Данте Аліґ'єрі 1265-1321 - ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Зарубіжна література 10 клас (рівень стандарту) - О. М. Ніколенко - Грамота 2018 рік

Данте Аліґ'єрі 1265-1321 - ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Данте малює нам не лише тісні закутки, де він жив і куди блукав. Він малює Всесвіт, увесь величезний будинок світу...

І. Франко

Є імена, про які неможливо не згадати, вивчаючи світову літературу. До таких імен, які визнали всі народи й про які говорять лише гіперболами (величний, неповторний, осяйний геній), належить ім’‎я Данте Аліґ’‎єрі.

Данте народився в 1265р. в м. Флоренції (Італія) у сім’‎ї дворянина Аліґ’‎єро ді Беллінчоне л’‎Аліґ’‎єро. Коли йому виповнилося 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда Портінарі, на ім’‎я Беатріче. Ця зустріч зворушила хлопчика й створила в його уяві нетлінний образ Кохання, який згодом він використав у своїй творчості. Про дівчину в яскраво-червоному вбранні як про втілення вічної краси й жіночності Данте розповів у своїй першій збірці «Нове життя» (1295). Поет писав про те, як розквітло й оновилося його життя, осяяне коханням до Беатріче.

Протягом життя Данте брав активну участь у громадському житті Флоренції. Поет відстоював інтереси різних прошарків суспільства, плекав надію на об’‎єднання Італії. Через політичні колізії Данте опинився у вигнанні. Він був позбавлений права жити у Флоренції й відчув, за його словами, «який гіркий хліб чужий, як тяжко підніматися чужими сходами». Данте побував у багатьох містах Італії, шукаючи притулку.

Митця цілком слушно вважають основоположником італійської літературної мови, що, за його словами, може стати запорукою об’‎єднання Італії.

Найвідомішим твором Данте є «Комедія», або «Божественна комедія» — саме під такою назвою цей твір увійшов в історію світової літератури завдяки визначенню Дж. Боккаччо.

Останні шість років Данте провів у м. Равенні (Італія), де й закінчив свій життєвий шлях 14 вересня 1321 р.

«БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ». Задум та ідейний зміст. Данте почав працювати над твором приблизно в 1307-1313 рр. і завершив у 1321 р., незадовго до смерті. Твір був опублікований під назвою «Божественна комедія» у 1555 р. у Венеції.

Використовуючи традиції середньовічної літератури, поема мала й ідеї Відродження. Данте описує стан душі людини після смерті й у символіко-алегоричній формі показує, як вона потрапляє до Пекла, Чистилища або Раю. Християнські ідеї є основою «Божественної комедії». Згідно з Біблією, людина має два життя та дві смерті — фізичну (тілесну) і вічну (духовну). Однак поет долає середньовічні уявлення про незмінність і приреченість людської натури. У центрі його твору поставлено людину, котра прагне духовного вдосконалення себе й світу, пізнає гріховність людства та шукає шлях до нового життя.

Письменник мріяв про духовне спасіння людини й усього світу. Він уважав, що людина вже на Землі має усвідомити своє становище, осмислити власні вчинки й стати морально кращою.

Будинок-музей Данте в м. Флоренції (Італія)

Сюжет і композиція. Основний сюжет твору становить подорож героя потойбічним світом. Цей прийом до Данте використовували видатні митці — Гомер, Овідій та Вергілій. У середньовічній релігійній літературі існував жанр «видіння», у якому письменники зображували муки грішників або раювання праведних у потойбічному світі. Однак у Данте «подорож душі після життя» перетворюється на всеосяжну картину сучасної йому Італії та всього людства. Отже, «Божественна комедія» наповнена не містичними, а цілком реальними проблемами, що набувають філософського значення.

Грандіозну будову поеми нерідко порівнюють з храмом, де кожна деталь точно виважена й розрахована. Три частини охоплюють потойбічний світ згідно з уявленнями середньовічної людини: «Пекло», «Чистилище», «Рай». Однак поет розглядає його вже з погляду доби Відродження, осмислюючи земне життя та його духовну мету.

Символічна цифра «три», що втілює божественну Трійцю, — свідомий задум письменника. Кожна частина містить 33 пісні, а всього в поемі 100 пісень разом із вступом. Форму терцини (тривірша) використано в усіх частинах поеми. До того ж у кожній частині приблизно однакова кількість рядків: «Пекло» — 4720, «Чистилище» — 4755, «Рай» — 4758, а всього в поемі — 14 233 рядки. Отже, Данте прагнув гармонії пропорцій, називаючи себе «геометром». Думкою про відновлення гармонії світу пронизаний увесь твір.

Концепція світу в поемі. У центрі художнього світу «Божественної комедії» — Земля. У Північній півкулі розташована глибока вирва Пекла, центр якої — у середині Землі. У дев’‎ятьох колах Пекла страждають душі грішників. Це всеосяжна картина людських вад і пороків. У колі першому (Лімб) перебувають доброчесні язичники. Серед них — Арістотель, Гомер, Евріпід та ін. У колі другому — порушники шлюбної вірності (Франческа да Ріміні, Паоло та ін.); коло третє — ненажери; коло четверте — скнари та марнотратники; коло п’‎яте — гнівні й нудні люди; коло шосте — притулок єретиків; коло сьоме — насильники всіх видів (над ближніми, над собою); коло восьме — ошуканці, лицеміри, хабарники, злодії, лукаві порадники, звідники й спокусники, фальшивомонетники та ін.; коло дев’‎яте — зрадники (Юда, Брут, Кассій та ін.).

