Лев Толстой 1828 – 1910

«Діалектика душі» роман-епопея «Війна і мир»

Герої Толстого переживають численні події, великі й малі, значні й незначні, але кожна з них осмислена в перспективі всього життя персонажа. У «Війні і мирі» з надзвичайною художньою силою передається динаміка особистості, те, що сам автор називав «плинністю» характеру. У розмаїтті й розвитку властивостей своєї натури постають перед читачем як головні герої роману, так і другорядні, епізодичні. Складні душевні переживання героїв передаються Толстим через внутрішні монологи, діалоги-спори, через так звані безсловесні стосунки, які виражаються за допомогою жестів, зовнішньої реакції, через змалювання стану людини, що перебуває сам на сам зі своїми роздумами й болем. Внутрішній монолог - найважливіший і дуже характерний для Толстого засіб психологічного аналізу, «діалектики душі». Про абсолютно унікальний тип реалізму письменника, його вміння «створювати» неповторну, «зриму» художню дійсність писав С. Цвейг: «Коли його читаєш, здається, що дивишся крізь відкрите вікно у справжній світ».

Посилання на схожі матеріали:

• Художня своєрідність роману. «Діалектика душі» героїв — Підручник
• Роман Л. Толстого «Анна Кареніна». Образи-характери твору: пластичність змалювання і психологічна глибина. «Діалектика душі» толстовських героїв — Розробки уроків