ЗДАЄТЬСЯ, БАЙКА ПРОСТО БРЕШЕ, А СПРАВДІ ПРАВДУ ЯСНУ ЧЕШЕ... - Байка як жанр літератури та її особливості. Алегоричний та повчальний зміст байки, відображення в ній законів життя людей, народної мудрості: осуд свавілля та насильства, різноманітних людських вад; уславлення працьовитості, розуму, доброти та інших людських чеснот

ЗДАЄТЬСЯ, БАЙКА ПРОСТО БРЕШЕ, А СПРАВДІ ПРАВДУ ЯСНУ ЧЕШЕ... - Байка як жанр літератури та її особливості. Алегоричний та повчальний зміст байки, відображення в ній законів життя людей, народної мудрості: осуд свавілля та насильства, різноманітних людських вад; уславлення працьовитості, розуму, доброти та інших людських чеснот

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Якби у нас не було вад, нам було б не так приємно помічати їх в інших.

Люди рідко бувають достатньо розумними, щоб віддати перевагу корисному осуду замість небезпечних лестощів.

Франсуа де Ларошфуко

Мета: розповісти про історію виникнення жанру байки у світовій літературі та видатних байкарів, дати поняття про байку та алегорію, розкрити характерні ознаки байки, розвивати творчу уяву, образне мислення, зв'язне мовлення учнів, їхні творчі здібності, прищеплювати інтерес до байки.

Обладнання та матеріали: портрети видатних байкарів (Езопа, Федра, Бабрія, Л. да Вінчі, Ж. Лафонтена, Г. Лессінга, І. Красіцького, І. Крилова, Г. Сковороди, І. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, М. Годованця, П. Глазового та інших), виставка книг відомих байкарів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.


Хід уроку


1. Актуалізація опорних знань.

У давнину за допомогою міфів люди намагалися пояснити навколишній світ, знайти своє місце в ньому, встановити гармонійні стосунки із природою, осягнути сенс власного існування, виробити певні норми поведінки. Пізніше зароджується і активно розвивається усна народна творчість — фольклор.

• Згадайте, які жанри фольклору ми вивчали. (Прислів'я, приказки, загадки, казки).

• Що об'єднує ці жанри?

• Дайте визначення поняттю казка.

Сьогодні ми поговоримо про один з найдавніших жанрів літератури — про байку.

• Згадайте байки, що вивчалися в молодших класах.

• Назвіть їх авторів.

• Прочитайте напам'ять одну з байок.

• Чи схожа прочитана байка на казку?

• Згадайте, що таке алегорія.

• Дайте визначення байки.

• Кого називають байкарями?

• Що таке байкарство?

Перевірте свої відповіді за словником термінів підручника (с. 236) та за статтею «Мудрість байок» (с. 36-37).

«Вчительська кишенька». Літературознавчі поняття (байка, алегорія, байкар, байкарство).

Байка — 1. Невеликий віршований або прозовий повчальний твір алегоричного змісту. 2. розм. Розповідь про те, чого насправді не було і не може бути. Вигадка, вигад, небилиця, небувальщина, фантазія, брехні, побрехенька.


2. Розгадування числового кросворда — оголошення теми уроку.

Завдання. Замінити числа відповідними літерами і знаками та прочитати висловлювання Леоніда Глібова.

Числовий кросворд



Відповідь: Здається, байка просто бреше,

А справді - правду мудру чеше.

Методичний коментар. Цей вид роботи матиме ефективність, якщо його провести як змагання груп або роботу в парах. Матеріали числового кросворду повинна мати кожна група (пара). Час для виконання завдання — до 5 хвилин. Учні, які найшвидше впораються із завданням, записують результат на дошці. Як варіант: можна проводити паралельну роботу на дошці і в групах (парах). Якщо ж ключ до розгадки кросворду (таблиця чисел — літер) записати на дошці, то роботу можна провести у традиційний спосіб.

В результаті проведеної роботи - тема уроку записується в учнівські зошити.


3. Робота з епіграфами.


4. Читання статті підручника «Мудрість байок» (с. 36-37).


5. Робота з поняттям «алегорія», «уособлення» та зі схемою (ознаки байки) за с. 37 підручника.

Уособлення (персоніфікація) — різновид метафори, художній прийом перенесення якостей живих істот на довколишні предмети, явища природи тощо.


6. Читання байки Григорія Сковороди.


БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така нерозумна? Знаєш, що плоди твоєї праці не так тобі, як людям корисні, і тобі навіть часто шкодять, приносячи замість винагороди смерть, одначе не перестаєш у простоті своїй тягати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Очевидно, ви до нестями закохані в мед.

— Ти поважний дурень, пане раднику, — відповіла Бджола. — Медом любить поласувати і Ведмідь, а Шершень теж хитро його достає. І ми могли б по-злодійському здобувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більшу радість дає збирати мед, аніж його споживати. До цього ми народжені й будемо такі, доки не помремо. Без того жити, навіть купаючись у медові, для нас люта смерть.

Мораль. Шершень — це образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — герб мудрого чоловіка, який у спорідненій праці трудиться. <...>


7. Евристична бесіда за змістом прочитаного.

• Якою мовою написано байку?

• Яка подія зображується?

• Хто є головними героями твору?

• Що уособлюють собою ці персонажі? (Бджола — працьовиту людину, яка приносить користь іншим, Шершень — ледаря, що користується плодами чужої праці).

• Який художній прийом використано у побудові сюжету байки? (Антитеза).

• Кого і що протиставлено у творі?

• Визначте основні частини цієї байки.

• Чого навчає цей твір?


8. Робота в групах, спрямована на закріплення навчального матеріалу.

Завдання 1. Прочитати байку Григорія Сковороди.

Завдання 2. Визначити:

1) мову (прозова чи віршована) написання байки;

2) оповідну та повчальну частини;

3) кількість подій, відображених у творі;

4) дійових осіб (персонажів); що вони уособлюють;

5) алегоричний зміст байки; знайти алегоричні образи у байці.


Матеріал для 1 групи


ЖАБИ

Коли висохло озеро, жаби пострибали шукати собі нове житло. Нарешті усі загукали:

- — Ох, яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом!

І стрибнули разом у нього.

- — А я, — сказала одна з них, — вирішила жити в одному із джерел, що наповнюють ваше озеро. Онде бачу зарослий лісом горб, який посилає сюди багато струмків, сподіваюся знайти там для себе джерело.

- — А навіщо, тітонько? — спитала молоденька жаба.

- — А тому, голубонько моя, що струмочки можуть потекти в інший бік, а ваше озеро може так само висохнути. Джерело ж для мене завжди надійніше од калюжі.

Всяка розкіш може зубожіти і висохнути, як озеро, лише чесне ремесло забезпечить непишне, але спокійне існування... Скільки багатіїв щодня стають жебраками. В цьому єдиним спасінням є ремесло.

...Найбідніші раби нерідко походять від предків, що жили в калюжі великих прибутків.


Матеріал для 2 групи


ОРЕЛ І СОРОКА

Сорока Орлові казала:

- — Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах - то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?..

- — Я б нізащо на землю не спустився, — відповів Орел, — коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того.

- — А я б нізащо не залишала міста, коли б була орлом, — сказала Сорока.

- — Я б теж так робив, — мовив Орел, — коли б був лише Сорокою.

Хто народжений для того, щоб бавитися вічністю, тому приємніше жити в полях, гаях і садах, аніж у містах.


Матеріал для З групи


ЗОЗУЛЯ ТА ДРІЗД

Зозуля прилетіла до чорного Дрозда.

- — Чи тобі не нудно? — питає його. — Що ти робиш?

- — Співаю, — відказує Дрозд. — Хіба не чуєш?

- — Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно...

- — Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п'єш та їси. А я сам годую, бережу і вчу своїх дітей, а працю свою полегшую співом.

Багато хто, занедбавши споріднену їм роботу, лише співають, п'ють та їдять. У сім гультяйстві вони терплять їдучішу нудьгу, ніж ті, хто працює без ослабу...


9. Колективне обговорення результатів напрацювань у групах.


10. Узагальнення матеріалу (ознаки байки).

• У байці змальовано якусь одну подію;

• Дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють риси характеру, взаємини людей, суспільні явища, завдяки чому твір набуває алегоричного змісту;

• Персонажі уособлюють певні ідеї та людські характери, приміром:

• Лисиця — лукавство, хитрість, лицемірство;

• Вовк — хижість, жорстокість, несправедливість;

• Осел — глупоту, впертість;

• Бджола — працьовитість;

• Висміюються людські хиби та вади;

• Майже кожна байка складається з двох основних частин: розповіді та моралі (повчання);

• Розповідна частина містить опис події (подій); за обсягом вона може бути невеликою, або ж розлогою — може включати описи, діалоги, пейзажі, жарти тощо.

