Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Гурток Маргарити Наваррської, його роль у французькій літературі Відродження

Маргарита Наваррська — сестра Франциска І, активна діячка гуманістичного руху. Освічена, захоплювалася античністю, творами Данте, Петрарки, Бокаччо. Знала класичні мови. При її дворі у Наваррі гуртувалися вчені-гуманісти, художники, письменники (Клеман Маро, Бонавентюр Депер’є, Франсуа Рабле). Тут вони знаходили матеріальну підтримку, захист від церковних переслідувань. Сама Маргарита писала поеми і вірші, а її кращим твором вважається збірка новел «Гептамерон». Написаний твір під впливом Бокаччо. У ньому прямо унаслідується композиція обрамлення «Декамерона». Це семиденник, в якому 72 оповідання. 10 дворян, чоловіків і жінок, повертаються з курортної місцевості, через негоду затримаються в дорозі. Свій час заповнюють історіями. Твір не зовсім передає настрій Ренесансу, там немає сміливої думки і гострої сатири. Стиль і манера розповіді сильно позначені впливом куртуазної літератури.

Одним із найбільш значних представників гуртка Маргарити Наваррської був Клемам Маро — ліричний поет. Творчість зросла на ґрунті національної й античної традицій. Вважав себе послідовником Війона. Засвоював ліричні форми Катула й Овідія. Писав поеми, балади, рондо, послання, еклоги, елегії, похвальні пісні, епіграми, першим у Франції наслідував петрарківський сонет. У поезіях Маро йдеться про пригоди, інтриги й урочисті події при королівському дворі, про кохання й розчарування, трапляються меланхолійні міркування про смерть, чільне місце в них посідає сатира на ченців, суддів, схоластів із Сорбонни. Головна цінність поезій Маро полягає у чуттєво-матеріальному сприйнятті світу, в посиленому інтересі до всього земного, що є рисами нового, гуманістичного світогляду, спрямованого проти релігійної догматики. Це спричинило жорстокі переслідування Маро з боку як католицької, так і кальвіністської церкви. Він був гнаний не тільки католиками з Франції, а й кальвіністами з Женеви. Помер у Турині.

Бонавентюр Депер’є — талановитий сатирик. Представник ренесансної новели. Захоплювався Маро і писав у дусі його поезій. Збірка оповідань «Нові забави і веселі розмови». Депер’є не використав жанр «Декамерону», проте за тематикою і духом є ближчим до нього, ніж «Гептамерон». У збірці 92 новели. Також написав сатиричні діалоги «Кімвал світу». Складається з 4 діалогів. Книга вийшла анонімно, паризького видавця ув’язнили, а саму книжку знищили. У творах письменника беззаперечний гуманістичний смисл. Прославляється радість життя, людські почуття і розум. Головний удар спрямований на схоластів, священиків, ченців. Зазнав переслідувань, втратив покровительство Маргарити, закінчив життя самогубством.