Меню

Розробки уроків із зарубіжної літератури 5 клас - Сикало Євген 2025 Головна

Розділ 4. Поетичний образ природи

Лірика Ґете, Гейне, Кітса, Бернса — розробка уроку, 5 клас НУШ

5 клас НУШ Ґете · Гейне · Кітс · Бернс Пейзажна лірика Епітет · Метафора · Порівняння Виразне читання Формувальне оцінювання
📌 Увага: 2–3 твори на вибір. Програма передбачає роботу з двома-трьома віршами з чотирьох запропонованих. Розробка охоплює всі чотири — оберіть ті, що найкраще підходять вашому класу, і скористайтесь відповідними уривками й прикладами. Урок побудований так, щоб структура залишалась однаковою незалежно від вибору творів.
Й. В. Ґете «Світ бачити є невимовно мило...»
Захват від споглядання природи, єдність людини і світу, радість буття.
Г. Гейне «Задзвени із глибини...»
Природа як відлуння внутрішнього стану людини; музичність вірша; ліричний настрій.
Дж. Кітс «Пісня ельфа»
Казковий образ природи, фантазія й реальність, магія поетичного слова.
Р. Бернс «Моє серце в верховині»
Туга за рідним краєм, зв'язок природи і людської душі, патріотичний мотив.

Чому цей урок — особливий

П'ятикласники зазвичай ставляться до поезії насторожено. «Вірш треба вчити напам'ять» — ось перша думка, яка виникає в більшості. Це завдання уроку: зруйнувати цю установку ще до того, як вона затвердіє. Бо Ґете, Гейне, Кітс і Бернс — це не «для заучування». Це люди, які відчули щось дуже конкретне — горб над рідним містом, звук води, запах лісу — і знайшли для цього слова. Точніші, ніж у прозі.

Пейзажна лірика — ідеальний матеріал для першого серйозного знайомства з поезією: тут є конкретні образи, які можна «побачити», є особисте переживання, з яким легко себе ототожнити, і є мова — та сама мова метафор і епітетів, яку ми щодня використовуємо самі, навіть не помічаючи. Завдання уроку — це помітити.

Методичний паспорт уроку

ПредметЗарубіжна література
Клас5 клас (НУШ)
Тип урокуУрок вивчення пейзажної лірики / формування нових знань
Розділ / модульРозділ 4. Поетичний образ природи
ТемаЛірика Й. В. Ґете, Г. Гейне, Дж. Кітса, Р. Бернса. Поетизація природи; зв'язок природи й людини; образотворчі засоби поезії
Очікувані результати Учень / учениця вміє: слухати і виразно читати вірші, передаючи інтонацію й емоційність; розкривати думки і почуття автора; відзначати епітети, метафори і порівняння та пояснювати їхню роль; визначати тему поетичного твору; словесно малювати поетичні образи; наводити приклади українських віршів про природу.

Учень / учениця розуміє: що таке пейзаж у літературі; чим поетична мова відрізняється від звичайної; як три засоби — епітет, метафора, порівняння — «будують» образ природи у вірші.
Теорія літературиПейзаж; епітет; метафора; порівняння
Компетентності НУШЧитацька, комунікативна, естетична, міжкультурна, емоційний інтелект
ОбладнанняРоздруковані тексти 2–3 обраних віршів; картки для групової роботи «Словесна картина»; дошка для схеми теорії літератури; за можливістю — фонова музика або звуки природи для етапу слухання
Міжпредметні зв'язкиУкраїнська мова (засоби виразності), Українська література (пейзажна лірика Шевченка, Лесі Українки), Музика (романси на вірші цих поетів), Образотворче мистецтво (пейзаж у живописі)

Я хочу, щоб після цього уроку кожен учень вийшов з одним відчуттям: «Я теж це бачив — просто не мав слів. А тепер маю». Ґете, Гейне, Кітс і Бернс — не підручникові імена. Це люди, які дивились на те саме, що і ми, і знайшли для цього точніші слова. Це і є поезія.