• Повчальна частина (мораль) може знаходитись і на початку, і в кінці байки, а іноді взагалі бути словесно не вираженою.


11. Робота в групах.

Завдання. Прочитайте. Про що текст? Дайте йому заголовок. Яку інформацію потрібно сповістити іншим учням? Який ілюстративний матеріал потрібно використати під час повідомлення?

Оприлюднення результатів роботи груп.


Матеріал для повідомлення


ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЖАНРУ БАЙКИ


Матеріал для роботи 1 групи

У грецькій літературі ще Гесіоду (бл. 800 р. до н.е.) та Стезахору (VI століття до до н.е.) приписувалося авторство кількох байок, але найвідомішим байкарем визнаний Езоп. Його байки, написані прозою, відзначаються надзвичайною чіткістю, ясністю, простотою та дотепністю. Тому не дивно, що вони надто швидко розповсюдилися по всьому світові, перероблялися впродовж багатьох століть аж до наших часів. Із грецької літератури перш за все байки перейшли до сирійської; а далі — до арабської (Лоцман), вірменської, єврейської, індуської (Бідпай або Нільпай та багато інших). Байки ці на грецькому ґрунті довгий час передавалися з уст у вуста, а близько 300 р. до н.е. Димитрій Фалерійський вперше зібрав їх. Потім у І-ІІ століттях Бабрій, переробляючи байки свого співвітчизника Езопа, надав їм поетичної форми. У тому ж І столітті, але на римській землі, було вперше здійснено переклад езопових байок латиною. Тим славетним перекладачем був Федр, який за новою традицією складав нові байки у віршах та уклав їх у збірку. Але про самобутню збірку Федра забули впродовж середніх віків аж до 1596 p., коли нарешті було здійснено перше її видання.

У X столітті якийсь невідомий письменник переказав у прозі деякі віршовані байки Федра, і ця прозаїчна збірка вибраних байок Федра, що мала назву «Ромулус» («Romulus»), набула шаленої популярності.

Зазначимо, що у II, IV чи V століттях римський письменник Авіан написав 42 байки на зразок Федра та Бабрія.


Матеріал для роботи 2 групи

Після винайдення книгодрукування, 1474 року побачив світ переклад байок Штейнгьовеля, і книга ця одразу була перекладена чеською мовою.

Найвидатнішим європейським байкарем XVII століття став Жан де Лафонтен (1621-1695). Його віршовані байки до сьогодні видаються та перероблені або перекладені на всі мови.

XVIII століття також було багатим на байки. Саломон Франк, Рідерер, Річч, Ла Фермієр, Де Курейль, Ланді, Фелічі, Красіцький — ось далеко не повний перелік видатних імен байкарів всього світу.

У XIX столітті жанр байки переживає свої «золоті часи» — у Європі байки увійшли у моду. Світове визнання прийшло до Івана Андрійовича Крилова. Відомими байкарями цього часу стали: серед французів: Марі де Франс, Рутебеф, Маро, Реньє, Ла Мотт, Флоріан, Дютрамбде, Боазар, Бонур, Лебайді, Арно, Андріен, Вієнне, Лашамбоді, Патрю, Фенелон та інші;

серед італійців: Альберті, Капаччю, Бальді, Пассероні, Дельроссі, Піньотті, Роберті, Бертола та інші;

серед іспанців: Іріарте, Саманієго та інші;

серед англійців: Гей, Доделі, Мур та інші;

серед німців: Штрікер («Die Welt»), Ґагедорн, Ґеллерт, Лесса, Ліхтьєр, Глейм, Пфеффель та інші.

У слов'ян байка розвивалася переважно в трьох літературах: чеській, польській та російській. Поляк Якубовський перекладав Лафонтена, Мінасович — Езопа, Бабрія, Федра, Міцкевич написав кілька байок, уславився байками для дітей Станіслав Якович.

У російській літературі байка відома з найдавніших часів. У XV-XVI століттях стає популярним відомий твір східної фантазії — байки Бідлая, або «Стефаніт та Іхнілат». Серед відомих байкарів XVII-XIX століть називають А.Д. Кангеміра, В.К. Тредіаковського, О.П. Сумарокова, які перекладали Езопа й Лафонтена та створювали авторські байки.

Геніальним байкарем не тільки в російській, а й у світовій літературі XIX століття став Іван Андрійович Крилов. Його байки (а їх близько 200!) набули шаленої популярності, перекладені багатьма мовами світу. Крилов довів обробку цього жанру поезії до досконалості, і після нього жоден російський письменник не брався за складання байок.


