Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019
Опозиція Фауст - Мефістофель, діалектичне розв'язання проблеми добра та зла
Німеччина
Золоті сторінки далеких епох
Мета — формувати компетентності:
■ предметні (розуміння сутності протистояння Фауста та Мефістофеля, філософсько-етичних проблем твору; критичне мислення);
■ ключові (уміння вчитися: прагнення літературної освіченості з метою саморозвитку; математичну: уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями твору та еволюцією персонажа; комунікативну: навички ефективної роботи в парі й колективі; інформаційну: уміння знаходити та опрацьовувати інформацію; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).
Обладнання: портрет Й. В. Ґете, тексти трагедії «Фауст», ілюстрації до твору, аудіозаписи арії Мефістофеля з опери Ш. Ґуно «Фауст», маркери та аркуші паперу ф. А1 або А2, медіазасоби.
Не тільки похмурі, невдоволені шукання Фауста, а й знущання й гірка іронія Мефістофеля становлять частину моєї власної душі.
Й. В. Ґете
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Вступна бесіда
- Як поводився Мефістофель під час експерименту з Фаустом і як поводився Фауст?
- З якою метою Бог послав людині Мефістофеля? На вашу думку, якою була справжня мета вчинків демона?
- Що недооцінив Мефістофель у людині?
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Сприйняття творів інших видів мистецтв
(Учні прослуховують арію Мефістофеля з опери Ш. Ґуно «Фауст».)
2. Слово вчителя. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)
Учитель. Твір Й. В. Ґете, як кожен класичний твір, є багатотемним та багатоідейним. Звісно, ми не можемо розглянути всі теми, які є у творі (наприклад, проблеми влади, ролі війни й релігії в суспільстві), однак ми обговоримо тему добра та зла як рушійної сили розвитку світу.
Погляньте, будь ласка, на вислів Ґете, який став епіграфом сьогоднішнього уроку. Напевно, невипадково автор частками своєї душі називає і Фауста, і Мефістофеля. Чому — це ми спробуємо з’ясувати сьогодні.
(Учні занотовують до зошитів тему уроку й епіграф до нього.)
ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Дослідницька робота (у групах; запис до зошитів)
- Сьогодні ми досліджуємо опозицію Фауст — Мефістофель. Об’єднайтеся в 4 групи та знайдіть у тексті цитати із судженнями на певну тематику, оберіть з-поміж цитат ту, яка найточніше характеризує: 1-ша група — думку Бога про Мефістофеля та про Фауста; 2-га група — характеристику Фауста оточуючими й Марґаритою; 3-тя група — думки Фауста й Мефістофеля один про одного; 4-та група — слова Фауста й Мефістофеля про самих себе.
2. Порівняльна характеристика образів героїв літературного твору (запис до зошитів)
- Складіть схему порівняльної характеристики Фауста й Мефістофеля.
Очікуваний результат
Порівняльна характеристика Фауста й Мефістофеля
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
1. Постановка й розв'язання проблемних питань
- Чим зумовлена поведінка Фауста та Мефістофеля?
- Яку роль відіграє Мефістофель у житті Фауста?
Матеріал для вчителя. Об’єднує Фауста й Мефістофеля неординарність, а різнить призначення. Фауст та Мефістофель — антиподи, як і Мефістофель із Богом. Місія Мефістофеля у цьому світі — показати сутність людську. Він не змушує людей грішити, торгувати своєю совістю та душею; навпаки, він дає людям право вибору: «Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого». У такий спосіб Мефістофель відіграє важливу роль не тільки в житті Фауста, а й в ідейному змісті трагедії.
Фауст — не тільки узагальнений, типовий образ прогресивного вченого. Під час суперечки на небесах він постає представником усього людства, хоча належить до кращої його частини. Він символізує усю людську популяцію; його доля та життєвий шлях не лише алегорично відображають людство, а начебто вказують на «здоровий рецепт» існування кожної людини: живи спільними інтересами, твори, працюй для загального добробуту — це є щастям.
Мефістофель — дух руйнування, але водночас ворог застою, порожнього бездіяльного розкладання, противник бездумної непорушності. Він скептик, який зневажає людську природу, упевнений, що знає про неї кінцеву правду: рід людський нікчемний, слабкий, сповнений вад і низьких пристрастей, егоїстичний та безпомічний. Його роль є подвійною. Як особистість Мефістофель протистоїть Фаустові (та авторові) своєю зневірою у добро, у гуманність як засіб досягнення істини. Він розкриває людські слабкості, заплутаність та несправедливість людських стосунків, усе низьке та непристойне сприймає як норму буття на землі. І автор, і Мефістофель розуміють та декларують діалектичну твірну роль заперечення.
2. Узагальнювальне слово вчителя з елементами бесіди
— «Фауст» — відображення нелегкого духовного шляху як автора, так і людства загалом. Із цієї точки зору дуже важливим для розуміння твору є «Пролог на небі». Поет відкриває нам велич космосу, щоб запитати: а чим є людина у цьому величезному, нескінченному світі? розвиток подій у творі зумовлений перебігом думок автора. Суперечка про людину та можливості її розуму визначає всю проблематику трагедії. Господь випробовує людину й переконаний, що сумніви, посіяні в її душі Мефістофелем, пробудять у неї прагнення нових пошуків і цим допоможуть виправдати своє високе призначення. Лише за таких умов вона сягне височіні.
Фауст стане слугою диявола, якщо після виконання його бажань він більше нічого не прагнутиме, проситиме лише спокою, визнає, що настала мить, найкраща у його житті, зажадає, щоб вона тривала вічно. Фауст іде з Мефістофелем, сподіваючись, що у такий спосіб пізнає сенс буття, обійме Всесвіт своїм духовним зором. Саме цього чекає від нього Господь, сперечаючись із духом зла. Мефістофель випробовує Фауста спокусами: вином, неробством, гульнею, чуттєвою любов’ю. Мефістофель — демон-спокусник, який пишається своїм призначенням. Вірний собі, він убиває людські сподівання, руйнує душі, розпалює тваринні інстинкти. Проте його влада поширюється лише на слабких і пасивних.
- Чому ж тоді існує твердження, що Мефістофель — дух творчого заперечення, що служить добру?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Творча робота (запис до зошитів)
- Напишіть стисле есе (7-9 речень) «Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого...».
(Охочі зачитують свої роботи.)
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Схарактеризувати образ Ваґнера; знайти в тексті цитати до цього образу; підготувати запитання за текстом трагедії Й. В. Ґете «Фауст» для однокласників.