ОЛДРІДЖ, Джеймс - Біографія, життя і творчість письменника

ОЛДРІДЖ, Джеймс - Біографія, життя і творчість письменника

(нар. 1918)

ОЛДРІДЖ, Джеймс - творчість письменника

ОЛДРІДЖ, Джеймс (Aldridge, James - нар. 10.07.1918. Вайт-Ґілс, Австралія) — англійський письменник.

Син літературного працівника (батько майбутнього письменника редагував місцеву газету), Олдрідж здобув добру освіту: навчався спочатку в коледжі у Мельбурні, потім у Лондонському університеті. Живе і працює в Англії. Літературну діяльність Олдрідж розпочав з журналістики. У 1939 р. як воєнний кореспондент приїхав на радянсько-фінський фронт. Однак його репортажі не влаштували газету, що його послала, й Олдріджа відкликали з фронту. У роки Другої світової війни він побував у багатьох країнах і на багатьох фронтах. Його безпосередні спостереження й дали йому матеріал для перших романів.

У 1942 р. вийшов друком перший роман Олдріджа «Справа честі» («Signed with their Honour»). Його героєм є англійський військовий льотчик Джон Квейл, котрий служить в англійській ескадрильї, що базується у Греції. Але головною темою твору стала боротьба героїчного народу проти фашистської окупації. Героїчний план роману тісно переплітається з планом ліричним — зустріч героя з грецькою патріоткою Єленою Стангу, її рідними та друзями приводить його не лише до шлюбу з нею, а й до кращого розуміння розстановки сил на політичній арені епохи, трагізм якої визначає фатальний кінець роману. Джон Квейл гине, як і чимало з його бойових друзів, під час одного з бойових вильотів, саме у той час, коли він отримує від Єлени звістку про те, що в них буде дитина. Образ Джона овіяний не лише трагізмом, а й поезією — він поєднує в собі недовговічність Ахілла та горду самозреченість іншого знаменитого англійця — Дж.Н.Ґ. Байрона, котрий віддав життя за свободу Греції століттям раніше.

Антифашистському опору грецького народу присвячений і другий роман Олдріджа «Морський орел « («The Sea Eagle», 1944). Його дія розгортається на острові Крит, відразу ж після початку німецької окупації й евакуації англійської армії, що захищала його, до Єгипту. Роману передує епіграф, що є вільним перекладом давньогрецького міфу: «Ніс захищав Мегару, коли в країну вторгнувся Мінотавр. Його зведений брат задумав захопити Мегару в свої руки, як тільки Ніс подолає Мінотавра. Ніс розгадав його замисли й розповів про них Зевсові. Зевс перетворив зведеного брата на рибу, а Нісові дав владу за бажанням перетворюватися в морського орла, щоб у цій подобі переслідувати зведеного брата і спостерігати за діями ворогів».

На перший погляд міф видається лише віддалено пов’язаним зі змістом роману. Провідною лінією в розвитку його сюжету стає історія трьох англійських солдатів, котрі відстали від своїх частин. Один із них, Рід, гине на самому початку, Енгес Берк і Стоун намагаються пробитися до узбережжя, де сподіваються знайти човна, щоби переправитись у Єгипет. Перша їхня спроба виявилася невдалою — перешкодив сильний зустрічний вітер. Прибиті назад до берега, вони бачать село, де взяли човна, зруйнованим карателями, а мешканців — повішеними. Знайомство з грецьким патріотом Нісом — згадаймо епіграф! — спонукає їх приєднатися до боротьби грецьких партизанів, яким доводиться воювати не лише проти німецько-фашистських загарбників («залізноголових»), а й проти місцевих профашистських угруповань, названих за найменням їхнього провідника «метаксистами». Під час операції зі звільнення полонених гине Стоун, гине й Хаджі Михаїлі, котрий очолював партизанський загін. Коли, врешті, Енгес Берк, котрий зостався живим, знову виходить до моря і з допомогою Ніса здобуває човна, Ніс, котрий досі мріяв приєднатися до англійської армії, вирішує залишитися на Криті: боротися з ворогом, який захопив батьківщину, треба тут.

Третя книга Олдріджа про антифашистський опір у Європі має назву «Про багатьох людей» («Of Many Men», 1946). Вона поєднує різнорідні жанрові ознаки: вирісши з журналістських репортажів Олдріджа, книга зберігає заявлений у заголовку політематизм. Олдрідж прагне відобразити широту і могутність антифашистського опору, змальовуючи його різночасові та різнорідні епізоди, починаючи з виходу бійців інтернаціональних бригад з Іспанії після поразки республіканців і закінчуючи наступом радянської армії на Берлін. Образом, що пов’язує ці різнорідні епізоди в єдине ціле, є журналіст Вольф, котрий відіграє роль своєрідного alter ego письменника.

Єдина у творчості Олдріджа п’єса «Сорок дев’ятий штат» («Forty Nineth State», 1946) продовжила традиції сатиричної комедіографії Дж. Б. Шоу. Це типова п’єса-екстраваганца, п’єса-попередження. Вона відобразила тривогу письменника, спричинену зростаючою залежністю Англії від США. Кризова ситуація, що виникла в ній, пов’язана із нездатністю англійського уряду сплатити борг Сполученим Штатам, вирішується шовіанським парадоксом: прем’єр-міністр позбавляється боргу, скасувавши... державу.