Матеріал для роботи 2 групи

Байка в її кращих зразках має давню й багату традицію в українській літературі. Зразки байок зустрічаються в шкільних підручниках ХVІІ — ХVІІІ ст. Митрофана Довгалевського, Феофана Прокоповича, Георгія Кониського. Байки використовували у своїх «казаннях» Іоаникій Галятовський та Антоній Радивиловський. Нову літературну байку в Україні започаткував Григорій Сковорода «Баснями харьковскіми» (1753-1785). У перші десятиліття XIX століття байка була одним із панівних і найпродуктивніших жанрів. Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський і, особливо, Євген Гребінка збагатили жанр байки. Тарас Шевченко був добре обізнаний із світовою байкою. А творчість свого сучасника Івана Крилова Шевченко високо цінував і його байки не раз згадував у повістях, щоденнику, листах. Самому Шевченкові належить лише одна байка — «Сичі», перший взірець політичної байки в українській літературі. Овіяні народною мудрістю, байки українських письменників в алегоричних образах засуджували несправедливість судей, зажерливість та хабарництво чиновників, необмежену панську сваволю, із співчуттям зображували безправне становище бідняків, їх мрії і надії на краще життя, вихваляли кмітливість і дотепну вдачу українського народу. В цьому їх сила і незгасна, невмируща життєвість. Із творчістю Леоніда Глібова пов'язують розквіт байки в Україні. У XX столітті до байки зверталися у своїй творчості Василь Блакитний, Сергій Пилипенко, Микита Годованець, Павло Глазовий та інші.


12. Робота в зошитах (запис тез повідомлень).

Орієнтовний матеріал для тез

У грецькій літературі найвідомішим байкарем визнаний Езоп; його байки, написані прозою, надто швидко розповсюдилися по всьому світові.

V Близько 300 р. до н.е. Димитрій Фалерійський став першим збирачем байок.

У І — II ст. Бабрій, переробляючи байки свого співвітчизника Езопа, надав їм поетичної форми.

V Першим перекладачем Езопових байок латиною був Федр, який за новою традицією складав нові байки у віршах та уклав їх у збірку.

V Найвидатнішим європейським байкарем XVII століття став Жан де Лафонтен.

V У XIX столітті жанр байки переживає свої «золоті часи» — у Європі байки увійшли у моду. Світове визнання прийшло до Івана Андрійовича Крилова.

V Нову літературну байку в Україні започаткував Григорій Сковорода.

V П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський і, особливо, Є. Гребінка збагатили жанр байки.

V Із творчістю Леоніда Глібова пов'язують розквіт байки в Україні.

V У XX столітті до жанру байки зверталися В. Блакитний, С. Пилипенко, М. Годованець, П. Глазовий та інші.


13. Слово вчителя (про притчу як близький до байки жанр) з елементами бесіди.

Матеріал до слова вчителя (з використанням матеріалів, вміщених у хрестоматії)

Як ми вже знаємо, байки — один із найдавніших жанрів літератури. Вони розвивались поряд із прислів'ями, приказками, загадками, казками. Дуже близькою до байки є притча. Найкращі приклади притч ми знаходимо у Біблії.

Біблія належить до найдорожчих людству книжок. Невипадково її шанобливо йменують «Книгою книг». Для християн усього світу це — головна священна книга, що містить заповідане Богом учення.

• З яких частин складається Біблія? (Старий Завіт і Новий Завіт )

• Про що розповідається у Старому Завіті? (У Старому Завіті розповідається про те, як Бог створив Всесвіт і людину, про перших предків людського роду, про важливі події історії народу Ізраїлю, про пророків та пророцтва).

• Як називаються такі оповіді? (Міфи)

• А що описується у Новому Завіті? (Життя та діяння Ісуса Христа, сина Божого й людського, його смерть заради спокутування людських гріхів та чудове воскресіння).

Аби всі слухачі зрозуміли смисл його вчення, Ісус Христос у своїх промовах часто вдавався до виразних прикладів — простих житейських історій, що приховували у собі інакомовний повчальний смисл. Такі історії називаються притчами.


14. Читання притчі про блудного сина (як варіант: «Притча про сіяча», «Притча про доброго самарянина») за хрестоматією.

«Вчительська кишенька». Адаптований для дітей переказ притчі про блудного сина.

