Вільям Шекспір. Сонети № 66, 116, 130. Виняткова роль . Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва

Вільям Шекспір. Сонети № 66, 116, 130. Виняткова роль . Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва

Зарубіжна література 8 клас ІI семестр - розробки уроків

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Вільяма Шекспіра, розкрити сутність «шекспірівського питання» в літературознавстві та особливості англійського Відродження; схарактеризувати світоглядно-естетичні позиції митця у різні періоди творчості; розкрити багатогранність таланту Шекспіра, його новаторський підхід до створення поетичних і драматичних творів, багатство й невмирущість його творчого доробку.

Обладнання: портрет Шекспіра, мультимедійна презентація, відео «Шекспір».

Шекспір — бог театру.

Віктор Гюго

Перебіг уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Вінцем Ренесансу в Західній Європі стала творчість двох геніїв Відродження - англійського поета й драматурга Вільяма Шекспіра та драматурга й прозаїка з Іспанії Мігеля де Сервантеса Сааведри. Вони навіть у Вічність пішли в один рік - 1616 рік від Різдва Христового - ознаменувавши кінець доби Відродження у західноєвропейських країнах та перехід до встановлення абсолютизму в політиці й формування барокової та класицистичної моделі художнього відтворення дійсності й образу людини, про що ми будемо говорити пізніше. Ренесанс в Англії XVI-XVII століть - це доба Пізнього Відродження в Західній Європі, коли гуманістичні ідеали почали втрачати свою цінність у світі, сповненому суперечностей і зла. Художній спадок Вільяма Шекспіра, за визначенням літературознавців, став яскравим утіленням цієї доби парадоксів, розчарувань та зародження капіталістичних відносин у Англії.

«Час англійського Відродження - XVI - початок XVII століть. Історично воно припадає на добу абсолютизму династії Тюдорів, першим королем якої став король Генріх VII (роки правління1485-1509). Йому вдалося замирити англійське суспільство після кривавої війни Білої й Червоної троянд, що точилася між англійськими дворянськими династіями Йорків і Ланкастерів у 1455-1485 роках.

Доба Відродження подарувала світу геніального поета і драматурга Вільяма Шекспіра. Один із сучасників митця назвав його «душею епохи».

Через двісті років великий Гете зізнався, що, уперше прочитавши шекспірівський твір, відчув себе «сліпонародженим, якому чудотворна рука раптом дарувала зір». Та й сьогодні, на початку XXI ст., кращі режисери й актори з трепетом долучаються до постановок п’‎єс Шекспіра, вважаючи це неабиякою честю. Творчість англійського митця ретельно досліджена в сотнях книжок і статей, яких стало б на велику бібліотеку. І попри це, достеменно встановлених фактів його біографії не так уже й багато.

II. Оголошення теми і мети уроку. Робота над темою уроку.

Знайомство з біографією Шекспіра. Мультимедійна презентація.

Перегляд відео.

Учитель. Вільям Шекспір — великий англійський драматург і поет епохи Пізнього Відродження. Створені ним чотири століття тому п’‎єси і сьогодні хвилюють і вражають уяву глядачів і читачів. Кращі театри світу і видатні актори вважають для себе за честь і щастя поставити і зіграти шекспірівський спектакль. Ми досі дуже мало знаємо про Шекспіра. Для своїх сучасників він був тільки актор і драматург — заняття далеко не поважне, як вважалося в Англії на рубежі XVI — XVII століть. Авторів п’‎єс не мали навіть за письменників. Працювати їм доводилося багато. Театр був улюбленим видовищем і аристократів, і бідноти, а значить, була потреба в нових п’‎єсах. Після їх постановок залишався лише рукописний примірник, за яким актори розучували свої ролі. Тільки по смерті Шекспіра вийшло перше видання його творів, і майже відразу народилася легенда, ніби Шекспіро — всього лише псевдонім, під яким ховалася якась відома в суспільстві особа. Хто саме, про це сперечалися цілі століття. Чому? Та тому, що відомості про Шекспіра були украй мізерні. Крім того, ні до Шекспіра, ні після нього англійська поезія не знала такого багатства думок, образів, почуттів. А чи могла все це висловити в ті часи людина неродовита і ледь освічена? Адже Шекспір не зміг закінчити навіть школи, не кажучи вже про університет. Покоління шекспірознавців буквально по крихтах відновлювали хроніку його днів і творів.

Вільям Шекспір народився в провінційному англійському містечку Стратфорд. Скрутне матеріальне становище батька змусило його рано залишити школу і допомагати родині. У 1585 році Шекспір покидає рідне місто і приїжджає до Лондона, де незабаром починає свою театральну діяльність як актор і драматург. Близько п’‎ятнадцяти років він грав на сцені і писав п’‎єси для своєї знаменитої трупи — театру «Глобус».

Розповідь учня-історика про театр шекспірівської доби

У 70-х роках XVI ст. у лондоні з’‎явилася велика група акторів, що називали себе слугами графа лестера. Вони починали грати на порогах готелів, як робили це за часів своїх мандрівок. У 1576 р. столяр Джеймс Бербедж, батько знаменитого драматурга Річарда Бербеджа, побудував у передмісті лондона стаціонарний театр. Протягом недовгого часу з’‎явився другий. А до кінця століття у Лондоні налічувалося вже 9 театральних споруд. Найбільшим із них був «Глобус», який побудував у 1599 році той же Бербедж. У жодному європейському місті не було такої кількості театрів.

«Глобус» за своєю архітектурою нагадував поріг готелю: великий овальний простір був огороджений високою дерев’‎яною стіною. Під час вистави двір заповнювався бідняками — платили за вхід усього одне пенні. Вздовж внутрішньої стіни були влаштовані галереї для багатих жителів міста. Дехто міг сидіти прямо на сцені. Передня частина сцени була розташована просто неба, задня частина — прикрита навісом. Декорацій у сучасному розумінні цього слова не було. За часів шекспіра іноді навіть писали на папері: «ліс» або «Площа»; вивішували надписи, щоб глядачі зрозуміли, де відбувається дія п’‎єси. Однак дуже багатими були костюми акторів: їх шили з шовку та атласу, прикрашали справжніми перлинами, як і за часів давньогрецьких театрів, в англійському театрі усі ролі виконувалися чоловіками. якщо вистава затримувалася, глядачі жартували: «Королева голиться».

Дуже поважали в театрі «зберігача книг», у якого зберігались рукописи п’‎єс, і який вів вистави, а також був відповідальним за роботу суфлерів, тому що на підготовку вистави відводилося небагато часу і актори не завжди могли запам’‎ятати свої слова.

Творчість Шекспіра поділяють на 3 періоди:

1) 1590-1600 рр. — «оптимістичний».

Були написані комедії, основною темою яких була віра в життя та сили людини. «Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі», «Багато галасу даремно», «Дванадцята ніч» та ін. Історичні хроніки.

2) 1600-1608 рр. — «трагічний».

Створені шедеври в жанрі трагедії «Гамлет», «Король лір», «Макбет».

3) 1609-1612 рр. — «романтичний»

Трагікомедії з щасливим фіналом «Зимова казка», «Буря».

Усього написано 37 п’‎єс, 2 поеми та 154 сонети.

Виступ учня-літературознавця. «Шекспірівське питання»

Вам уже знайоме так зване гомерівське питання: чи існував Гомер насправді, чи він був автором безсмертних давньогрецьких поем «Іліада» та «Одіссея»? Таке ж запитання щодо великого Шекспіра ставлять собі протягом чотирьох століть науковці та звичайні читачі. Справа в тому, що збереглося не так багато відомостей про життя самого Шекспіра і ще менше — про його авторство щодо всесвітньовідомих п’‎єс. Що ж викликає сумніви у науковців? Шекспір був не дуже освіченою людиною, а у своїх творах він виявляє різнобічну обізнаність у багатьох галузях знань: про медицину він писав, як лікар, про закони — як юрист, про рослини — як ботанік, про філософські проблеми — як філософ. Вражає й словниковий запас письменника: 30 тисяч слів, до того ж знання іноземних мов: французької, італійської, грецької, іспанської, латини.

Автор шекспірівських п’‎єс добре знав греко-римську міфологію, літературу, історію, був знайомий із справжньою Італією: Венецією, Вероною, Міланом, Мантуєю. А Шекспір, як відомо, ніколи не виїжджав за межі своєї Батьківщини. З’‎явилася версія, що під ім’‎ям Шекспіра приховувалася ціла група письменників та вчених, які запропонували авторові за винагороду називати ці твори своїми. Однак ці припущення не отримали підтвердження, оскільки для цього немає достатніх доказів.

