон побоювався греків, навіть якби вони приносили дарунки Трої. Схопив величезний спис Лаокоон і кинув ним у коня. Здригнувся кінь від удару, і глухо забряжчала всередині його зброя. Та затьмарили боги розум троянців, - вони таки ухвалили везти коня в місто. Мало здійснитися веління долі. (...)

Коли троянці стояли навколо коня, дедалі тісніше обступаючи його, раптом почувся голосний крик. Це пастухи вели зв’‎язаного полоненого. Він добровільно віддався їм до рук. Цей полонений був грек Сінон. (...)

Дж. Тьєполло. Вхід троянського коня в Трою. 1773 р.

1Акроноль - укріплена центральна частина давньогрецьких міст, зазвичай розташована на горі.

Розповів їм Сінон вигадану історію, яку придумав для нього Одіссей, щоб обдурити троянців. Сінон розповів, як задумав згубити його Одіссей, бо Сінон був родич того Паламеда, якого так ненавидів цар Ітаки. Тому, коли греки вирішили припинити облогу, Одіссей умовив Калхаса оповістити, що ніби боги за щасливе повернення на батьківщину вимагають людської жертви. Довго вдавав Калхас, що вагається, на кого вказати як на жертву богам, і нарешті вказав на Сінона. Зв’‎язали греки Сінона й повели до жертовника. Однак Сінон розірвав мотузки й урятувався від неминучої смерті втечею. Довго переховувався в густих заростях очерету Сінон, вичікуючи відплиття греків на батьківщину. Коли ж вони відплили, вийшов він зі свого сховища й добровільно віддався в руки пастухів. Повірили троянці хитрому грекові. (...) Добре зіграв він роль, доручено йому Одіссеєм.

Ще дужче переконало троянців у тому, що Сінон говорив правду, велике чудо, послане Афіною Палладою. На морі з’‎явилися два дивовижних змії. Швидко пливли вони до берега, звиваючись численними кільцями на хвилях моря. Високо здіймалися червоні, мов кров, гребені на їхніх головах. Очі їм блискали полум’‎ям. Виповзли змії на берег... кинулися на двох синів Лаокоона й обвилися навколо них. Поквапився на допомогу синам Лаокоон, але і його обвили змії. Своїми гострими зубами краяли вони тіла Лаокоона і його двох син ів. Силкується зірвати із себе зміїв нещасний і визволити від них дітей своїх, та марно. Отрута проходить глибше й глибше в тіло. Члени зводить корчами. Страждання Лаокоона і синів його жахливі. Голосно скрикнув Лаокоон, відчуваючи наближення смерті. Так загинув Лаокоон, бачачи жахливу смерть своїх ні в чому не винних синів, загинув тому, що хотів, усупереч волі богів, урятувати рідну землю. А змії, зробивши свою жахливу справу, поповзли геть і зникли під щитом статуї Афіни Паллади.

Загибель Лаокоона остаточно переконала троянців, що вони повинні ввезти дерев’‎яного коня до міста. Розібрали вони частину міського муру, бо величезного коня не можна було провезти через браму, і з тріумфом, співами й музикою потягли коня канатами до міста. Чотири рази зупинявся, вдаряючись об мур, кінь, коли тягли його через пролом, і грізно гриміла в ньому від поштовхів зброя греків, але не чули цього троянці. (...)

У глибокій мовчанці сиділи в коні воїни, пильно прислухаючись до кожного звуку, який долинав ззовні. (...) Чули герої тріумфування троянців і шум веселих бенкетів, що справляли по всій Трої з нагоди завершення облоги. Нарешті настала ніч. Усе замовкло. Троя поринула в глибокий сон. Біля дерев’‎яного коня почувся голос Сінона - він дав знати воїнам, що тепер можуть вони вийти.

Сінон встиг уже розпалити й велике вогнище біля брами Трої. Це був знак грекам, які заховалися за Тенедосом, щоб поквапилися вони до Трої. Обережно, намагаючись не робити шуму зброєю, повиходили з коня герої. (...) Розсипалися по заснулих вулицях Трої воїни. Запалали будинки, кривавою загравою освітлюючи гинучу Трою. На допомогу воїнам з’‎явилися й інші греки. Через пролом вдерлись вони в Трою. Почалася жахлива битва. Троянці захищалися хто чим міг. Вони кидали в греків горілі колоди, столи, начиння, билися рожнами, на яких

щойно смажили м’‎ясо для бенкету. Нікого не милували греки. Із зойками бігали вулицями Трої жінки й діти. Нарешті підступили греки до палацу Пріама, захищеного муром з баштами. З мужністю відчаю захищалися троянці. Вони перекинули на греків цілу башту. Іще запекліше пішли на штурм греки. (...)

З усіх героїв Трої врятувався тільки Еней, який виніс на руках із Трої свого старого батька Анхіза й маленького сина Асканія. (...)

Ще довго палала Троя. Клуби диму здіймалися високо до неба. Оплакували боги загибель великого міста. Далеко видно було пожежу Трої. По стовпах диму й величезній заграві вночі дізналися навколишні народи, що впала Троя, яка довго була наймогутнішим містом в Азії.

Переказ М. Куна, переклад з російської О. Івченко

Запитання і завдання до прочитаного

1. Перекажіть прочитані міфи, спираючись на подані запитання.

• Чому грецькі воїни не наважувалися ступити на троянську землю? Хто з героїв потрапив під дію трагічного пророцтва?

• Чому мирні перемови з троянцями не дали результатів?

• Як і чому загинув Ахілл? Як воїни й боги вшанували смерть героя?

• Яку хитрість вигадав Одіссей, щоб завоювати Трою?

• Чому троянці повірили Сінону?

• Про що попереджав троянців Лаокоон? Яка доля спіткала жерця та його синів?

• Як греки розорили Трою?

2. Хто з героїв уславився, воюючи на боці греків? Доведіть, що герої троянського циклу міфів утілюють давньогрецький ідеал воїна.

3. Хто і як намагався врятувати Трою? Порівняйте ставлення до війни греків і троянців.

4. Які особливості життя давніх греків відбилися у вчинках і переживаннях героїв троянського циклу? Обґрунтуйте відповідь за текстом.

5. Схарактеризуйте поведінку Ахілла, висловте особисте ставлення до нього. Що спільного в Ахілла з Гераклом і чим ці герої відрізняються один від одного?

6. Які вчинки Одіссея сприяли перемозі над Троєю? Які грані народного характеру уособлює Одіссей?

7. Які з описів подій Троянської війни побудовано на гіперболізації подій та образів?

8. Робота в парах. Скориставшись міфологічним словником, з’‎ясуйте, які боги вплинули на перебіг Троянської війни. Назвіть людські якості, притаманні кожному з них.

9. Подискутуймо! Чи можуть смертні, за уявленнями давніх греків, протистояти волі богів? Наведіть приклади покірності фатуму в міфах троянського циклу.

10. Поясніть значення крилатих висловів з троянського циклу міфів: «троянський кінь», «яблуко розбрату», «ахіллесова п’‎ята». Які епізоди давніх оповідей розкривають їхній зміст?

11. Філологічний майстер-клас. Який епізод з прочитаних міфів ви обрали б для втілення в пам’‎ятнику герою Троянської війни? Створіть словесний пам’‎ятник міфологічному герою, який викликав інтерес.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.