У 1949 р. вийшов друком один із найбільш зрілих і довершених психологічних романів Олдріджа «Дипломат»(«The Diplomat»). У ньому показано гостру дипломатичну боротьбу у вищих ешелонах влади на самому початку «холодної війни». Дія відбувається у 1946 р. у Москві, куди прибуває зі своєю місією старий «вовк» британської дипломатичної служби лорд Ессекс, продовжується в іранському Азербайджані і завершується у Лондоні. Неправедна спроба Ессекса довести, що росіяни «експортують революцію», виявляється нейтралізованою і фактично зірваною через протидію його помічника, скромного та сором’язливого іраніста-палеонтолога Айвора Мак-Ґрегора. Цей нащадок оспіваного В. Скоттом і Р. Л. Стівенсоном бунтівного шотландського клану здобуває перемогу над Ессексом і в особистому плані — йому врешті-решт віддає перевагу Кеті Клайв, співробітниця британської місії у Москві, котра супроводжує їх у далекій і нелегкій поїздці та повертається з ними в Англію.

Майже через чверть віку, у 1974 р., у романі «Гори і зброя» (умовний переклад оригінальної назви — «Мое Kery in Arms») Олдрідж розповість про подальшу долю Мак-Греґора, котрий залишився після свого конфлікту з англійським дипломатичним корпусом працювати в Ірані та пов’язав свою долю із визвольною боротьбою іранських курдів.

Особливе місце у творчій історії Олдріджа посідає роман «Мисливець» («The Hanter», 1960), у якому з великою теплотою розповідається про нелегку боротьбу за життя та щастя Роя Мак-Нейра, людини з народу, котрий промишляє мисливством у лісах Канади.

Романи межі 50-х — 60-х pp. — «Герої пустельних обріїв» («The Heroes of the Empty View», 1954), «He хочу, щоби він умирав» («Wish Не would not Die», 1958), «Останній вигнанець» («The Last Exile», 1961) — присвячені боротьбі арабських народів за незалежність і справедливий соціальний устрій.

У романах 60-х pp. «Бранець чужої країни» («A Captive in the Land», 1962) та «Велика гра» («A Statesman’s Game», 1966), що утворили своєрідну дилогію, Олдрідж порушує проблему відносин Англії та Росії.

Олдрідж намагався вийти у ці роки і на тему відносин Європи й Америки — вона постає у його романах «Останній погляд» («One Last Glimpse», 1977), «Прощавай, Америко» («Goodу, America», 1979), утім, вельми слабких у художньому плані.

Темою, у якій пізній Олдрідж знайшов себе, стала тема дитинства й отроцтва. Її розробці присвячені його кращі романи, повісті й оповідання останнього тридцятиріччя. Дія їх, зазвичай, відбувається в країні дитинства самого О., в австралійському провінційному містечку Сент-Елен. Персонажами, що переходять із повісті в повість, тут стають адвокат Квейл, педантично суворий, справедливий і непідкупний, та його сини — Кіт, котрий зазвичай виступає в ролі оповідача, і Том. Долі Тома, його коханню, що не відбулося внаслідок заборони з боку батьків його обраниці, присвячено повість «Мій брат Том. Історія одного кохання» («My Brother Tom. A Love Story», 1966). Історія гордих підлітків-злидарів, котрі відкриті для щирого співчуття та любові дорослих, що їх оточують, але не приймають релігійного святенництва та показного буржуазного благодійництва, що обмежують їхню свободу, присвячені повісті зі схожими заголовками — «Правдива історія Ліллі Стьюбек» («The True Story of Lilly Stubeck») і «Справжня історія плюваки Мак-Фі» («The True Story of Spit Mac-Phee», 1988).

Осібно стоїть у цій серії творів про дітей і підлітків повість «Дивовижний монгол» (197Ч), присвячена долі одного з «братів наших менших», занесених до Червоної книги. У ній ідеться про конячку Пржевальського, жеребця Таха, виловленого у монгольських степах і засланого з науковою метою у далекий британський заповідник. Скоряючись могутньому інстинкту, Tax втікає із заповідника і, долаючи майже непереборні перешкоди, повертається до рідних степів. Історія ця простежується в листуванні монгольського хлопчика Байрюта Мінгі з онукою англійського професора Кітгі Джемісон, котрі з хвилюванням слідкують за пересуванням Таха Європейським континентом. Наймудрішою виявляється мати Байрюта. Вона, раніше за всіх вловивши напрямок, у якому простує Tax, робить висновок: «Наш дорогий дикий кінь йде додому». Наповнена величезною добротою до всього живого, ця книга вносить, безумовно, вагомий вклад в екологію природи та культури. Українською мовою твори Олдріджа перекладати В. Гнатовський, Л. Гончар, М. Пінчевський. П. Соколовський, Л. Солонько, П. Шарандак.


М. Воропанова



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.