Література ХІХ століття

Чарльз Діккенс

Домбі і син

(1812-1870)

Народився в маленькому місті недалеко від Портсмута. Згодом батьки з дітьми переїхали до Лондона. Цікавий, схильний до навчання хлопчик був змушений важко працювати, бо родина була нужденна.

Діккенс почав пробувати себе в літературі, писав нариси, нарешті створив щось на зразок коміксу — «Записки Піквикського клубу». Вони принесли автору славу та вигідні пропозиції. Окремими випусками почав з’являтися «Олівер Твіст», згодом — «Ніколас Ніккльбі».

Діккенс живе у великій родині (дружина, діти та інші родичі), його письменницька праця — основа добробуту його сім’ї. Добрий гумор, деяка сентиментальність, розгорнений сюжет приносять автору стійку популярність.

«Девід Коперфільд», «Великі сподівання», «Холодний дім» — неможливо перерахувати всі романи Діккенса.

Він їздить з публічними лекціями, має великий успіх та великі гроші. Але стан здоров’я письменника погіршується. Його останній роман «Едвін Друд» був написав лише до половини.

Поховали письменника у «Кутку поетів» Вестмінстерського абатства.

Домбі і син

Містер Домбі був чоловік суворий. Усе, чого він жадав, — щоб могла торгувати його фірма «Домбі і син». Так називалася фірма його батька, яку він успадкував. Фірма була. Він сам, містер Домбі, був. Але сина не було. Та ось нарешті народила дружина йому сина. Між містером Домбі та його жінкою не було кохання. Він оженився, щоб мати сина — компаньйона та спадкоємця. Першою народилася у сім’ї дівчинка, Флоренс. На початку твору їй шість років. Батько зневажає доньку, бо для фірми вона — непотріб.

Після народження сина лікар повідомляє, що місіс Домбі, певне, незабаром помре. Так воно і сталося.

Хлопчику дали ім’я Поль.

Це був сумний та хворобливий хлопчисько. Він дуже любив єдине лагідне створіння — сестру. Батько був цим незадоволений і віддав його до пансіону місіс Піпчин. Вона не любить дітей, ставиться до них дуже суворо і майже нічого не навчає.

Мрійна та чутлива дитина розчаровує батька, який хоче, щоб син став поважною діловою людиною.

Поля це засмучує. В іншому пансіоні його голову забивають безглуздою латиною та іншими непотрібними знаннями. Люди, що приставлені вчити дітей та піклуватися про них, зовсім не розуміють дитячої душі. Тільки Флоренс, розумна, дбайлива та ніжна, справді любить братика. Вона вчить разом з ним науку, він усе розуміє та навіть зацікавлюється наукою. Але хлопчику не вистачає прогулянок, сміху, радості життя.

На канікули Поля привозять додому зовсім хворого. Йому здається, що батько, побачивши його, заплакав. Але це не так. Містер Домбі був тільки розчарований: спадкоємець не виправдав його сподівань.

Поль помирає в обіймах сестри, яка скрашує його останні хвилини.

Посилання на схожі матеріали:

• Дікенс Ч. «Домбі і син» — Переказ
• Рецензія на роман Чарлза Дікенса «Домбі і син» — Рецензія
• Особдивості Реалізму Ч. Діккенса. «Різдвяна філософія» життя у ранній творчості («Піквікський клуб», «Олівер Твіст»). Проблематика та художня своєрідність роману «Домбі і син». Особливості реалізму У. Теккерея «Ярмарка марнославства» - роман без героя. Прблематика та художня своєрідність — Стаття
• РІЗДВЯНА ПІСНЯ В ПРОЗІ, АБО РІЗДВЯНЕ ОПОВІДАННЯ З ПРИВИДАМИ - Чарльз Діккенс (1812-1870) - ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА — Хрестоматія
• Різдвяна пісня в прозі (1843) — Підручник
• Ідея згубності людської пихи у романі Ч. Діккенса «Домбі і син» - ПРАКТИЧНИЙ КУРС — Теорія літератури
• Чарльз Діккенс — Дидактичні матеріали
• Позакласне читання. Чарльз Діккенс (1812-1870). «Пригоди Олівера Твіста» — Розробки уроків
• Чарльз Діккенс «Пригоди Олівера Твіста» - XIX СТОЛІТТЯ - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО