ТВОРЧА ІСТОРІЯ ЗБІРКИ «КВІТИ ЗЛА» - ШАРЛЬ БОДЛЕР (1821-1867)

Збірку «Квіти зла» Ш. Бодлер створював упродовж усього життя (так само, як Т. Шевченко «Кобзар» чи В. Вітмен «Листя трави»). До неї поет добирав усе найкраще й майже ідеально відшліфоване: знаменитий вірш «Альбатрос» чекав оприлюднення цілих шістнадцять років — Бодлер прагнув довершеності. Більшість поезій було написано протягом 1843-1844 рр. Уперше 18 віршів з майбутньої збірки під спільною назвою з’‎явилися в часописі «Ла Ревю де Де Монд» 1 червня 1855 р. Через два роки «Квіти зла» були опубліковані окремим виданням.

Іполит Бабу запропонував Шарлю Бодлеру назву, яка ніби ввібрала всі підтекстові значення можливих варіантів — «Квіти зла». З одного боку, вона спрямована на епатаж «доброчесної» аудиторії: квіти, які завжди уособлювали найкраще й найсвітліше в житті людини, пов’‎язувалися зі злом. З іншого — передавала світовідчуття ліричного героя: адже пекло — це зло, а які ще квіти можуть вирости в пеклі? Через багатозначність французького слова du mal і назва збірки набула багатозначності: її можна перекласти не тільки як «квіти зла», а її як «квіти болю» або «хвороби». Підстав для таких тлумачень було достатньо. У всякому разі для Бодлера були надзвичайно-важливими всі значення цього слова: традиційно назву перекладають як «Квіти зла», присвяту Теофілю Готьє — як «хворобливі квіти», а болем просякнутий чи не кожний вірш збірки.

А. Бьоклін. Острів мертвих. 1880 р.

Поет шукав гармонії між формою та змістом, не терпів чужого втручання у вірші: «Викиньте геть увесь твір, якщо в ньому вам не подобається кома, але не закреслюйте її: вона має своє значення». Тож не дивно, що він боляче відреагував, коли з його збірки були вилучені не коми, а шість поезій. Бодлер наголошував, що «Квіти зла» — це не окремі вірші, які можна читати в будь-якому порядку, а цілісний твір, зрозумілий лише тоді, коли прочитаєш їх у порядку, визначеному автором. Тому й друкувати збірку без рівноцінної заміни вилучених віршів він не хотів. За життя Бодлеру так і не вдалося побачити головний твір свого життя без цензурних перекручень.

Щодо структури збірки, то в ній об’‎єднані кілька віршових циклів: «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт», «Смерть». Уже за їхніми назвами можна зробити певні висновки про творчий задум поета.