МОДЕРНІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ НАПРЯМ КІНЦЯ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ - СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ

Мета: розглянути з учнями зміну світоглядних та естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX-XX ст.; ознайомити з характерними ознаками модерністських течій і явищ у художніх творах, з основними віхами життя та творчості митців, рисами їхнього індивідуального стилю; розкрити зв'язок романтизму і модернізму (на ранньому етапі модернізму), реалізму та модернізму (на зрілому етапі модернізму); охарактеризувати взаємодію імпресіонізму та символізму в ліриці кінця XIX — початку XX ст.; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, використання елементів компаративного аналізу; виховувати естетичне розуміння поетичного слова, прагнення до гуманістичних ідеалів, естетичний смак.

Обладнання: тема та епіграф уроку, портрети митців, інфографіка “Модернізм у європейській поезії другої половини XIX — першої половини XX ст.”, завдання для рубрики “Літературний ринг”, домашнє завдання, книжкова виставка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Очікувані результати

Предметні компетентності, які формуються на уроці

Ключові компетентності, які формуються на уроці

Учень/учениця: розповідає про зміну світоглядних та естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX-XX ст.; називає характерні ознаки модерністських течій і явищ у художніх творах; знає основні віхи життя і творчості митців, риси їхнього індивідуального стилю; виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви; розкриває зв’язок романтизму та модернізму (на ранньому етапі модернізму), реалізму та модернізму (на зрілому етапі модернізму); характеризує взаємодію імпресіонізму та символізму в ліриці кінця XIX — початку XX ст.; обговорює проблему призначення мистецтва й митця

Учень/учениця: знає та інтерпретує українські переклади творів поетів; читає й інтерпретує оригінали віршів іноземною мовою (за умови володіння нею); визначає у прочитаних творах символи, створює їх графічні зображення, тлумачить їх; складає тези (лекції вчителя чи власного виступу); здійснює (за допомогою цифрових технологій) пошуково-дослідницьку діяльність у літературній царині (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо); використовує літературознавчі словники, енциклопедії та інші види джерел; обстоює власні позиції; доводить значення краси мистецтва для розвитку особистості сучасної людини й світу; усвідомлює зв’язок літератури й живопису, літератури й музики на етапі раннього модернізму (імпресіонізм, символізм); визначає засоби художньої виразності для створення пейзажів у ліриці й образотворчому мистецтві

Буржуазне суспільство з його раз і назавжди встановленою концепцією людини,

із його прямолінійною вірою у розум і прогрес для них [модерністів] перестало існувати.

Там, де інші бачили розум і порядок, вони бачили лише ірраціональність і хаос.

Д. Сулстад, норвезький письменник

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вибірково)

2. Занурення в тему уроку: бесіда

· Які літературно-мистецькі напрями вам відомі? Назвіть їх, визначте характерні ознаки.

· Які літературні напрями панували в літературі ХІХ століття? Назвіть їхніх представників і відомі вам твори, що визначили розвиток цих напрямів.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Межа XIX-XX століть — складна пора в мистецькому житті людства. Німецький філософ Фрідріх Ніцше проголосив: “Померли всі боги, залишилась одна людина!”, і людство опинилося на роздоріжжі думок, моралі, віри. Осягнути сучасність із погляду розуму виявилося неможливим, тому почалися активні пошуки нових форм пізнання дійсності. Мистецтво теж знаходило нові способи відображення змін, що відбулися насамперед у людській свідомості. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу. література на межі XIX-XX століть була тісно пов’язана з усіма перипетіями свого часу.

Ми бачимо численні напрями, течії, школи, стилі, простежуємо різноспрямованість руху поезії та прози в багатьох зарубіжних літературах. Їх протиріччя часом доходять до антогонізму, взаємозаперечення, і ні в жодну іншу епоху вони не були так яскраво виражені.

2. Робота з епіграфом. Бесіда

· Прочитайте та прокоментуйте висловлювання норвезького письменника Даґа Сулстада.

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

(Учні складають опорний конспект за словом учителя.)

— Модернізм (від фр.— новий, сучасний) — загальна назва напрямів мистецтва та літератури останньої третини ХІХ — початку ХХ століття, що відбили кризу культури й розрив із естетикою минулого. Модернізм ґрунтувався на філософських концепціях Ф. Ніцше, А. Берґсона, З. Фройда, К. Ґ. Юнґа та ін.

Уперше слово модерн почали використовувати в кінці І століття для того, щоб розмежувати християнське теперішнє й язичницьке римське минуле. Протягом століть його зміст змінювався. Це випливає і з самого значення слова — приналежність до сучасного. Отже, модернізм є постійним оновленням і не може бути притаманним певному відрізку часу. Модернізм завжди постає з конфлікту, заперечення старого, попереднього, але існує паралельно в часі. Найбільш помітне протистояння на всіх ділянках суспільного та культурного життя почалося наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.

