Зарубіжна література 7 клас - В.І. Фасенко - Схід-продукт 2007

Літературні балади

Прагнення людини до літературної творчості не могли зупинити ні тяжкі історичні випробування, ні особисті життєві негаразди. Так було за всіх часів. Побутові ситуації, події звичайного людського життя (народження, дорослішання, юність, одруження, праця, відпочинок, смерть) не могли не стати темою віршованих і ритмізованих текстів. Такі тексти легко запам’‎ятовувалися, легко відтворювалися, бо мали простий ритм, звучанням були схожі на танцювальну мелодію.

Літературна балада сформувалася в XIV ст. як віршований текст, що має певну форму. Європейська балада зазвичай має три строфи, сталу систему римування, обов’‎язковий приспів (рефрен). Приспів може бути однорядковим чи дворядковим. Балада закінчується чи розпочинається коротким звертанням до адресата: прекрасної дами, князя, самого Господа.

Літературна балада, на відміну від фольклорної, має конкретного автора. Його стиль легко впізнається — він індивідуальний, неповторний, вирізняється притаманною авторові мовою, засобами художньої виразності.

У Середні віки в Європі влаштовували поетичні змагання авторів балад. Переможці одержували різні нагороди, а найталановитіших запрошували до королівських палаців. Імена перших визнаних поетів збереглися в історії літератури саме завдяки їх непересічному таланту доступно і зрозуміло говорити про долю людську, весело й з легкою зажурою відтворювати типові життєві ситуації. Так, у літературній баладі француза Франсуа Війона, як вважають, учасника і неодноразового переможця таких літературних змагань, легко прочитується глибокий філософський смисл. «Я знаю все й не знаю лиш себе», — стверджує поет, усвідомлюючи складність і суперечливість людської індивідуальності. Саме завдяки творчості цього поета балада стала знаменитою і популярною.

Запитання

1. Що таке літературна балада?

2. Назви основні риси літературної балади.