Мотиваційний вступ

Варіант А — Провокаційне запитання

Вчитель вмикає звуки природи (ліс, вітер, струмок — 30–40 секунд) або просто просить закрити очі на мить. Потім:

🌿 Опиши те, що ти щойно уявив — одним реченням. Але не звичайним. Спробуй зробити так, щоб людина, яка читає твоє речення, відчула запах або звук — а не просто зрозуміла, про що ти.

Декілька учнів зачитують вголос. Вчитель записує найяскравіші речення на дошці. Потім: «Те, що ви щойно написали — і є початок поезії. Сьогодні ми подивимось, як це робили великі поети Європи».

Варіант Б — Мікроісторія

Є місце, яке я пам'ятаю вже двадцять років. Маленький ставок за селом, де я ріс. Навесні там квакали жаби так голосно, що здавалось — весь світ складається з цього звуку. Я ніколи не знав, як це описати. А потім прочитав Гейне — і зупинився. Він написав про щось зовсім інше, в іншій країні, двісті років тому. Але я впізнав своє місце. Ось що робить поезія: вона дає слова тому, для чого слів ніби немає.

Питаємо: «А чи є у вас місце або момент із природи, який ви пам'ятаєте — але не можете описати? Поділіться одним словом чи образом».

Хід уроку — 45 хвилин

①
Виклик — «Слухаємо і відчуваємо»
5–7 хв

Вчитель читає вголос один із обраних віршів — повільно, виразно, без пояснень. Потім тиша — 10–15 секунд. Після цього два запитання:

  • «Яку картину природи ви побачили?» — відповіді записуємо на дошці одним словом або коротким образом.
  • «Яке почуття залишилось?» — одне слово від кожного учня.

На другому вірші — той самий ритуал. Порівнюємо дві колонки: чи однакові картини і почуття? Чому?

🎒 Дія учня
Слухає з заплющеними очима або дивлячись у текст. Після читання — записує в зошиті: «Я побачив/ла...» і «Я відчув/ла...». Ділиться з класом.
👩‍🏫 Роль вчителя
Читає вірш — не «для розбору», а для переживання. Не поспішає із запитаннями. Записує відповіді учнів на дошці без оцінок — вони стануть матеріалом для наступних кроків.
Жива репліка: «Дивіться на дошку: ви всі слухали той самий вірш — і побачили різне. Це нормально. Поезія не має однієї правильної картинки.»
②
Дослідження — «Шукаємо засоби»
12–15 хв

Учні отримують роздруковані тексти 2–3 обраних віршів. Спочатку — коротке введення в теорію (5–6 хв): не лекція, а пряма демонстрація через рядки з тексту.

Епітет
Художнє означення, яке надає образу виразності й емоційності.
«Золоте сонце», «срібний струмок», «тихий вечір» — не просто опис, а настрій.
Метафора
Перенесення ознак одного явища на інше за подібністю.
«Осінь плаче», «ліс шепоче» — природа отримує людські дії.
Порівняння
Зближення двох явищ через подібність із допомогою слів «як», «мов», «немов».
«Хмари — як кораблі», «вітер, мов дихання» — малює образ через знайоме.

Після введення — практичне завдання: у тексті кожного вірша знайти і позначити мінімум по одному прикладу кожного засобу. Підкреслюємо різними символами або кольорами.

🎒 Дія учня
Читає вірш повторно — вже «з олівцем». Позначає епітети, метафори, порівняння. Записує знахідки в зошит. Порівнює з сусідом.
👩‍🏫 Роль вчителя
Проходить між рядами. Якщо учень плутає засоби — не виправляє зразу, а питає: «Тут є слово "як"? Тоді що це?» Підкреслює: мета — не назвати, а відчути, навіщо поет це використав.
Жива репліка: «Ти знайшов метафору. Добре. А тепер скажи: якби поет написав просто "листя падає" — що б змінилось? Навіщо він написав інакше?»
③
Осмислення — «Словесна картина»
10–12 хв

Клас ділиться на групи — по одній групі на кожен обраний вірш (або на кожного автора). Завдання групи: підготувати «словесну картину» — усний або письмовий образ того, що зображено у вірші.