Підґрунтям для раннього модернізму у мистецтві була творчість романтиків. Модерністський початок прихований у самій природі романтизму, від якого ранні модерністи перейняли неприйняття брудної реальності, протиставлення буденному світу сили духу й мистецтва незалежної особистості, утвердження творчої свободи митця, розвиток символьної природи мистецтва, творення нової художньої дійсності.

Модернізм вимагав від письменників нового слова, яке було б художньо інформативним. На думку модерністів, це повинні бути метафорична мова, лаконічні, рвані речення, запозичений у німого кіно принцип монтажу. Усе це — поетичні засоби, породжені прагненням надати художньому тексту більшої сповненості.

Основні теми модерністської літератури:

• ізольованість особистості, її відчуження й приреченість на самотність;

• знеособлення людини;

• напружене переживання скінченності життя;

• змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;

• критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.

Течії раннього модернізму

Символізм (від гр. symbolon — знак, символ, ознака) — одна із течій модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого “життя душі” та пошуку “вічної істини”.

Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — мистецька течія в живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку XX століття у Франції. Основний стильовий прийом імпресіонізму — зображення не самого предмета, а враження від нього. Назва виникла після проведення 1874 року виставки, де була виставлена картина Клода Моне “Враження. Схід сонця”.

Неоромантизм (від гр. vέoς — молодий, новий і фр. romantisme) — течія в мистецтві (перш за все у літературі) на межі XIX-XX століть, що виникла як реакція на реалістичні й натуралістичні тенденції другої половини XIX століття.

2. Презентація вчителем портретів письменників-модерністів, видань їхніх творів

3. Робота з опорною схемою (у групах; роздавальний матеріал)

· Розгляньте опорну схему “Модернізм у європейській поезії другої половини XIX — першої половини XX століть”.

· Використовуючи матеріал схеми та опорний конспект, складений за словом учителя, створіть стислу презентацію за цією темою.

· Складіть колективну розповідь про особливості:

1-ша група — символізму на помежів’ї ХІХ-ХХ ст.;

2-га група — імпресіонізму на межі ХІХ-ХХ ст.;

3-тя група — неоромантизму як течії в ліриці порубіжжя ХІХ-ХХ ст.

4. Виступи учнів із повідомленнями про художників- імпресіоністів (К. Моне, О. Бенуа, Е. Деґа, К. Коровіна, І. Грабаря); прослуховування аудіозаписів музики імпресіоністів (К. Дебюссі, М. Равеля, П. Дюка)

5. Хвилинка релаксації

Учитель. “Враження. Схід сонця” — картина Клода Моне, створена 1872 року, яка дала назву художній течії — імпресіонізму. Експонувалася у квітні 1874 року на першій виставці “Анонімної кооперативної спілки художників, скульпторів і граверів”, яка стане пізніше відомою як виставка імпресіоністів.

Модернізм у європейській поезії другої половини XIX — першої половини XX століть

· Що ви бачите на картині?

· Які асоціації виникають у вас?

· Чим ця картина відрізняється від реалістичної техніки зображення?

6. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”: практична робота в парах з уривками творів письменників-реалістів та письменників-імпресіоністів (роздавальний матеріал)

· Прочитайте уривки з творів письменників-реалістів та письменників-імпресіоністів. Зіставте їх і визначте, які уривки належать до імпресіонізму. Аргументуйте свою думку.

1) “Доріан Ґрей зачудовано слухав, широко розплющивши очі. Бузкова гілка впала з його ріки на рінь. Підлетіла пухнаста бджола, з гудінням покружляла над гілкою і рушила в мандри овальною зоряною китицею крихітних квіточок. Він спостерігав її з тією дивною зацікавленістю в буденних речах, яку ми намагаємося пробудити в собі, коли нас страхають думки про щось важливіше або коли якась моторошна думка несподівано облягає мозок”. (О. Уайльд “Портрет Доріана Ґрея”)

2) “Не знаю, чи можете ви з моїх слів уявити собі обличчя цього чоловіка, що його я, з дозволу академії, назвав би “місячним ликом”, так його жовтава блідість скидалась на колір срібла, з якого облупилася позолота. Волосся в мого лихваря було гладеньке, акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору. Риси обличчя, незворушного, як у Тайлерана, здавалися відлитими у бронзі. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла...” (О. де Бальзак “Ґобсек”)

3) “Я роблюсь занадто чутким, мої очі помічають те, чого раніше не бачили. Я бачу навіть себе, як я ходжу з кутка в куток поміж не потрібними мені й наче не моїми меблями; бачу своє серце, в якому немає найменшого горя. Що ж, смерть — то й смерть, життя — то й життя!” (М. М. Коцюбинський “Цвіт яблуні”)

7. Інтерактивна вправа “мозаїка” (робота в творчих групах)

· Уявіть себе в образі поета-символіста. Створіть Кеннінґи за темами “Життя”, “Радість”, “Сум”, “Розчарування”.

Картка-інформатор

Кеннінґ (ісл. kenningar від kenna — знати, відати, натякати) — поетичний прийом, що замінював звичайне зрозуміле слово красивою метафорою. Характерний для поезії скальдів, а також для англосаксонської та кельтської поезії.