У одного чоловіка було двоє синів. І сказав молодший із них батькові: «Отче! Віддай належну мені частину маєтку». І батько поділив між синами маєток. Через кілька днів молодший син, зібравши все, вирушив у далекі краї й там розтратив усе, живучи розпусно. Коли ж настав у тій країні голод, марнотратник найнявся пасти свиней у одного мешканця тієї країни. Юнак радий був харчуватися недоїдками від свиней, але й цього він не мав.

Тоді він подумав: «Скільки наймитів у мого батька ситі, а я помираю з голоду. Встану, піду до батька й скажу йому: «Отче! Згрішив я проти неба і перед тобою; не гідний тепер зватися сином твоїм; прийми мене до наймитів твоїх». Встав і пішов до батька свого.

Побачив батько свого молодшого сина здалеку - і серце його стиснулося від жалю. Прийшов син і промовив те, що надумав нещодавно. А батько, почувши ці слова, звелів: «Принесіть найкращий одяг та одягніть його, і дайте перстень на руку його й взуття на ноги його; заколіть найліпше теля: почнемо бенкет! Адже мій син був мертвим і воскрес, пропадав і знайшовся».

Старший син щойно повернувся з поля, побачив святкування та дізнався про повернення свого брата, але розсердився і промовив батькові: «Я стільки років служу тобі, та ти ніколи на мою честь не влаштовував свята; а коли син твій, розтративши все на розваги, повернувся, ти заколов для нього найліпше теля». Батько на це відповів: «Сину мій! Ти завжди зі мною, і все моє — твоє, а радіти треба з того, що твій брат був мертвим і воскрес, пропадав і знайшовся».


15. Бесіда за змістом прочитаного.

• Як ви гадаєте, чому молодший син вирішив податися у далекі краї?

• Що з ним сталося на чужині?

• Що спонукало юнака повернутися до батька?

• Чи справжнім, на вашу думку, було каяття сина перед батьком? Відповідь обґрунтуйте.

• Як батько сприйняв повернення молодшого сина? Чому влаштував свято на його честь?

• Подумайте, як інакше міг учинити з сином батько? До яких наслідків це призвело б?

• Як сприйняв повернення молодшого брата старший? Чому?

• Як ви зрозуміли слова батька про молодшого сина «був мертвим і воскрес, пропадав і знайшовся»?

• Притчу про блудного сина Ісус розповідав під час проповіді, в якій він пояснював, як ставиться Бог до тих людей, що розкаялися и повернулися до віри. З урахуванням цього спробуйте розкрити інакомовний смисл цієї притчі.

• Подумайте, що можуть уособлювати образи батька та блудного сина.


16. Узагальнення матеріалу (робота з фразеологічним словником або словником крилатих висловів).


Блудний син


У євангельській притчі розповідається про блудного сина, який, живучи розпусно, розтратив на чужині все, що мав. Убогий, голодний і хворий, повернувся він на батьківщину. З радістю зустрів його батько, одягнув у дороге вбрання і наказав заколоти відгодоване теля. «Повернення блудного сина» є однією з кращих картин великого голландського художника XVII ст. Рембрандта. На сюжет євангельської легенди Т. Г. Шевченко створив серію гравюр.

У переносному вживанні «блудний син», «син марнотратний» - людина, що розкаялася в своїх помилках.


17. Робота з поняттям «притча» (запис у зошити).

Притча - 1. Оповідний літературний твір алегорично-повчального характеру, змістом близький до байки. // Алегоричний вислів. // Розповідь про що-небудь. 2. розм. Який-небудь непередбачений випадок.

«Вчительська кишенька». Повчання — порада, напучення; проповідь, що містить поради, напучення.

Повчальний — 1. Який містить повчання, напучення. // Який буває при висловленні повчання, напучення. 2. Який навчає чого-небудь, дає корисні відомості, служить уроком.


18. Узагальнення матеріалу.

• Що таке байка? Назвіть її ознаки.

• Що спільного між байкою та казкою?

• Чим споріднені байки та притчі?

• Що відрізняє байку від казки та притчі?


19. Підведення підсумків уроку.


20. Домашнє завдання.

1. Вивчити визначення літературознавчих понять «байка», «алегорія», «уособлення», «притча».

2. Перечитати статтю підручника про байку (с. 36-37).

3. Індивідуальні завдання: Підготувати повідомлення про історичні факти та легенди, що стосуються життя Езопа (підручник, с. 38).






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.