Романтизм у США, його національна специфіка
Часові межі: (пізніше від західноєвропейського). Від появи книжки романтичних новел В. Ірвінга у 1819 р. до років громадянської війни між Півднем і Північчю 60ті роки 19 ст.
Етапи: 1 ранній (Оптимізм історично обумовлений після завоювання незалежності. Ірвінг, Купер), і 2 зрілий, чи пізній (оптимізм поступається критичним спостереженням над реальним втіленням гасел засновників американської республіки, ідеологів нового справедливого ладу. Готорн, По, Мелвілл).
Передумови: Після перемоги американських колоній у боротьбі за незалежність, проголошення суверенних Сполучених Штатів, прийняття Конституції 1787 р. - ентузіазм, оптимізм, віра в світле майбутнє.
Розриву з європейською художньою традицією не сталося. Але завдання - створення оригінальної національної літератури, яка б не була повторенням чи наслідуванням, створити образ своєї країни.
Традиції Вальтера Скотта (Фенімор Купер — батько американського історико-авантюрного і сучасного соціально-політичного роману) і німецьких романтиків, зокрема Гофмана. Вплив філософських ідей Колріджа, увага до Шекспіра. Для філософії важливі твори французьких просвітителів, ідеї Французької революції. Не поривали з Просвітництвом. В їхній творчості досить часто відбувався певний синтез просвітительських ідей і нових романтичних форм.
Філософія трансценденталістів на чолі з найбільшим мислителем того часу Емерсоном. Головне гасло "довіри до себе" — тобто незалежності індивіда, віри в свої сили, свою волю. Представники: Вернон Л. Паррінгтон "Основні течії американської думки". В. Емерсон "Американський вчений", "Звернення до студентів богословського факультету", Генрі Торо "Волден або Життя у лісі". Незалежно від того, поділяли чи ні значні американські романтики ідеї Емерсона і Торо, вони відбивали їх безпосередньо чи опосередковано у своїй творчості. Віра в демократію, переконаність у праві кожної людини на свободу і щастя, на незалежно обраний життєвий шлях, як і переконаність у рівності всіх — багатих і бідних, білих, чорних або червоношкірих, — щодо їхніх людських і громадянських прав та інші схожі прогресивні думки, які розкривалися у творах і виступах трансценденталістів, не могли не впливати на американську творчу інтелігенцію.
Романтики шукають пояснення того, що омріяне Ельдорадо вимальовується у дійсності зовсім не таким, як очікувалося, і вбачають причини цього в недосконалості людини. А це призводить, як у Готорна або Мелвілла, до гіркого скепсису або трагічного сприйняття людського існування взагалі.
Критичне ставлення до принципів моралі, на яких будується буржуазно-демократичний устрій, заперечення кричущих недоліків молодого суспільства, критика негативних рис масової психології тощо були виявом типово романтичного відчуття розриву між ідеалом і реальністю.
Література стала популярною за кордоном: приваблива для літератури доби романтизму екзотика невідомих чи маловідомих країв була в їхніх книгах екзотикою американського континенту.
Історичні твори романтиків про недавню минувшину мали на меті зміцнити почуття прив'язаності до своєї землі, гордості за неї. Твори Купера чи Готорна, в яких події відбуваються в минулому, не були класичними історичними романами у вальтер-скоттівському дусі. У Купера це скоріше пригодницька проза зі значними елементами історизму, у Готорна — психологічна. Вони не дають широкої картини найважливіших подій історії, але з великою майстерністю відтворюють ауру відшумілого часу. Це ж можна твердити і про Ірвінга.
Природа у творах американських романтиків часто виступає як одвічна могутня сила, байдужа до радощів і страждань людей, як втілення божественного начала, що вище за людину. Це, насамперед, типово для Мелвілла, його зображень морської стихії.
Жанрова специфіка. Роминтизм уславився не поезією, а прозою. Ірвінг, По, Готорн виробили принципи новелістики, яка стала улюбленою в літературі США. Купер, Готорн, Мелвілл створили справжній американський роман з великим розмаїттям його піджанрів — історично-пригодницьким, морським, утопічним, звичаєво-сатиричним, психологічним, про подорожі тощо. Специфічна рухливість нового населення Америки, покликана до життя умовами існування на безмежних просторах країни, жагою оволодіння все новими землями, сприяла популярності творів про подорожі. Творцем жанру морського роману став той же Купер, його продовжувачами були Е. По і Мелвілл. Едгар По - перший майстер науково-фантастичного і детективного оповідання.