Структура «словесної картини» (на дошці):

  • 🎨 Що зображено: яка пора року, місце, час доби — одне речення
  • 🎭 Яке почуття передає вірш: одне-два слова
  • ✨ Найсильніший образ: зачитати рядок і пояснити, чому він найкращий
  • 🔍 Знайдений засіб: назвати один епітет, метафору або порівняння і пояснити, що він додає

Кожна група представляє свою картину — 2 хвилини. Клас після кожної: «Що додали б?» або «Що побачили інакше?»

🎒 Дія учня
Обговорює у групі, вибирає найяскравіші образи. Один зачитує вирваний рядок і пояснює, чому він найсильніший. Решта доповнюють.
👩‍🏫 Роль вчителя
Слідкує, щоб учні говорили про текст, а не лише переказували. Якщо група «зависла» на «це красиво» — питає: «Що саме красиво? Яке слово? Чому воно так діє?»
Жива репліка: «Ваша група обрала цей рядок. А тепер я прошу: закрийте очі й уявіть його. Що ви бачите? Де ви знаходитесь у цьому вірші?»
④
Рефлексія змісту — «Виразне читання і власний відгук»
8–10 хв

Двочастинне завдання. Частина перша (3–4 хв) — виразне читання: охочі зачитують уголос один вірш або окремий уривок. Клас після кожного читання — оплески і одне слово: що вдалось у читанні?

Частина друга (4–5 хв) — індивідуально: кожен пише 3–5 речень у зошит:

  • «Мені найбільше запам'ятався вірш _______, тому що...»
  • «Образ, який я побачив/ла найчіткіше: ...»
  • «Якби я малював/ла картину до цього вірша, я б зобразив/ла...»
🎒 Дія учня
Читає вголос або слухає. Пише власний відгук — коротко, але чесно. Намагається описати не «сподобалось / не сподобалось», а що саме і чому.
👩‍🏫 Роль вчителя
Під час виразного читання — не виправляє інтонацію зразу: спершу дає дочитати, потім — «Що ти відчував, коли читав ось цей рядок?» Це краще за технічні зауваження.
Жива репліка: «Ти читав цей рядок тихіше. Чому? Що в ньому таке, що змусило тебе знизити голос? Оця зупинка — і є розуміння вірша.»
⑤
Підсумок — «Зв'язок природи й людини»
3–5 хв

Вчитель повертається до записів на дошці з першого кроку («Я побачив/ла...», «Я відчув/ла...»). Запитує: «Що спільного між усіма цими відчуттями і образами — попри те, що вірші різні, автори різні, країни різні?»

Разом формулюємо одне спільне речення: що об'єднує всю пейзажну лірику, яку ми сьогодні читали. Записуємо на дошці.

На завершення — паралель із українською поезією: «Назвіть будь-який вірш українського поета про природу, де є щось схоже».

Жива репліка: «Ґете, Гейне, Кітс і Бернс ніколи не зустрічались. Вони жили в різних країнах у різний час. Але всі четверо написали про одне й те саме. Як ви думаєте — чому?»

Диференціація

Рівень 1 — базовий
Знаходить у тексті вірша 1–2 епітети або порівняння за допомогою підказки. Описує картину вірша 2–3 реченнями за питаннями-орієнтирами. Читає вірш або уривок уголос.
Рівень 2 — розвинений
Знаходить у тексті всі три типи засобів і пояснює роль кожного. Словесна картина — повна, з особистим враженням. Читає вірш виразно, передаючи настрій.
Рівень 3 — поглиблений
Порівнює два вірші: якими засобами кожен автор малює природу і в чому різниця підходів. Письмовий відгук — з власним поетичним образом, придуманим за аналогією.

👁 Підтримка для учнів з ООП

Картки з визначеннями і прикладами трьох засобів — вбудований «шпаргалка-підказка». Завдання «Словесна картина» можна виконати усно або намалювати ілюстрацію до вірша з підписами-образами. Для виразного читання — достатньо одного чотиривірша, а не всього вірша. Вчитель-асистент або читач-партнер супроводжує пошук засобів у тексті.