Кеннінґ складається як мінімум із двох іменників. Існують також надзвичайно складні багаторівневі кеннінґи, є й такі, що утворюють словосполучення. Яскравим прикладом сучасного кеннінґа можна вважати вислів залізний кінь, що раніше асоціювався з трактором, а сьогодні переважно з будь-яким транспортним засобом.

Методичний коментар. Учні самостійно працюють в групах. Після закінчення роботи представники творчих груп презентують класу свої наробки.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підсумкова бесіда

· Як ви розумієте поняття модернізм? Назвіть його визначальні риси.

· Пригадайте основні мистецькі напрями модернізму.

· Чому літературна молодь того часу тяжіла до модернізму?

· Із якими іменами пов’язаний розвиток прози та поезії кінця ХІХ — початку ХХ ст. і як саме?

2. Заключне слово вчителя

— Кінець XIX — початок XX століття в літературі позначені активним творчим пошуком нових шляхів відтворення подій, сучасних чи історичних. Одні письменники прагнули зображувати життя у впізнаваних формах, без прикрас, інші в метафоричності шукали й знаходили можливості для творення алегоричних картин буття.

Таким чином, ми маємо всі підстави стверджувати, що на межі століть з’явилася нова література, неповторна й оригінальна.

3. Оцінювання роботи учнів на уроці

Методичний коментар. Учитель дає загальну оцінку роботи всього класу, щоб всі могли відчути задоволення від результатів праці; оцінює окремих учнів, які брали активну участь в уроці; вказує, над чим учням необхідно попрацювати до наступного уроку.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх учнів. 1) Скласти словничок базових термінів та понять (письмово) за темою уроку. 2) Продовжити речення (письмово): “Найбільше враження справили на мене ідейно-естетичні пошуки представників літературно-мистецького напряму...”.

Індивідуальне завдання. Підготувати усну “Візитівку митця” про життя та творчість Шарля Бодлера (1-2 учні). За бажанням — із використанням мультимедійної презентації, створенням бук-трейлера, відеоролика тощо.

ДОДАТОК ДО УРОКУ

Стефан Малларме

ЛЕБІДЬ

Безсмертний, чарівний, скажи, невинний, ти

Ударами крила чи можеш розламати

Це озеро міцне, де мріє крізь загати

Прозорих зльотів лід, у сяйві красоти!

Як лебедю в житті цей сон перемогти?

Немає більш йому надії заспівати

Про край омріяний і прибраний у шати,

Коли кругом нудьга і крижані світи.

Тремтяча шия снить у білій агонії.

Розбити б простір той, що в інеї завії!

Але гнітить земля, і падає крило.

Мов привид, що застиг в блискучім пориванні,

Самотній лебідь вкрив ясне чоло

Презирства гордим сном у марному вигнанні.

Переклад М. І. Терещенка

Еміль Верхарн

ГОРДІСТЬ

Ні, не тому, що він живе у тузі та стражданні,

Але щораз живить і будить сподівання,—

Він повен віри, суворий світ.

Дарма, що з давніх уже літ

У храмовім склепінні,

Як сходить день, як гасне світ,

Щораз мертвотніше звучить

Розп’ятому моління.

Дарма! Зусилля, множені по всіх країнах,

Ви віру таїте в незвіданих глибинах,

Бо вірить той, хто робить і тремтить!

I вірить, хто шукає й винаходить!

I промінь кожного світанку родить

I воскрешає віру, і віра та нова —

У міць і запал людського єства.

А з нею Гордість устає, на тайни нападає,

Що нам земля дає і знов од нас ховає;

Та Гордість молода спинається, жива,

I перешкоди валить перед собою всюди,

З себе самої творячи щоденне чудо,

Що потребує рід людський.

О віро в силу рук, в чоло і погляд свій,

О віро в мозок, дослідом сп’янілий,

О віро в рід людський напружений, палкий!

Як я з тобою в небезпеці злій

І в славі, що життя на пай мені вділило,

Стаю упевнений і смілий!

Бо ж як подумаю, що я

Є дивоглядна часточка буття,

Уламок всесвіту, відданого на велетенські зміни,—

То небо, землі, гори і гаї

Стають ріднішими і ближчими мені,

I я люблю себе в тім неживім створінні.

Люблю себе, дивуюся собі

У рухах молодих, що робить їх в життєвій боротьбі,

Проходячи землею, кожен,—

Бо маю я,

Як кожен, хист, і волю, і чуття,—

І все, що робить він, те й я зробить спроможен.

Легенями вбираю я великих діл красу,

I славу подвигів, що відусюди лине,

І думку кожну, як свою, беру, несу,

Бо сміливість відчув її в своїх глибинах.

I от

Я відчуваю,

Що свій я у житті до всіх речей, істот,

I в щедрості безкраїй

Я віддаю себе, і все мене проймає.

I що то — вада, заслуга, чеснота, гріх,—

Але та Гордість вчить мене із мужністю терпіти,

I, як потреба, вмерти гордовито,

Щоб не принизить сил напружених своїх.

Переклад М. К. Зерова