Генріх Белль (1917 - 1985)

Де ти був, Адаме? (1951)

Назва роману є риторичним запитанням, зверненим до людського в людині. Адам, згідно з біблійною легендою, був першою людиною на Землі. «Де була людяність, коли чинилися нелюдські фашистські звірства й насилля?» - запитує письменник, стурбований питанням про особисту відповідальність людини за все, що відбувається в суспільстві. З цієї точки зору він піддає персонажів випробуванню на моральність.

Головний герой роману лейтенант Файгальс витримує це випробування. Він не приймає фашизм і війну, хоча його неприйняття набуває скоріше інстинктивного, ніж осмисленого характеру. Воно виражається в словах, учинках. Пройшовши через війну (відступ, поранення, розлука з рідними, втрата коханої дівчини Ілони), Файнгальс гине практично вже після її закінчення, на порозі батьківського будинку.

Така доля героя може викликати співчуття. Але одна, наче мимохідь згадана деталь в авторській характеристиці Файнгальса, надає критичного відтінку: «До війни він був архітектором, будував на замовлення великої фірми школи, заводи, а також... казарми». Файнгальс - не лише жертва війни, розв’язаної нацистами, а й співучасник національної вини. Письменник упевнений, що відповідальність за злочини нацизму і за воєнну катастрофу лежить на мільйонах німців, які йшли за нацистами або підкорялися їм. Саме цей мотив колективної вини та відповідальності визначає структуру твору, для якого властива своєрідна побудова.

Роман - це серія розрізнених воєнних сцен, але в такій сюжетній структурі є свій сенс. Усупереч брехливій ідеї «фронтового братства», яка насаджувалася упродовж десятиліть німецькою націоналістичною літературою, Г. Белль показав вермахт як збіговисько людей, чужих і байдужи.

У деяких епізодах (передова, другий ешелон, шпиталь, концтабір тощо) постають різні типи офіцерів (Брессен, Фільскайт, безіменний генерал та ін.), які не витримують іспиту на моральність. Автор зіставляє їх довоєнне життя і поведінку на фронті (літо 1944), підсилюючи цим ефект дегероїзації. Причому фашистське і військове минуле неодмінно згадується в розповіді про їх довоєнне життя. Полковник Брессен, наприклад, у молоді роки давав уроки гарних манер своїм учням, але при цьому вступав в інтрижки з іх дружинами. Перебуваючи в лавах діючої армії, він байдуже посилає солдатів на смерть, а сам намагається врятувати своє життя, симулюючи психічне захворювання. Завдяки такій ретроспекції (погляд в минуле) письменник не тільки посвячує читача в таємниці минулого своїх персонажів, а й своєрідно відтворює через долі окремих людей та індивідуальні конфлікти історію Німеччини, її фатальний шлях від війни до війни, від катастрофи до катастрофи. У цьму проглядається дуже важлива риса розповідної манери Г. Белля, яка відбила сутність його суспільної й моральної позиції.

Письменник показує увесь бруд і жорстокість війни, її нелюдський характер і абсурдність, викриває брехливість «піклувань» гітлерівців про «інтереси нації».

Цим твором, відзначеним премією ім. Рене Шікеле (відомого літератора- антимілітариста часів Першої світової війни), відкривається період творчого розквіту великого реалістичного таланту Г. Белля.

Посилання на схожі матеріали:

• Генріх Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...(1950)» — Теорія літератури
• Генріх Белль (1917-1985) — Теорія літератури
• Генріх Белль «Практичне заняття на тему: Тема війни в оповіданні Генріха Белля Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» — Теорія літератури
• Викриття руйнівної сили нацизму, страшних наслідків Другої світової війни та катастрофічної розплати за неї німецького народу в оповіданні «Подорожній, коли прийдеш у Спа…» Генріх Белль — Шкільний твір
• Генріх Белль — Стаття
• Генріх Белль - Життя і творчість — Реферат
• Генріх Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» — Підручник
• Як Олександр Твардовський, Генріх Белль та Михайло Шолохов через особисті історії показують справжнє обличчя війни — Шкільний твір
• Генріх Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» Засудження жахів війни у творчості німця Белля. Герой «Подорожнього...» як жертва війни — Розробки уроків