Формування предметних компетентностей на уроках літератури - Матюшкіна Т.П. 2021 Головна

Від античності до сьогодення. Репрезентація світового літературного процесу у програмах шкільного курсу «Зарубіжна література»

УДК 82 (1-87) (075.3)

У статті розглядається проблема репрезентативності шкільного курсу «Зарубіжна література» щодо повномірного розкриття світового літературного процесу у ході програмотворення..

Ключові слова: літературний процес, мистецькі епохи, художні напрями, стилі, течії, школи, угрупування, літературна критика, періодичні видання, навчальні програми, шкільний курс «Зарубіжна література».

Хороша література дає все: вивищує, мобілізує, навчає, дарує відчуття прекрасного і навіть розважає.

П. Вереш

Відомо, що кожна національна література є часткою світової, уплетена в світовий літературний процес, має свою історію розвитку, водночас, є невід’ємною частиною загальнокультурного поступу.

За В. Пахаренком, літературний процес — це сукупність усіх виявів літературного життя: написання художніх творів; виникнення, існування та занепад мистецьких стилів, напрямів, шкіл, літературних угрупувань, взаємозаміна мистецьких методів; видання книг, літературних часописів; розвиток критики, літературознавства; особливості сприйняття творів читачем тощо [В.Пахаренко, с. 139]. Основні знання про розвиток мистецтва слова в різних країнах світу дає шкільний предмет «Зарубіжна література».

За 25 років вивчення цього унікального курсу в школах України ми усвідомлюємо його роль у духовному становленні європейські зорієнтованого школяра. Адже саме цей предмет дає змогу українським учням ближче познайомитися з життям, історією та культурою інших країн світу, оцінити духовне багатство й стильову розмаїтість художніх надбань людства, водночас, усвідомити роль і місце української літератури в контексті світової, відчувати красу слова, збагачуватися емоційно, вивищуватися духовно, насолоджуватися оригінальними художніми знахідками авторів, розрізняти справжні шедеври й підробки.

Шкільний предмет «Зарубіжна література» став одним із улюблених і нині посідає чільне місце поміж інших навчальних дисциплін. Чи не тому протягом усієї його історії чинилися спроби його знищити чи інтегрувати з іншими навчальними дисциплінами попри його цілковиту самодостатність.

Почасти цьому сприяли гарячі дискусії щодо обсягу й змісту програм, нарікання самих вчителів щодо складності курсу. Іноді й батьки ставали на бік тих, хто обстоював ідею розвантаження навчальних курсів, аби зберегти здоров’я дітей. Але статистика свідчила, що українські учні віддають перевагу курсу поряд із іншими не менш важливими навчальними дисциплінами. Проте питання обсягу й змісту програм залишаються на часі, окрім того до цього часу бракує «єдиномислія» щодо пропорційної репрезентації в курсі ЗЛ знакових для кожної мистецької доби творів. Уже зроблені конкретні кроки щодо максимального запозичення європейського досвіду вивчення літератури, який для України не в усьому є прийнятним. Так, відомо, що в багатьох європейських країнах предмет література як самостійна дисципліна відсутній. Літературні тексти використовуються як дидактичний матеріал на уроках рідної мови (так стало в Польщі після подій 1991 року, так було в Фінляндії). Там, де предмет існує, перевага надається сучасним творам (Німеччина). Мотивація досить дивна: діти повинні читати твори живих письменників, зустрічатися з ними, брати в них автографи...Звичайно, класики присутні в програмах (Гейне, Гете, Шиллер, Гауптман... ), проте для їхніх творів відведено мізерію годин, аби не зомбувати дітей творами давно померлих геніїв. Ось і назріла для українців проблема потреби чи її відсутності вивчати світову літературу, яка має свою славну історію розвитку, сповнену естетичними пошуками, жанровим розмаїттям, художніми експериментами, зі своєю філософію, тісними взаємозв’язками і взаємовпливами.

Переконані, що вивчення світового літературного процесу зберігає історичну логіку пізнання мистецтва слова, вершинних здобутків його представників, дає змогу зрозуміти учням закоріненість сучасної літератури в історичну минувшину. Адже, коли ми хочемо краще себе сьогоднішніх пізнати, то ми вивчаємо своє генеалогічне дерево. Відстеження генетичних зв’язків важливе й у мистецтві, аби зрозуміти його сучасні форми.