Формувальне оцінювання

Критерії успіху — «Я досяг мети, якщо...»

  • Я можу пояснити своїми словами, що таке епітет, метафора і порівняння — і навести приклад кожного з вивченого вірша
  • Я можу описати словами картину природи, яку малює один із вивчених віршів
  • Я читав/ла вірш уголос, передаючи настрій — не монотонно
  • Я написав/ла 3–5 речень про свої враження від вірша, де є конкретний образ або засіб
  • Я можу назвати хоча б один українській вірш про природу і пояснити, що в ньому схожого

Інструмент самооцінки — «Три кроки»

Після виразного читання кожен учень оцінює себе за трьома критеріями — «так» або «ще ні»:

  • ✅ Я передав/ла настрій вірша голосом
  • ✅ Я робив/ла паузи там, де вони потрібні
  • ✅ Мене самого/саму вірш зачіпав під час читання

Фрази зворотного зв'язку

«Ти знайшов метафору — і пояснив, навіщо вона тут. Це вже не просто назва, а розуміння.»
«Твій образ з "словесної картини" — дуже точний. Видно, що ти справді побачив цей вірш.»
«Ти назвав/ла засіб правильно. Тепер спробуй пояснити: якби поет написав інакше — що б змінилось?»
«Читання рівне — але спробуй знайти в тексті місце, де хочеться уповільнитись. Що тебе зупиняє?»

Домашнє завдання

  • Базове: вивчити напам'ять один чотиривірш із вивченого вірша (на вибір). Підготуватись прочитати виразно.
  • Творче: написати 5–8 рядків власного «маленького вірша» або прозового мініатюри про улюблене місце в природі. Використати хоча б один епітет і одне порівняння.
  • Для допитливих: знайти один музичний романс або пісню, написану на слова одного з чотирьох поетів. Принести назву і 2–3 речення: що в музиці підсилює образ вірша?

Додаткові матеріали та ресурси

  • Chytanka.com.ua Вірші Ґете, Гейне, Бернса в перекладах українською — зручно для порівняння різних перекладів одного твору. Цікаво для допитливих учнів.
  • Романс Шуберта на слова Ґете / «Лорелея» Гейне — аудіозаписи Слухання музики на вірші поетів — 1–2 хвилини на початку або наприкінці уроку. Дуже ефективно для учнів, яким важко «увійти» в поезію через текст: музика відкриває інший шлях до того ж образу.
  • На урок — naurok.com.ua Презентації з ілюстраціями і завданнями з пейзажної лірики 5 клас. Корисно для добору репродукцій картин до кожного вірша.
  • Картки «Три засоби» (роздатка) Визначення + приклад з тексту + порожнє поле «Знайди у вірші». Роздається кожному учню на початку кроку «Дослідження» — залишається як конспект.
  • Репродукції пейзажів епохи романтизму (слайд або роздатка) Фрідріх, Тернер, Констебл — пейзажні картини тієї самої доби. Показуємо поруч із читанням вірша: «Що ви бачите тут — і що чуєте там?» Допомагає учням, які краще сприймають образ через зображення.