«Ретлендбеконсаутгемптоншекспір» —це фантастичне ім’‎я вигадав англійський письменник Джеймс Джойс. У своєму романі «Улісс» весь 9-й розділ він присвятив проблемі «Загадка Шекспіра». Як же розшифрувати фантастичне ім’‎я? Дуже просто: потрібно виділити імена тих людей, яких вважають авторами геніальних п’‎єс: Ретленд, Бекон, Саутгемптон, Шекспір.

Учитель. Крім драматичних творів, перу Шекспіра належить низка сонетів, визнаних вершиною ліричної поезії доби Відродження. Англійські митці видозмінили класичний італійський сонет, Іноді цю форму називають шекспірівською, оскільки саме завдяки Шекспіру вона остаточно утвердилася в літературі. Традиційно класичний італійський сонет поділяється на дві частини: перша - це зав’‎язка (два катрени), друга - розв’‎язка (два терцети). Тим часом англійський сонет складається з трьох катренів і фінального двовірша: abab cdcd efef gg.

Шекспірівський сонет відрізняється від італійського не лише будовою, але й композиційним наповненням. У Шекспіра двовірш є не так розв’‎язкою, як «висновком» до ліричних катренів. Митець, щоправда, не завжди дотримувався обов’‎язкової схеми. Наприклад, його 126-й сонет складається з дванадцяти, а не із чотирнадцяти рядків.

Коментар архіваріуса

Вихід у світ збірки сонетів — один з найзагадковіших епізодів в історії прижиттєвих публікацій Шекспіра. Відомо, що вже до 1598 р. вірші існували в рукописах і оберталися серед друзів митця, та з якоїсь причини автор не хотів їх оприлюднювати. Імовірно, ці шедеври лірики мали для Шекспіра та його близьких особисте значення. Однак 1599 р. два сонети потрапили до рук видавця Джаггарда й були надруковані. Протягом наступних десяти років шекспірівські вірші у пресі не з’‎являлися, аж поки 1609 р. не вийшли окремою книжкою.

Сонети Шекспіра - своєрідний ліричний щоденник, у якому поєдналися сповідь, пейзажний малюнок, філософські роздуми, звернення до друга й коханої. Сама композиція сонета (теза - розвиток тези - антитеза - синтез (висновок)) передбачає боротьбу протилежних почуттів і думок. І такого багатогранного зображення людської душі ми не знаходимо в жодного іншого лірика доби Відродження.

У своїх сонетах Шекспір також виступає проти давньої літературної традиції, згідно з якою тільки білявих жінок вважали прекрасними

і тільки вони могли бути героїнями казок, новел і романів. Якщо дами, оспівані в сонетах Данте і Петрарки, - яснокосі, майже безтілесні, мов божества, то кохана англійського поета - брюнетка, жінка з крові й плоті, що наче магніт притягує до себе, попри звичайну для земної людини недосконалість.

У витончених рядках Шекспір увічнив пережите й передумане, віртуозність вірша поєднав зі щирістю почуттів і філософською глибиною думки. Сучасники називали сонети майстра солодкоголосими. І століття не згасили їхньої свіжості й сили.

Прослуховування сонетів № 66, 90, сонет № 130 мовою оригіналу.

Український Мотив

Чимало вітчизняних письменників перекладали драматичні твори Шекспіра. Серед них були П. Куліш, М. Старицький, Ю. Федькович, Леся Українка, Панас Мирний, М, Драгоманов, М. Кропивницький. Ці роботи помітно позначилися на розвитку української літературної мови. Згодом високохудожні переклади Шекспіра здійснили М. Рильський, Борис Тен, М. Бажан, В. Мисик, Д. Паламарчук. Засновником наукового шекспірознавства в Україні є І. Франко.

ІІІ. Рефлексія.

Літературний диктант.

1. Шекспір - видатна особистість доби ____________

2. Вірш, який складається з 14 рядків - ____________

3. Існує дві класичних схеми сонетів - ____________

4. Шекспір написав______ сонетів.

5. Класичний англійський сонет складається із трьох ____________ та одного ____________

6. Традиційно всі сонети В. Шекспіра поділяються на ____________ групи.

7. Найвищою для Шекспіра, як поета доби Відродження, є ____________ дружба.

8. Шекспір описує свою кохану як ____________ жінку.

9. Сонети В. Шекспіра - не розповідь про конкретні стосунки, а історія ____________

10. Образ друга в сонетах Шекспіра – це ____________

11. Сонети В. Шекспіра українською перекладали ____________

12. Тема сонета 66 ____________

IV. Домашнє завдання.

Опрацювати С. 179-185, сонет № 66 вивчити напам’‎ять.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.