М. Лермонтов. «Із Ґете» («Ген на верховини...») - ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ - II семестр

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором; з поняттям «епітет»; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, вміння порівнювати й зіставляти, вирізняти художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів; пейзажні картини.

Теорія літератури: ліричний вірш, образи, пейзаж, звукопис, епітет.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра поетичного слова й. В. Ґете та російського письменника Михайла Юрійовича Лермонтова розділяють століття. Але в їхніх творах багато спільного. А чому? Та тому, що для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних із часом, місцем проживання, національністю. Всіх людей єднала і єднає вічна й нетлінна краса. І найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. Мабуть, саме про споглядання природи писав Алкман:

«Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік» (без слів — без галасу, славослов’я, вихваляння).

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання віршів Алкмана, Ґете (за бажанням — розповідь напам’ять)

2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини

3. Утворення логічних пар з вірша Алкмана «Сплять усі верховини...»

верховини	робуче
скелі	хижий
земля	стрімчасті
плем’я	гірські
звір	чорний

4. Пошуково-дослідницьке завдання

Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Ґете, зробіть висновок.

Очікувані відповіді

Алмкан	Ґете
Сплять	Ліг
зростила	не лине
пойняв	замовк
поснуло	не чути
	спочинеш
	зачекай

Висновок. Вірш Ґете більш динамічний: у ньому більше дієслів, особливо тих, що означають рух, а не стан.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

— Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою й освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, втрата матері). До того ж йому самому судилося коротке життя. Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них — «Із Ґете» («Ген на верховини...»)

Михайло Лермонтов

2. Виразне читання вірша М. Лермонтова «Із Ґете» вчителем у перекладі Т. Масенка та мовою оригіналу

(Для тих, хто працює за підручником «Зарубіжна література» Є. Волощук:

ІЗ ҐЕТЕ

Ген на верховини

Темна ніч лягла;

Лагідні долини

Вкрила свіжа мла;

Не курять дороги,

Листя не тремтить...

Зможеш від тривоги

Скоро й ти спочить!

М. Лермонтов, переклад Т. Масенка)

3. Обмін враженнями про прочитане

• Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

• Чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Ґете, чим відрізняється? (Зображенням нічного гірського пейзажу схожі, особливо з Ґете; у Лермонтова й Ґете різні деталі: у першого — долина, дорога, листя; у другого — пташиний галас, шум бору)

• Чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях? (Так, це — спокій, відчуття величі природи, усвідомлення себе її частиною)

4. Слово вчителя

— Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники — художні означення, які називаються епітетами (пригадайте відомості з української літератури).

Записи до літературознавчих словничків Епітет — це художнє означення.

— Епітети слід відрізняти від звичайних прикметників — означень, які просто характеризують предмет, вказуючи на його форму, розмір, колір, матеріал або властивість. Наприклад, м’яка (іграшка) — звичайний прикметник-означення, а м’яке (серце) — епітет; так само дорослий (хлопець) — дорослий (вчинок); хижі (звірі) — хижі (пазурі) і под.

5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана, Ґете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.

Епітети

Алкман	Ґете	Лермонтов
Стрілчасті (скелі), робуче (плем’я), чорна (земля)	Нічній (імлі)	Темна (ніч), лагідні (долини), свіжа (мла)

Прикметники-означення:

гірські (верховини), хижий (звір) — у Алкмана; пташиний (грай) — у Ґете.

Очікувані висновки

— Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

— У вірші Ґете епітетів мало, але нічний пейзаж більш лагідний завдяки зменшувально-пестливому слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай» у значенні «пташині ігри, галас».

— У поезії Лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. Це враження створюється за допомогою подвійного заперечення («Не курять дороги, Листя не тремтить»). «Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» — переконує нас автор.

6. Слово вчителя

— Нічний пейзаж, що постав з-під пера спочатку Алкмана, а потім Ґете й Лермонтова, захопив ще одного російського поета — Інокентія Федоровича Анненського (1855-1909). Тож для повноти враження прочитаємо й цей твір.

(Для тих, хто працює за підручником «Зарубіжна література» Ю. І. Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко:

Над высью горной —

Тишь.

В листве, уж черной,

Не ощутишь

Ни дуновенья.

В чаще затих полет...

О, подожди мгновенье —

Тишь и тебя возьмет.

И. Анненский)

7. Слово вчителя

— Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми познайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, спить, тремтить, лягає спати. Такий прийом «олюднення» називається персоніфікацією (пригадайте відомості з української літератури).

Записи до літературознавчих словничків

Персоніфікація (уособлення) — уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. це один із видів метафори.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

У відомого російського поета В. Жуковського є казка «Спляча красуня». Ось як там описується сон царя Матвія і його царства:

«Возвращаясь во дворец,

На крыльце ее отец

Пошатнулся, и зевнул,

И с царицею заснул;

Свита вся за ними спит;

Стража царская стоит

Под ружьем в глубоком сне,

И на спящем спит коне

Перед ней хорунжий сам;

Неподвижно по стенам

Мухи сонные сидят;

У ворот собаки спят;

В стойлах головы склонив,

Пышны гривы опустив,

Кони корму не едят,—

Кони сном глубоким спят.

И огонь, объятый сном,

Не пылает, не горит,

Сонным пламенем стоит;

И не тронется над ним,

Сбившись клубом, сонный дым;

И окрестность со дворцом

Вся объята мертвым сном».

— Чим відрізняється цей сон від того, який зображений у віршах Алкмана, Ґете, Лермонтова, Анненського? (У пейзажних віршах про гірські вершини сон природний, зі звичайним, закономірним пробудженням; у В. Жуковського ж — чарівний, наслідок ворожбитства та помсти, його може розвіяти тільки диво.)

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Лермонтова «Із Ґете», вивчити напам’ять (за бажанням, з урахуванням того, що за програмою вивчається напам’ять лише один вірш про природу за вибором учня); зробити ілюстрації.

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте фразу.

• Поезія для мене...

• Найбільше мені сподобалося...

• Мені хотілося б...