Часті запитання вчителів

Як вибрати 2–3 вірші з чотирьох для уроку?
Орієнтуйтесь на клас. «Бернс» — найдоступніший емоційно: туга за домом зрозуміла всім. «Ґете» — ідеальний для радісного, активного класу: захват від природи. «Гейне» — для класу з музичним смаком, там є ритм і звукопис. «Кітс» — для дітей із розвиненою фантазією: казковий, образний. Якщо клас різнорідний — беріть Бернса і Ґете як основу, а третій — за настроєм дня.
Як пояснити різницю між метафорою і порівнянням так, щоб запам'ятали?
Найпростіше — через одну й ту саму думку двома способами: «Хмари — як кораблі» (порівняння — є слово «як») і «Хмари пливуть» (метафора — корабельна дія передана хмарам без «як»). Порівняння каже «схоже на», метафора каже «і є». Ця різниця запам'ятовується з першого разу, якщо показати на прикладі, а не пояснювати абстрактно.
Що робити, якщо учні не хочуть читати вірш уголос?
Не примушуйте. Запропонуйте альтернативи: прочитати тільки два рядки; прочитати пошепки сусіду; намалювати образ замість читання вголос. Виразне читання — це навичка, яка вимагає безпечного середовища. Якщо клас ще не готовий — почніть з хорового читання одного рядка всім разом. Це знімає тривогу і водночас дає досвід звучання вірша.
Як провести урок без проєктора і додаткових матеріалів?
Схема теорії — пишеться на дошці крейдою під час уроку, а не виводиться на слайді. Роздатковий матеріал — тексти вірших, надруковані на звичайному аркуші. Картини — описуються словами («Уявіть: гірська долина в Шотландії восени...»). Урок повністю працює без техніки — він тримається на голосі вчителя і тексті вірша.

Типові помилки учнів і як їх виправляти

⚠️
«Тут є порівняння: "ліс великий"» — учень плутає епітет і порівняння ✅ Питаємо: «Є тут слово "як" або "мов"? Ні. Тоді це не порівняння. А що таке "великий" поруч із "лісом"? Це означення — яке? Художнє. То який це засіб?» Через запитання — а не через виправлення.
⚠️
«Словесна картина» виходить переказом вірша рядок за рядком ✅ Перед початком завдання нагадуємо: «Картина — це не переказ. Уяви: ти художник і маєш намалювати одну сцену з цього вірша. Що на ній?» Це одразу переводить з «переказую» на «малюю».
⚠️
Виразне читання — монотонне, «як диктант» ✅ Не кажемо «читай виразніше» — це не допомагає. Натомість: «Знайди в цьому вірші найсумніший рядок. Тепер найрадісніший. Тепер прочитай весь вірш — і дай нам відчути, де ці два настрої». Конкретне завдання дає конкретну зміну інтонації.

Авторська нотатка

Урок пейзажної лірики — один із тих, де я найбільше боявся, що учні «не відчують». Вірші старі, автори незнайомі, мова незвична. А потім виявилось, що П'ятикласники реагують на поезію набагато безпосередніше, ніж старші: вони не намагаються сформулювати «правильне» враження — вони просто кажуть, що бачать. І це найцінніше.

Де виникають несподіванки — у завданні «Словесна картина». Щоразу хтось один описує образ так точно і свіжо, що весь клас завмирає. Минулого разу хлопець із задньої парти сказав про Бернса: «Це як дивитись на фотографію місця, якого вже немає». Клас мовчав секунд десять. Ніяка теорія не дала б цього розуміння.

Що зробив би інакше: починав би урок із музики — 40 секунд романсу або пісні на слова одного з поетів. Без пояснень. Просто щоб клас налаштувався на інший ритм. Після цього вірш сприймається зовсім інакше.

Порада колезі: не поспішайте із теорією. Дайте учням спочатку відчути вірш — побачити картину, назвати почуття. А потім покажіть, якими словами поет це зробив. Теорія після переживання засвоюється природно, як назва для того, що вже знаєш. Теорія до переживання — це просто нові слова для нічого.

Модельна навчальна програма. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л. | Редакція 2023 року (НУШ), підручниками О. Ніколенко, В. Ковбасенка та навчальними виданнями 2023–2025 років. Розділ 4. Поетичний образ природи.

Назад Зміст Далі

Сикало Євген
Автор матеріалу
Сикало Євген

Автор навчальних матеріалів із зарубіжної літератури. Понад 20 років досвіду роботи з освітнім контентом для вчителів, учнів та батьків.

Посилання на схожі матеріали:

Дата останньої редакції: 09 квітня 2026

Пошук на сайті

📚 Асистент з літератури
Вітаю! Я допоможу вам розібратися з творами зарубіжної літератури — аналіз, образи героїв, біографії авторів. Просто напишіть наприклад назву твору чи автора. Про що запитаєте?
✦ ШІ‑Асистент