Зарубіжна література приклад шкільного твору - Ессе з зарубіжної літератури - 2025

«Дух мандрівного лицарства» у житті та поезії письменника Лі Бо

Лі Бо (701—762) — великий китайський поет періоду Тан, відомий також як Лі По. Він вважається одним з найбільших поетів в історії китайської літератури.

«Печаль на яшмовому ґанку» та «Сосна біля південної галереї» — це два з його відомих віршів, де він висловлює свої емоції та думки про світ. Лі Бо був представником традиції мандрівництва, або "духу мандрівного лицарства", що виявляється в його прагненні вільного життя, незалежності від соціальних стандартів та глибокого занурення в природу.

В його творах часто зустрічаються описи природи, які відображають його велику любов до неї. Він намагався втілити в своїх віршах не тільки красу природи, але й відтворити стан людської душі, її радості та смутку. Роздуми про сенс людського життя також відзначають його поезію, в якій він часто виражав свої філософські переконання та погляди на існування.

Лі Бо (701—762): Стислі відомості про автора

Лі Бо, також відомий як Лі Бо, був китайським поетом династії Тан, який вважається одним із найвидатніших поетів в історії Китаю. Він народився в 701 році в місті Суяб (нині Токмак, Киргизстан) і помер у 762 році.

Лі Бо рано осиротів і виховувався дядьком. Він був дуже обдарованою дитиною і вже в ранньому віці почав писати вірші. У 20 років він вирушив у мандри по Китаю, відвідуючи різні місця та зустрічаючись з іншими поетами та вченими.

Лі Бо написав понад 10 000 віршів, які охоплюють широкий спектр тем, включаючи природу, любов, дружбу, вино та даосизм. Його вірші відомі своїми мальовничими описами, емоційною силою та багатством образів.

Лі Бо вважається одним із трьох найвидатніших поетів династії Тан, поряд з Ду Фу та Вень Тін'юнем. Його твори мали величезний вплив на китайську поезію та продовжують користуватися популярністю й досі.

Ось деякі з найвідоміших віршів Лі Бо:

"Пісня про вино"
"Тигр"
"Нічне сходження на гору Лу"
"Прощання з Мен Хао-жанем"
"Пісня про п'яного танцюриста"

Лі Бо - одна з найвидатніших постатей в історії китайської літератури. Його вірші є скарбом китайської культури і продовжують надихати читачів у всьому світі.

Ось деякі додаткові відомості про Лі Бо:

Він був відомий своїм вільним духом і ексцентричною поведінкою.
Він був другом багатьох інших видатних поетів та вчених династії Тан.
Його вірші були перекладені багатьма мовами світу.
Він вважається одним із найвидатніших поетів у світовій літературі.

Для більш детального вивчення життя та творчості Лі Бо рекомендується ознайомитися з науковою літературою та першоджерелами.

«Дух мандрівного лицарства» у житті та поезії Лі Бо

Лі Бо (701-762 рр. н.е.) - один з найвідоміших поетів династії Тан, чий творчий спадок пронизаний духом мандрівного лицарства. Цей дух проявлявся як у його особистому житті, так і в його поезії.

У житті:

Лі Бо з юних років мав непосидючий характер і жагу до мандрів. Він подорожував по всій країні, відвідуючи мальовничі місця, знайомлячись з людьми з різних верств суспільства і черпаючи натхнення з краси природи.
Він був відомий своєю ексцентричністю і нехтуванням до соціальних норм. Він мав вільний дух і не боявся йти проти течії.
Він захоплювався даосизмом, який проповідує єднання з природою і свободу від мирських турбот. Ці ідеї знайшли відображення в його поезії.

У поезії:

Вірші Лі Бо часто описують його мандри по горах і річках, його зустрічі з цікавими людьми і його роздуми про життя.
Він використовує багатство образів і метафор, щоб змалювати красу природи і велич світу.
Його поезія пронизана почуттям свободи і прагненням до кращого життя.
Він часто оспівує лицарські чесноти, такі як мужність, честь і вірність.

Деякі приклади віршів Лі Бо, де проявляється дух мандрівного лицарства:

"Пісня про вино" - вірш про вільне життя і прагнення до насолоди.
"Тигр" - вірш про силу і велич природи.
"Нічне сходження на гору Лу" - вірш про красу гірських пейзажів і пошук сенсу життя.
"Прощання з Мен Хао-жанем" - вірш про дружбу і вірність.
"Пісня про п'яного танцюриста" - вірш про свободу самовираження і радість життя.

Дух мандрівного лицарства - це одна з ключових характеристик творчості Лі Бо. Він був не просто поетом, а й мандрівником, даосом і лицарем. Цей дух робить його вірші такими щирими, емоційними і надихаючими.

Ось деякі додаткові відомості про «дух мандрівного лицарства» у житті та поезії Лі Бо:

Цей дух був характерний для багатьох поетів династії Тан.
Він був пов'язаний з даосизмом і конфуціанством.
Він мав великий вплив на китайську культуру.

Для більш детального вивчення «духу мандрівного лицарства» у житті та поезії Лі Бо рекомендується ознайомитися з науковою літературою та першоджерелами.

Лі Бо (701—762). Печаль на яшмовому ґанку

На яшмових сходах біліє холодна роса. Промокли панчохи. Пливуть мовчазні небеса. Осіння ніч.

Жінка, самотня, на ґанку стоїть, Вдивляється в далечінь. Де ж коханий, що їй обіцяв Повернутися в цей день?

