Зарубіжна література приклад шкільного твору - Ессе з зарубіжної літератури - 2025

Неоднозначні стосунки людини та природи. Художня література й сучасне екомислення

Розкриття багатства, краси й одухотвореності світу природи в літературних творах

Вступ:

З давніх часів люди захоплювалися красою й величчю природи. Письменники й поети черпали натхнення з її багатства й одухотвореності, описуючи її у своїх творах.

Основна частина:

  1. Багатство світу природи:

Літературні твори розкривають перед нами безмежне багатство світу природи. Автори описують величні гори й безкраї простори степів, глибокі океани й мальовничі ліси.

Наприклад, у романі "Айвенго" Вальтера Скотта детально описуються пейзажі Англії: "Широкі долини, вкриті квітучими луками, перемежовувалися з пагорбами, вкритими густими лісами. А на горизонті виднілися величні гори, вершини яких були вкриті снігом".

  1. Краса світу природи:

Письменники й поети майстерно описують красу природи, використовуючи різноманітні художні засоби. Вони порівнюють квіти з коштовними каменями, а птахів з небесними ангелами.

Наприклад, у вірші "Осінь" Джона Кітса описується краса осінньої природи:

"Сезон туманів і м'яких плодів, Коли багатство стиглого року Плодить красу, що згасає, І м'якість, і тишу, і глибину..."

  1. Одухотвореність світу природи:

У багатьох літературних творах природа зображується як жива істота, яка має душу й почуття. Вона може радіти й сумувати, гніватися й милуватися.

Наприклад, у вірші "Пан" Шарля Бодлера природа оживає:

"Природа - це храм, де живі стовпи Іноді промовляють неясні слова; Людина проходить крізь ліс символів, Який її очима пильно стежить."

  1. Приклади з зарубіжної літератури:
  • "Пісня про Гайавату"Генрі Лонгфелло (опис американської природи)
  • "Грозовий перевал"Емілі Бронте (опис англійської природи)
  • "Тінь вітру"Карлоса Руїса Сафона (опис іспанської природи)
  • "Старий і море"Ернеста Хемінгуея (опис морської природи)
  • "Сто років самотності"Габріеля Гарсія Маркеса (опис латиноамериканської природи)
  • "Гамлет"Вільяма Шекспіра (опис датської природи)
  • "Злочин і кара"Федора Достоєвського (опис російської природи)
  • "Война і мир"Льва Толстого (опис російської природи)

Висновок:

Світ природи - це невичерпне джерело натхнення для письменників й поетів. У своїх творах вони розкривають його багатство, красу й одухотвореність, спонукаючи нас берегти й цінувати його.


Неоднозначні стосунки людини та природи

Взаємодія людини та природи — це одвічна тема, що досліджується протягом століть у літературі, філософії та науці. Ці стосунки не завжди прості й однозначні, адже людина, будучи частиною природи, водночас прагне підкорити її, використовувати для власних потреб.

З одного боку, людина завжди черпала натхнення й силу з природи. Вона милувалася її красою, шукала в ній розраду й спокій. Природа — це джерело життя, без якого неможливе існування людини. Вона дає нам їжу, воду, повітря, дарує нам красу й гармонію.

З іншого боку, людина протягом своєї історії нерідко ставилася до природи споживацьки, хижацьки. Вона вирубувала ліси, забруднювала річки, винищувала тварин. Цей безвідповідальний підхід призвів до екологічної кризи, яка загрожує не лише довкіллю, але й самому існуванню людства.

В зарубіжній літературі тема неоднозначних стосунків людини та природи розкривається в багатьох творах.

Наприклад:

  • У романі Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера"автор зображує людей як істот, які не здатні жити в гармонії з природою. Він висміює людські вади й застерігає від небезпеки бездумного ставлення до довкілля.
  • У романі Ф. Купера "Останній з могікан"автор змальовує трагічну долю індіанських народів, які змушені були боротися за своє виживання в умовах колонізації європейцями. Купер з глибоким співчуттям описує красу й велич природи Північної Америки, а також засуджує жорстокість і безжальність колонізаторів.
  • У романі Ж. Верна "20 000 льє під водою"автор зображує захоплюючі пригоди капітана Немо, який вирішив жити в підводному світі. Цей твір спонукає читачів задуматися над таємницями океану й над тим, як людина може жити в гармонії з природою.
  • У романі Р. Бредбері "451 градус за Фаренгейтом"автор описує антиутопічне суспільство, де люди втратили зв'язок з природою. Бредбері застерігає від небезпеки тоталітаризму й закликає людей берегти красу й багатство природи.

Таким чином, зарубіжна література дає нам багатий матеріал для роздумів над темою неоднозначних стосунків людини та природи. Ця тема є актуальною й сьогодні, адже від того, як ми будемо ставитися до природи, залежить наше майбутнє.

Важливо пам'ятати:

  • Людина — це частина природи, і вона не може існувати без неї.
  • Ми повинні берегти й охороняти природу, адже вона — це наш дім.
  • Наше ставлення до природи — це показник нашого рівня людяності.

Художня література й сучасне екомислення

Вступ

Сучасне екомислення, що фокусується на екологічних проблемах сьогодення та пошуку шляхів їх вирішення, нерозривно пов'язане з художньою літературою. Письменники протягом століть досліджували взаємодію людини та природи, зображуючи красу й велич довкілля, а також руйнівні наслідки людської діяльності.

Роль художньої літератури

Художня література відіграє важливу роль у формуванні екомислення, адже вона:

  • Підвищує екологічну свідомість: Література може збудити емпатію до природи, розкрити красу й цінність довкілля, а також наслідки його деградації.
  • Стимулює до дії: За допомогою емоційного впливу література може спонукати людей до активних дій з охорони природи.
  • Пропонує альтернативні моделі поведінки: Література може дати приклади гармонійного життя людини в єднанні з природою.

Приклади з зарубіжної літератури

  • "Пісня про Гайавату" Г. Лонгфелло: Цей епічний вірш зображує життя індіанців у гармонії з природою.
  • "Мандри Гуллівера" Дж. Свіфта: Автор використовує сатиру, щоб висміяти людську безвідповідальність й занепокоєння про довкілля.
  • "Останній з могікан" Ф. Купера: Цей роман описує трагічні наслідки колонізації для природи й корінних народів.
  • "20 000 льє під водою" Ж. Верна: Автор зображує захоплюючі дослідження океану й закликає до вивчення й бережливого ставлення до його багатств.
  • "Мовчання ягнят" Т. Харріса: Цей психологічний трилер використовує образ мовчання ягнят як символ екологічної катастрофи.

Висновок

Художня література — це потужний інструмент формування екомислення. Вона може допомогти людям усвідомити цінність природи, зрозуміти наслідки безвідповідального ставлення до неї та спонукати до активних дій з її захисту.

Важливо пам'ятати:

  • Екопроблеми — це не лише відповідальність екологів, а й загальнолюдська проблема.
  • Кожен з нас може зробити свій внесок у збереження природи.
  • Художня література може стати джерелом натхнення й мотивації для змін на краще.