У Південній півкулі розташована гора Чистилища, оточена з усіх боків океаном. Разом із Передчистилищем і земним Раєм тут також дев’‎ять кіл. У Передчистилищі очищуються душі померлих, не примирених із церквою, таких, які померли не своєю смертю. Тут знаходиться й долина земних владарів: у першому колі — пихаті, у другому — заздрісники, у третьому колі — гнівливі, у четвертому — ледачі, у п’‎ятому колі перебувають скнари, у шостому — ненажери, сьоме коло — осередок перелюбників. У земному Раю Данте супроводжує Мательда, але тут уже з’‎являється видіння Беатріче, котра буде супроводжувати героя до Раю. Беатріче зображена як символ шляхетного кохання, що відкриває героєві шлях до божественної любові.

Навколо Землі рухаються Сонце й планети. Вони також у «Божественній комедії» Данте утворюють дев’‎ять кіл, на яких розташований небесний Рай, де живуть у вічному блаженстві душі праведників. Перше небо — Місяця, друге — Меркурія, третє — Венери, четверте — Сонця, п’‎яте — Марса, шосте небо — Юпітера, сьоме — Сатурна, восьме — непорушних зірок, а дев’‎яте небо — Кристалічне, або янгольських ієрархій.

ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА

Чому комедія, а не трагедія?

Данте назвав твір комедією згідно з риторикою свого часу. Трагедією в ті часи вважали поетичний твір високого стилю із захопливим початком і жахливим кінцем, написаний латиною. А комедією називали твір із благополучним фіналом, написаний народною мовою.

«Божественна комедія» створена середнім стилем, не латиною, а рідною для поета італійською мовою. Упродовж століть Італія була поділена на багато дрібних князівств, тому на її території існувала велика кількість діалектів. Завдяки «Божественній комедії» рідний для Данте тосканський діалект став основою літературної італійської мови.

Д. Р. Росетті. Зустріч Данте й Беатріче в Раю. 1853р.

Десяте небо утворює Емпірей — помешкання божества, світ вічності.

У фіналі поеми героєві з’‎являється видіння Бога й нарешті відкривається ідея божественної любові, «що водить сонце й зорні стелі».

Алегоризм образів та епізодів. У листі до К. делла Скала письменник зазначав, що його поему потрібно тлумачити в чотирьох аспектах. Перший аспект — буквальний, коли текст сприймається в прямому значенні. Другий аспект — алегоричний, коли за образами й ситуаціями приховано події зовнішнього світу. Третій аспект — моральний, що передбачає опис переживань і пристрастей людської душі, яка постійно знаходиться між добром і злом, життям і смертю, Богом і дияволом. Четвертий аспект — анагогічний (з давньогрецьк. такий, що підносить угору), тобто філософський. Згідно з такою авторською концепцією, кожен образ або епізод можна розуміти в різних смислах.

Данте поєднав у своєму творі реальних і вигаданих персонажів, біблійних героїв і персонажів античної міфології, історичних діячів і фантастичні образи. Усе це дало змогу створити широку панораму людського буття в соціально-історичному й морально-філософському контекстах.

Письменник уперше в літературі показав реальну людину й реальне людство. Добро і зло зображені автором не абстрактно-умовно, а на прикладах із реального життя та історії світової культури. Водночас поет намагався осмислити сутність людини та світу з позиції вічності та Космосу. Автор прагнув усвідомити, куди ж узагалі прямує людство й чи можна змінити цей напрям, навернути людей на духовне вдосконалення та шлях до Бога.

РОЗВИТОК СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТРАДИЦІЙ У «БОЖЕСТВЕННІЙ КОМЕДІЇ»

Середньовічні традиції

Ренесансне переосмислення традицій у «Божественній комедії»

Зображення потойбічного світу (видіння, містерії та ін.).

Подорож героя потойбічним світом розкриває важливі питання реального життя.

Ідея приреченості людської долі, покірності волі Бога.

Ідея духовного вдосконалення людини й людства, пошук божественної істини в душі та світі.

Зображення світу як єдиного, даного Богом.

Думка про рух Усесвіту, створеного Богом, можливість розвитку світу.

Алегоричний зміст образів і ситуацій.

За алегоричними образами й ситуаціями приховані проблеми земного буття, критика суспільства, гріховності людини.

Християнські символи.

Християнська символіка спрямована на пошук істини, духовний розвиток людини та світу.

Статична картина світу.

Рушійними силами Всесвіту, на думку Дайте, є високі моральні цінності.

Людина нічого не може змінити у світі.

Проголошення духовної величі людини, її особистої моральної відповідальності за зміни в житті й суспільстві.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.