Це прекрасно розуміли ті науковці, методисти, педагоги, які стояли у витоків предмета. Перші шкільні програми були перевантажені (К. Шахова, 1995), автори намагалися не обминути жодного знакового твору, попри обмеженість годин, виділених на вивчення курсу. Окрім того, було ще велике бажання зберегти об’ємну частину російської літератури, твори письменників країн пострадянського простору. Із часом ситуація виправлялась. Наступні програми (Ю. Ковбасенко, О. Ісаєва) були більш збалансовані, автори враховували набутий досвід, пропозиції вчителів-практиків (адже перші програми активно публічно обговорювались на сторінках фахової преси). Здавалося, була знайдена золота середина. Значно зменшена була кількість творів, враховані вікові особливості учнів. Проте, процес програмотворення тривав, 2012 року були підготовлені нові програми (Ніколенко О.М.), які кардинально відрізнялись від попередніх різким збільшенням частки сучасної дитячої літератури за рахунок вилучення із програми знакових творів минулих епох. 2015-2016 року відбулося розвантаження цих програм, 2017 — оновлення. Погоджуся, що сучасна дитяча література цікава дітям, вони захоплюються фентезі, детективами..., проте сучасній дитині, мабуть варто знати, звідки взялася романна форма, коли народився жанр новели, яка історична доба подарувала людству відомі літературні жанри. Хотілося б, щоб сучасні учні усвідомлювали і цінували здобутки минувшини, зусилля геніїв давніх історичних епох, розуміли, що вони користуються плодами праці предків і мають примножувати здобутки минулих поколінь.

Шкільний курс «Зарубіжна література» має цьому посприяти, адже, як указано в передмові, містить відомості про «вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення». Розуміння основних закономірностей перебігу літературного процесу сприятиме повноцінному аналізу та інтерпретації художніх текстів, пропонованих до вивчення. Адже кожний конкретний твір важливо «бачити у літературному, культурному та історичному контекстах». Ніби все гаразд. Спробуємо проаналізувати програми шкільного курсу ЗЛ, охопивши усі 25 років його вивчення в школах України, аби переконатись у доцільності його постійної трансформації.

Які ж епохи охоплював курс ЗЛ протягом своєї історії? Безумовно, Античність як добу культурних надбань, яка мала найбільше значення для формування європейської культури. Учні дізнавались про творчі здобутки Гомера — в епосі, Архілоха, Анакреонта — у ліричних жанрах, Есхіла — у драмі, про те, що всі жанри, відомі літературі нового часу, започаткувалися й склалися в античній літературі. Зберегли ці жанри і свої античні назви: епос, лірика, гімн, ода, елегія, трагедія, комедія, сатира, епіграма тощо.

Середні віки (V — початок XVII включно — Відродження) як період розвитку людського суспільства є важливим етапом становлення світової культури. Нові європейські літератури, які сформувались у цей час, так само, як свого часу антична, пройшли шлях від дописемного етапу розвитку до створення багатої книжної культури, різноманітної за видами й жанрами. Усі шкільні програми презентують цей етап тематичним розділом «Священні книги» (Біблія, Коран, Талмуд). Окрім того, шкільні програми із усього розмаїття творів середньовічної літератури презентують героїчний епос різних народів — найвище досягнення цієї доби (окрім ісландських саг, кельтського епосу, рицарської, церковної літератури, поезії вагантів тощо) — французький — «Пісня про Роланда», німецький — «Пісня про Нібелунгів», іспанський — «Пісня про мого Сіда», слов’янський — «Слово о полку Ігоревім». Учні дізнаються про започаткування жанрів роману («Трістан та Ізольда»), новели, долучившись до вивчення творчості Д. Бокаччо.

Загальновідомо, що доба середньовіччя виплекала таких велетнів, як Данте, Петрарка, Рабле, Сервантес, Шекспір, творчість яких представлена в усіх шкільних програмах за 8-9 кл..

