Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Загальна характеристика доби Відродження у Франції

Франція вступила в XVI ст. політичне централізованою державою, в якій встановився королівський абсолютизм. Родові феодали втратили могутність, лицарство тепер перебувало на королівській службі і перетворилося на нове дворянство. Статусу дворян набули також заможні городяни, які купували феодальні замки і титули. На їх кошти королі споряджали військові походи, здебільшого в Італію. Внаслідок цього інтенсивно засвоювались надбання італійської гуманістичної культури, а через її посередництво — мистецтва античності. Король Франциск І претендував на роль керівника ренесансного руху в країні: запрошував італійських художників, ввозив з Італії твори мистецтва, наближав до двору гуманістів -поетів, художників, учених (Да Вінчі, Бенвенуто Челліні, Юлій Цезар Скаліґер), поповнював королівську бібліотеку, сприяв перекладанню і книгодрукуванню. Створив Колеж де Франс, який існує і досі.

На долю французького Відродження вплинув і зв’язок з Реформацією. Реформістський рух виник на початку другого 10-ліття і був очолений Жаном Кальвіном. І гуманісти, і реформатори виступали проти середньовічної схоластики і духовної диктатури католицької церкви, проти її монополії на інтерпретацію текстів Священного Писання, критикували її інститути. Французькі гуманісти брали участь у перевірці Вульгати, перекладали національною мовою книги Біблії, у своїх творах відстоювали свободу віри. Все це узгоджувалося з прагненням реформаторів відродити чистоту стародавнього християнства. Але такого роду взаємодія Реформації і гуманізму тривала недовго, яке на початку 30-х років реформаційний рух втрачає демократичний характер і все більше проймається духом нетерпимості до інакомислячих, що було неприйнятним для гуманістів. У 40-х роках шляхи Реформації й гуманізму розійшлися. На початку 30-х років рішуче змінилася політика Франциска І щодо гуманізму й протестантизму. Втрачаючи контроль над їхнім розвитком, маючи перед собою приклад Реформації і пов'язаної з нею Селянської війни в Німеччині, король, об'єднавшись з католицькою церквою, пішов у наступ на Реформацію і гуманізм. Було утворено орден єзуїтів. Протестантів і вільнодумців репресовували. В каїні розгорнулася контрреформація — католицька реакція, яка мала на меті відновлення духовної монополії католицької церкви. Кальвіністи теж н поступалися католикам у фанатизмі і так само страчували інакодумців. Боротьба релігійних напрямів все загострювалася, призводила до кривавих воєн. Це призвело до усвідомлення нездійсненності гуманістичних ідеалів і зумовило кризу гуманізму.

Відповідно до цих історичних процесів гуманізм у Франції пройшов 2 етапи розвитку:

Перший етап у першій половині століття (формування і розквіт гуманістичної літератури, оптимізм, гострота і сміливість критики феодалізму; далі — реакція 30-х рр., ускладнення становища гуманістів, 40-50-ті — нова активізація, література набула сатиричного характеру. Діячі першого етапу Маргарита Наваррська, Бонавентюр Депер’є, Клеман Маро, Франсуа Рабле)

Другий етап — друга половина XVI ст. третя чверть століття — найвище піднесення ренесансної поезії, провідну роль відіграли поети «Плеяди». В останній чверті поезія розвивається і ладі, але головне місце посіла проза, а в ній Мішель де Монтень.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.