Світова література 5 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2013

Пейзаж у літературі та інших видах мистецтва
Природа і людина
I семестр

Мета: виразно читати і емоційно сприймати пейзажну лірику та прозу; дати визначення термінів «тема», «ідея», «пейзаж», «епітет», «метафора»; встановити специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики);

розвивати творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; формувати полікультурну компетенцію;

виховувати повагу до літературної творчості; формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: підручники, ілюстрації, дидактичний матеріал, репродукції творів живопису («Зима» І. Шишкіна, «Рання весна», «Українська ніч» А. Куїнджі, «Золота осінь» В. Полєнова, «Літо» І. Левітана); аудіозаписи твору П. Чайковського «Пори року», уривка з опери М. Римського-Корсакова «Травнева ніч».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Природа - це казка, яку треба читати серцем.

Леся Українка

Хід і структура уроку

І. Організаційний момент.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

Асоціювання до ключового слова. За поданими висловами видатних письменників та власним досвідом спілкування з природою складіть асоціювання «природа».

1. Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник (І. Тургенєв). 2. Скільки років землі - і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна! (Л. Костенко) 3. Вражаюча мудрість природи, яка при такій нескінченній різноманітності зуміла всіх зрівняти! (Еразм Роттердамський) 4. Краса - це правда, правда - це краса, ось усе, що ти знаєш на землі (Дж. Кітс).

5. Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

М. Рильський

6. Не то, что мните

Вы, природа:

Не слепок, не бездушный лик -

В ней есть душа, в ней есть свобода,

В ней есть любовь, в ней есть язык.

Ф.Тютчев

Приклад учнівських асоціацій.

Широчінь, безмежність, воля, радість, відпочинок, сонце, тепло, вічність, краса, різноманіття, любов, творчість.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Життя людини завжди невід’ємне від природи. Пізнаючи її таємниці, людина створювала міфи, легенди, перекази. Люди споконвіку

боялися і шанували, берегли і всотували ту гармонію, що існувала в природі. Поступово людське бажання зрозуміти «мову» і «душу» природи виявилося сильнішим за страх перед її грізною стихією. Тепер людина навчилася літати вище птахів і долати відстань швидше за звук, вона пронизує земну твердь до вогняного ядра і небесну сферу до розпечених світил.

Але природа залишається великою, не пізнаною до кінця книгою, що написана дивною мовою, яку ми читаємо щодня. Вона живе і розвивається за своїми законами. Природа відкривається людині грізними стихіями і мальовничими ландшафтами, ніжністю ранку і безкінечністю зоряного неба, неосяжністю і таємничістю морських глибин та розмаїттям барв усіх пір року. Чи треба вчитися читати і розуміти природу? Художники, поети, музиканти - кожен по-своєму осмислює голос природи, по-своєму бачить прекрасне в тому, до чого ми, пересічні люди, зазвичай залишаємося байдужими.

Так, у поезії здавна осінь, зима, весна і літо означали значно більше, ніж звичайні пори року, бо вони пов’язані з радістю пробудження, розквіту, зі смутком і журбою згасання життєвих сил.

2. Засвоєння елементів теорії літератури.

Тема - те, про що йдеться в художньому творі.

Ідея - основна думка художнього твору.

Пейзаж (від фр. місцевість, краєвид) - картина (або опис) природи в художньому творі. Пейзаж передає настрої, почуття людини, він співзвучний його душі. Світ душі людини і світ природи віддзеркалюються один від одного, перебувають у гармонії, зливаються у загальний хор життя і любові. Не тільки в літературі, а й в образотворчому мистецтві, музиці митці зображують пейзаж. Художники використовують зорові образи, а музиканти - звукові.

3. Творча робота «Мистецькі паралелі».

Природа, з точки зору художника, - універсальний світ пізнання особистості людини. Весна - пора пробудження, осінь - вразлива пора року, коли вся природа завмирає перед настанням зими. Досконалу вічну гармонію природи зображено на полотнах видатних пейзажистів Івана Шишкіна «Зима», Архипа Куїнджі «Рання весна», Василя Полєнова «Золота осінь», Ісаака Левітана «Літо».

Російський композитор П. Чайковський теж любив природу і навіть написав фортепіанний цикл із 12 п’єс «Пори року». Кожна п’єса присвячена певному місяцю року, всі п’єси мають підзаголовок, який пояснює зміст музичної картини. (Січень - «Біля коминка», лютий - «Масляна», березень - «Пісня жайворонка», квітень - «Пролісок», травень - «Білі ночі», червень - «Баркарола», липень - «Пісня косаря», серпень - «Жнива», вересень - «Полювання», жовтень - «Осіння пісня», листопад - «На трійці», грудень - «Святки»). У п’єсах П. Чайковського головне - не тільки музичне відтворення природи, а почуття і думки людини, роздуми про людське життя.

У ХVІІІ ст. італійський композитор Антоніо Вівальді написав твір «Чотири пори року» - цикл із чотирьох скрипкових концертів. Цей цикл став одним з найпопулярніших його творів. Кожний концерт присвячений одній із пір року і складається із трьох частин, що відповідають кожному місяцю.

1. Прослухайте чотири уривки з п’єси «Пори року» П. Чайковського.

2. Встановіть відповідність музичних уривків пейзажам живописним («Зима» І. Шишкіна, «Рання весна», «Українська ніч» А. Куїнджі, «Золота осінь» В. Полєнова, «Літо» І. Левітана).

3. Які почуття пробуджують у вас музичний та живописний пейзажі?

4. У чому полягає відмінність у зображенні картин природи в живописі, музиці, літературі?

4. Творча робота. Порівняйте зображення травневої ночі в різних видах мистецтва.

5. Засвоєння елементів теорії літератури.

Рима — співзвучність у закінченнях віршованих рядків.

Ритм утворюється впорядкованим чергуванням наголошених і ненаголошених складів у рядку.

Метафора - образний вираз, який вживається у переносному значенні та ґрунтується на уподібненні одного предмета чи явища іншому. Метафору також можна охарактеризувати як приховане порівняння, де пропущені характерні для відкритого порівняння слова немов, неначе тощо.

Епітет - художнє означення, яке надає образу додаткових емоційних та смислових відтінків. Найчастіше такі означення виражені прикметниками.

6. Літературознавчий практикум.

1. Порівняйте віршований та прозовий пейзажі. У чому відмінність? Чим досягаються мелодійність і рівномірність звучання вірша?

2. Випишіть із підручника (с. 120) в зошит визначення термінів «епітет», «метафора». Знайдіть риму у вірші Дж. Кітса «До солов’я».

3. Чим досягається художня виразність, яскравість та емоційність уривків з вірша «До солов’я» та повісті «Травнева ніч»?

4. Випишіть у зошит визначення термінів «метафора», «епітет».

5. Випишіть епітети із запронованих уривків. Визначте їхню роль.

6. Випишіть метафори із запронованих уривків. Визначте їхню роль.

V. Підсумки.

Стилістичний практикум: запропонуйте свої епітети замість пропущених із поезії Кітса. Порівняйте авторські епітети з власними. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Зійти на гору, просторінь ...

Побачити річок, долин без ліку,

В гай занести ... тягар думок,

Де олень, перескочивши струмок,

З наперстянки зганяє бджілку ... (Велику, легкий, дику)

2. Тому, хто в місті жив, як у неволі,

Так любо вийти в тишу ...

I в височінь ...

Послать молитву небесам і долі. (Польову, усміхнено-живу)

VI. Домашнє завдання.

1. Навести приклади пейзажів з прочитаних художніх творів.

2. Виконати завдання 7 (с. 121).