Значно вужче представлена в шкільних програмах доба класицизму і бароко (ХVІІ ст.) у ході якої були зроблені художні відкриття, пов’язані із творчістю Мільтона в Англії, Кальдерона в Іспанії, Корнеля, Расіна, Мольєра у Франції. Зазначимо, що барокове мистецтво у шкільній програмі представлене трагедією Кальдерона де ла Барки «Життя — це сон» тільки в програмі Ю. Ковбасенка.

Література епохи Просвітництва охоплює ХVІІІ століття, позначене революціями, визвольними війнами, антифеодальним рухом, що знайшло своє відображення в літературі цього періоду. Минуле людства в більшості випадків засуджувалось саме як нерозумне. Майбутнє стверджувалося, бо просвітники вірили, що шляхом виховання, переконання можна досягти «царства розуму». Розповсюджування знань вони вважали своїм обов’язком. Невипадково в середині ХVІІІ століття видання французької «Енциклопедії», у якій викладалися нові наукові погляди, стало подією суспільного значення (Д. Дідро, Руссо, Вольтер, Гольбах та інші).

Учні дізнаються, що ХVІІІ століття вважають віком книги. Читання стає головною розвагою освічених людей. Саме в цей час виникає журналістика, виходять друком брошури й памфлети, у яких високі ідеї просвітників поширювалися серед широкого кола читачів. Популярним у той час став жанр есе — роздум письменника на ту чи іншу тему. Зростає значення мемуарів і епістолярного жанрів. Виникає жанр подорожні нотатки.

А логіка художніх образів впливала на життя сильніше, ніж абстрактні схеми перебудови соціального устрою. Наприклад, образ Робінзона Крузо з роману Д. Дефо вплинув на свідомість сучасників значно більше, ніж теорії сучасних економістів, на яких базувався автор твору. Важливою рисою художньої літератури Просвітництва було і те, що в кращих своїх зразках вона містила значну частку критики просвітницьких ідеалів. Це виявлялося по-різному, але і в «Мандрах Гуллівера» Свіфта, а тим більше у «Фаусті» Гете відчувається прагнення виявити дійсні можливості Розуму, а також певний сумнів у його універсальності й абсолюті.

У просвітницькій літературі вражає тематичне багатство і жанрове розмаїття. Вислів Вольтера: «Всі жанри гарні, крім нудного» найбільш точно підкреслює прагнення письменників уникати переваги якогось одного жанру. Тут важливо продемонструвати, як в надрах одних культурних епох народжуються паростки майбутніх. Так, Просвітництво відіграло важливу роль у розвитку реалізму. Надзвичайно розширилася й тематика літератури. Літературі ХVІІІ ст. властиві пошуки й експерименти. Письменники намагаються всебічно розкрити можливості людини. Так народжувалися нові жанри: роман-притча, драма-притча.

Література доби Просвітництва стала новим етапом у розвитку світової літератури. Події Французької буржуазної революції примусили критично переосмислити систему філософських, соціальних й естетичних поглядів просвітителів. Кривавий терор революції виявився зовсім не схожим на «царство розуму», яке обіцяла епоха Просвітництва. Філософською й художньою реакцією на ХVІІІ ст. став романтизм.

Романтизм — як перший за часом виникнення художній напрям, що відобразив зрушення в суспільній свідомості і зміни у світогляді людей на межі ХVІІІ — ХІХ ст. Романтизм став і першим емоційним відгуком, і глибоким усвідомленням трагічного досвіду Французької буржуазної революції, наполеонівських війн, національно-визвольних рухів Європи й Америки, розвитку буржуазних відносин, соціальних і політичних змін. Цей художній напрям адекватно репрезентований в усіх програмах.

Реалізм. Учні в школі дізнаються про те, що спочатку риси цього стилю виникали спонтанно у творах Стендаля, О. де Бальзака, Ч. Діккенса, О. Пушкіна, М. Гоголя, і тільки в 50-х роках ХІХ ст. з’явився сам термін, а потім і спроби осмислити творчість багатьох письменників тієї доби як окремий напрям. Класиками реалістичної літератури, окрім вищезгаданих, також називають Г. Флобера, Гі де Мопассана, А. Доде, У.М. Теккерея, І. Гончарова, І. Тургенєва, М. Лєскова, Л. Толстого, Ф. Достоєвського та багатьох інших. Творчість письменників-реалістів широко представлена у шкільних програмах. Пропорційно до інших зменшився блок російської літератури.

