Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства в романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Розвінчання, «деромантизація» злочинного світу - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ - ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ - I семестр

Мета: показати учням огидність злочинного світу, антигуманних учинків героїв, майстерно зображених у романі письменника; розвивати навички характеризування героїв, висловлювання своїх суджень про них; виховувати на засадах гуманізму неприйняття зла та злочинства.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як стають злочинцями? Одні потрапляють у дуже складні життєві ситуації і, залишившись без засобів до існування, змушені йти на злочин; інші потрапляють під негативний уплив, ще інші стають жертвами свого заздрісного, зіпсованого характеру. Шляхи різні, а кінцевий результат один — покарання від суспільства, від Бога чи від самого себе через моральні страждання.

Та чи всі за скрутних обставин стають на злочинний шлях? Про це — сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

1. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

¦ На які умовні групи ви б розподілили негативних персонажів роману «Пригоди Олівера Твіста»? (На чиновників, зовні добропорядних, а по суті — злочинців; на злочинців за характером; на дітей, які стали злодіями через безвихідь; на злочинців, які розуміють своє становище, що їх обтяжує,— вони ще не втратили людської гідності.)

¦ Назвіть представників цих груп і стисло їх схарактеризуйте, навівши цитати з тексту.

Очікувані відповіді

• Члени опікунської ради робітного дому — бездушні, жорстокі, жадібні до наживи за громадський кошт: «Члени ради були всі дуже мудрі й глибокодумні філософи, і, коли вони придивилися ближче до робітного дому, вони помітили те, чого звичайні смертні ніколи не помітили б, а саме, що бідним він подобається. Робітний дім став для них улюбленим місцем розваг: тут була безплатна їдальня, тут давали сніданок, обід, чай і вечерю задурно цілісінькій рік, на громадські кошти,— одне слово, рай із цегли і вапна, де панувала втіха й не було місця роботі. «Еге! — вирекла авторитетно рада. — Нема дурних! Ми живо наведемо тут порядок і покладемо край цій розпусті! Отже, рада ухвалила надати біднякам на вибір дві можливості (силувати ніхто не хотів, о ні!): або конати помалу з голоду в стінах робітного дому, або вмерти відразу з голоду на вулиці поза ним. ...Протягом перших шести місяців Оліверового перебування нова система діяла на повний хід. Спочатку вона викликала великі витрати, бо рахунок трунаря одразу виріс, а до того ще довелося перешивати одежу, що мішком обвисла на двох-трьох тижнях нової дієти на змарнованих захарчованих мешканцях робітного дому. Але сама кількість мешканців, а також бідняків, що зверталися по допомогу до парафії, помітно зменшувалась, і рада була в захваті».

• Судді — недалекі, нерозумні, жорстокі, бездушні, байдужі до долі людей: ««Друже мій, ви говорите досить нечемно, але здаєтеся чесним, щирим чоловіком», — зауважив суддя, повертаючи свої окуляри до кандидата на Оліверову премію, на кожній рисі обличчя якого лежало тавро патентованої жорстокості. Але підсліпуватий суддя майже зійшов на дитинство: де ж йому спостерігати те, що впадало в очі всім звичайним людям».

• Трунар Соуерберрі і його дружина; містер Бамбл, місіс Менн та ін. — жорстокі, жадібні, безсердечні: ««Ану, гайда вниз, мішок з кістками! — З цими словами вона відчинила бокові двері й штурхнула Олівера по крутих вузеньких східцях до темної вогкої комірки...

...— Твоя постіль під прилавком. Сподіваюсь, ти не боїшся спати серед трун? А проте бійся чи не бійся, а все одно тобі ніде більше спати»».

• Дорослі злодії Феджін, Сайкс, Монкс та ін. — жорстокі, цинічні, немає нічого святого в душі, вбивці; залучають дітей до злочинних справ: «Феджін: «Гарна штука — кара на горло! Мертві не знають жодних таємниць! Гарна це штука для нашого ремесла! Усіх п’‎ятьох почепили на мотузці, і нікому тепер вимагати поділу здобичі, ніхто вже не викаже мене, підігнувши хвоста»»; «Це... все моє, власне. Це все, що я надбав про чорний день на старість. Люди звуть мене скнарою, мій любий, тільки скнарою. Олівер подумав, що дідусь таки дійсно скупий, коли, маючи стільки золотих годинників, живе в такому брудному барлозі...»; Сайкс: «Собаки взагалі не схильні мститися своїм господарям за їх кривди, але пес містера Сайкса мав, очевидно, таку саму кепську вдачу, як і його пан, і, може перебуваючи в цю мить під враженням болісної образи, він без жодного попередження вчепився зубами в його черевик, шарпонув його щосили за литку й з гарчанням поліз під лаву, щасливо ухилившись від кинутого йому в голову жбана»; Ненсі: «Держи собаку, він порве його на шматки! Так йому й треба,— гукнув Сайкс, пручаючись у руках дівчини. — Пусти, а то голову об стіну заб’‎ю»; ««Дякуйте Богові день і ніч, люба леді, що добрі люди виховали й гляділи вас,— скрикнула дівчина. — На колінах дякуйте Богові, що вам не довелося зазнати голоду й холоду, бешкету й пияцтва, і. і ще чогось, ще гіршого, чого зазнала я мало не від колиски»»; «Так, ви перша озвалися до мене такими милосердними словами! Може, якби я почула їх кілька літ тому, вони врятували б мене від гріха і недолі. Але тепер уже пізно, надто пізно».

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Зробіть висновки зі спостережень над текстом, характеризуванням героїв.

Очікувані відповіді

• Автор гнівно засуджує жагу до наживи, холодний розрахунок та бездуховність представників суспільства — злочинців прихованих та очевидних.

• Письменник «деромантизує» злочинний світ, викриваючи його огидність та відворотність.

• Автор показує, що і в найскладніших умовах у людини є вибір.

• Письменник закликає людей простягати руку підтримки знедоленим, щоб не дати їм схибити, зійти з правильного шляху.

V. Домашнє завдання

Схарактеризувати героїв повісті, проаналізувати, вмотивувати їх поведінку, підтвердити свої думки цитатами з тексту.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Мене найбільше вразило...