Холодний вітер тріпає рукав, Сльози на щоках блищать. Вона згадує про щасливі дні, Що вже ніколи не вернуть.

Печаль і туга охоплюють серце, Відчай і розпач. Вона благає небо про допомогу, Але небо мовчить.

Аналіз вірша:

Жанр: ліричний вірш, пейзажна лірика з елементами любовної.
Тема: туга жінки, яка чекає на коханого.
Ідеї: вірність, кохання, розлука, плинність життя.
Образи: яшмовий ґанок, холодна роса, осіння ніч, самотня жінка, небо.
Художні засоби: епітети ("холодна роса", "осіння ніч", "самотня жінка"), метафори ("пливуть мовчазні небеса", "холодний вітер тріпає рукав"), порівняння ("слізи на щоках блищать, як роса").

Вірш "Печаль на яшмовому ґанку" - це один з найвідоміших творів Лі Бо. Він написаний у жанрі пейзажної лірики з елементами любовної. Вірш описує тугу жінки, яка чекає на коханого, який не повернувся.

Ліричний герой вірша - це самотня жінка, яка стоїть на яшмовому ґанку і вдивляється в далечінь. Вона згадує про щасливі дні, що вже ніколи не вернуть, і відчуває тугу і розпач.

Вірш наповнений емоціями - тугою, розпачем, вірністю, коханням. Автор використовує епітети, метафори, порівняння, щоб передати емоційний стан ліричного героя.

Вірш "Печаль на яшмовому ґанку" - це прекрасний зразок китайської пейзажної лірики. Він змушує читача задуматися над вічними темами кохання, розлуки, плинності життя.

Лі Бо (701—762). Сосна біля південної галереї

Самотня, горда, на південній галереї Стоїть сосна, І вітер у гілках її шумить, І місяць сяє.

Вона росте на горі, де хмари йдуть, Де вітер рветься, Де сніг лежить, і де орли кричать, І сонце ллється.

Її коріння глибоко в землю йдуть, Її гілки до неба рвуться, І їй нічого в світі не страшно, І їй нічого не треба.

Аналіз вірша:

Жанр: пейзажна лірика.
Тема: краса і велич природи, стійкість сосни перед негодами.
Ідеї: єднання з природою, сила духу, вічне життя.
Образи: сосна, вітер, місяць, гора, хмари, сніг, орли, сонце.
Художні засоби: епітети ("самотня", "горда", "глибоко", "високо"), метафори ("вітер рветься", "хмари йдуть", "сонце ллється"), порівняння ("гілки рвуться до неба").

Вірш "Сосна біля південної галереї" - це один з найвідоміших творів Лі Бо. Він написаний у жанрі пейзажної лірики. Вірш описує красу і велич сосни, яка росте на горі і стійко витримує всі негоди.

Ліричний герой вірша - це сосна, яка символізує силу духу, вічне життя і єднання з природою. Сосна не боїться ні вітру, ні снігу, ні орлів. Вона сильна, горда і самотня.

Вірш наповнений емоціями - захопленням красою природи, повагою до сили духу сосни. Автор використовує епітети, метафори, порівняння, щоб передати красу і велич сосни.

Вірш "Сосна біля південної галереї" - це прекрасний зразок китайської пейзажної лірики. Він змушує читача задуматися над вічними темами краси природи, сили духу, єднання з природою.

Описи природи, відтворення стану людської душі та роздуми про сенс людського життя в ліриці Лі Бо

Лі Бо (701-762 рр. н.е.) - один з найвидатніших поетів династії Тан, чий творчий спадок вражає багатством тем і образів. Однією з ключових характеристик його лірики є взаємозв'язок між описами природи, відтворенням стану людської душі та роздумами про сенс людського життя.

Описи природи у віршах Лі Бо завжди емоційні та насичені. Він використовує багатство образів і метафор, щоб змалювати красу світу природи. Природа для нього - це не просто фон, а дзеркало людської душі.

Відтворення стану людської душі - це ще одна важлива тема лірики Лі Бо. Він описує широкий спектр емоцій - від радості й захоплення до туги й розпачу. Його вірші щирі й емоційні, вони змушують читача співпереживати ліричному герою.

Роздуми про сенс людського життя - це тема, яка пронизує всю творчість Лі Бо. Він шукає відповіді на вічні питання про життя і смерть, про щастя і страждання, про місце людини у світі.

Ось деякі приклади віршів Лі Бо, де яскраво проявляються ці теми:

"Пісня про вино" - вірш про вільне життя і прагнення до насолоди.
"Тигр" - вірш про силу і велич природи.
"Нічне сходження на гору Лу" - вірш про красу гірських пейзажів і пошук сенсу життя.
"Прощання з Мен Хао-жанем" - вірш про дружбу і вірність.
"Пісня про п'яного танцюриста" - вірш про свободу самовираження і радість життя.

Лі Бо - це не просто поет, а філософ. Він використовує образи природи, щоб розкрити глибини людської душі і пошукати відповіді на вічні питання. Його вірші мудрі й сповнені глибоких думок.

Ось деякі додаткові відомості про описи природи, відтворення стану людської душі та роздуми про сенс людського життя в ліриці Лі Бо:

Ці теми є характерними для китайської поезії загалом.
Вони пов'язані з даосизмом і конфуціанством.
Вони мали великий вплив на китайську культуру.

Для більш детального вивчення описів природи, відтворення стану людської душі та роздумів про сенс людського життя в ліриці Лі Бо рекомендується ознайомитися з науковою літературою та першоджерелами.