Натуралізм. Відомо, що подальшим розвитком реалістичних принципів став ще один літературний стиль, який набув розповсюдження в Європі й Америці протягом 1870 - 1900-х років — «натуралізм». Головним його теоретиком і практиком став французький письменник Еміль Золя. Лише у програмі Ю. Ковбасенка ми знайдемо твір, який презентує цей напрям («Кар’єра Ругонів» Е.Золя).

Світова література ХХ століття.

Розвиток літератури невід’ємний від розвитку суспільства. Література ХХ ст., століття великих соціальних потрясінь і зрушень, якнайтісніше пов’язана з усіма перипетіями свого часу, складністю та суперечливістю якого зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу, його зв’язок із соціально-політичною та ідеологічною боротьбою.

Розчарування в життєвій дійсності та художньому реалістичному способі її відтворення спричинило зацікавлення новітніми філософськими теоріями та появу нових художніх напрямів, які отримали назви декадентських (фр. декаданс — занепад), авангардистських (передова охорона) та модерністських (модерн — сучасний, найновіший).

Постмодернізм. Постмодерністські тенденції в світовій літературі формуються у другій половині ХХ століття. У плані естетичному мистецтво постмодерну націлене не на відкриття нових художніх обріїв, а на гру з художніми здобутками минулих епох. Попри тотальну критику постмодернізму в усіх його проявах, це мистецтво має свої здобутки й надзвичайно талановитих представників. Тому шкільні програми 11 класів презентують твори письменників-постмодерністів (У. Еко, М. Фріш, П. Зюскінд, Ф. Дюрренматт, М. Павич, П. Коельо...)

Порівняння програм на ступінь розкриття світового літературного процесу дало змогу зробити такі висновки:

1. Усі навчальні програми репрезентують перебіг світового літературного процесу. Розбіжності трапляються відповідно до особистих пріоритетів, хоча знакові постаті фігурують у всіх програмах. У програмі К. Шахової література постмодернізму не була представлена зовсім. Вочевидь, на той момент ця проблема була не на часі.

2. Зазначимо, що твори, які презентують різні епохи, досить об’ємно представлені в тематичних блоках програм 5-7 класів. У такий спосіб учні у пропедевтичному курсі мали змогу знайомитись, нехай і побіжно, з різними історичними епохами, аби легше сприйняти у 8-9 кл. системне вивчення основних віх світового літературного процесу.

3. Експериментування з навчальними програмами — процес необхідний. творчий, з одного боку, з іншого — вчителеві і учням потрібна стабільність, визначеність, нарешті — необхідний час для опанування змістом програм, аби забезпечити якісне навчання.

4. І ще — тенденція до скорочення (розвантаження) може мати невтішні результати у вигляді примітивних курсів, а надмірне захоплення сучасною літературою за рахунок класики (адже цінність твору вимірюється часом) призведе до духовної обмеженості.

Література

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. — К.: Либідь, 2001. — 488 с.

2. Дорофеєва Н.І. Словник-довідник з зарубіжної літератури. — Х.: Світ дитинства, 2000. — 192 с.

3. Літературознавча енциклопедія: У 2-х т. / Авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. — К.: ВЦ «Академія», 2007.

4. Лесин В.М. Літературознавчі терміни: Довідник. — К.: Рад.шк.,1985.— 251 с.

5. Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. — К.: Ґенеза, 2007. — 296 с.

6. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. (2012 р. зі змінами 2015-2016 рр.) — К., 2016.

7. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Рівень стандарту. Зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 №826. — К., 2016.

8. Словарь иностранных слов. — М.: Рус.яз., 1985. — 608 с.

9. Энциклопедческий словарь юного литературоведа / Сост. В.И. Новиков. — М.: Педагогіка, 1988. — 416 с.

Назад Зміст Далі

Посилання на схожі матеріали:

Дата останньої редакції: 02 березня 2026

Меню

Від античності до сьогодення. Репрезентація світового літературного процесу у програмах шкільного курсу «Зарубіжна література»

Пошук на сайті