Блазенська література. Сатира і моралізм у «Кораблі дурнів» Бранта.
Історія зарубіжної літератури XV-XVI ст.
БЛАЗЕНСЬКА ЛІТЕРАТУРА — сатир. і дидактичні тв. переважно XV-XVI ст., в яких викриваються і засуджуються людські вади, згубні нахили і звички, моральні хиби і сусп. пороки крізь призму блазенства як культивування дурості або божевілля, як втілення вищої мудрості. Блазенство стає засобом нищівної суспільної критики. Дидактичний тон книг, зв’яок із Середньовіч трад – риса Відродження, категорія розуму людини – здоровий глузд, найбільша дурість – себелюбство, викор порівняння з античним світом. Завдання – підтримувати мудрість, викорінювати забобони. На порозі такого нов. переосмислення принципу блазенства стоїть сатира С.Бранта(зачинатель бюргерської літ) «Корабель дурнів» (1494), що, показуючи потворні сторони людської натури і сусп. буття, водночас суворо таврує їх з позиції гуманістичного світогляду. В «Корабле глупцов» дан пестрый парад пороков. Глупцы садятся на корабль, чтобы ехать в страну глупости. Идет поочередная характеристика глупцов. Среди них выступают ученые-педанты, астрологи, шарлатаны-врачи, модники и модницы, пьяницы и обжоры, игроки, прелюбодеи, хвастуны и грубияны, богохульники и многие другие. Каждому из них автор читает проповедь, пересыпая ее моральными примерами и сентенциями из библии и античных писателей. Религиозно-моральной мировоззрение автора еще ограничено средневековыми представлениями. Он сетует на упадок благочестия и осуждает танцы и любовные серенады. Он жалуется на чрезмерное распространение книг, предостерегает от увлечения языческими поэтами и вместе с алхимией и астрологией отвергает математику, смеясь над суетными попытками «циркулем» измерить поверхность земли. Осуждает корыстолюбие и эгоизм богатых и знатных. Предчувствуя грядущие социальные потрясения, говорит о них образцами апокалипсиса: «Час близится! Близится час! Боюсь, что антихрист уже недалеко!» Однако с особой ясностью вскрывается социальная (бюргерская) природа автора в главах о промышляющих разбоем дворянах и князьях, предающих империю. Главы о духовенстве рисуют традиционный образ монаха-тунеядца, живущего трудом ближнего. Сатира, написанная простым и ярким народным языком, имела огромный успех, которому немало содействовали гравюры на дереве, наглядно иллюстрирующие галерею изображенных им «глупцов». Она предваряет позднейшую сатирическую литературу гуманизма и реформации. Автор критикував те, що на першому місці був достаток людини, а не її духовний світ. Новизна книги полягала у тому, що автор був сповнений оптимізму і переконаності у доцільності гуманістичниї ідей для покращення світу. Дурень може отримати прощення, якщо відмовиться від своєї сутності.
Посилання на схожі матеріали:
- Михайло Булгаков «Література» — Теорія літератури
- Література другої половини XX століття — Теорія літератури
- Рання римська література (середина III - середина II ст. до н. е.) — Теорія літератури
- Що таке історія літератури? Література та інші види мистецтва — Шкільний твір
- Марсель Пруст — Стаття
- Антична література — еталон прекрасного — Реферат
- ВСТУП. ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА — Хрестоматія
- Пісні — Підручник
- Література бароко дзеркало епохи. Про сенс життя, ілюзорність буття та місце людини у складному світі, що втратив ренесансну гармонію — Шкільний твір
- Контрольна робота № 6. Література ХХ-ХХІ століть. У пошуках себе і високого польоту — Розробки уроків
- Зарубіжна література - Твір на тему — Шкільний твір
- Антична література — колиска європейських літератур - АНТИЧНІСТЬ - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО
- Література — Дидактичні матеріали
- ЗРАЗКИ ТВОРЧИХ РОБІТ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 2017 - світова література — Шкільний твір
- М.В. Гоголь і українська література ХІХ століття — Шкільний твір
Дата останньої редакції: 10 березня 2026