Промовисті прізвища в оповіданні А. П. Чехова «Хамелеон» - Твір Зарубіжна література

АНТОН ЧЕХОВ

Його ворогом бумі вульгарність, він все .життя боровся з нею.

О. М. Горький

Антон Павлович Чехов почав свою творчість із маленьких смішних оповіданнячок. Але незабаром вони одержали в критиків і читачів високу оцінку, а пізніше були визнані шедеврами високої літератури.

Незважаючи на невеликий обсяг цих творів і смішні ситуації, вони творили про серйозні речі й змушували читачів подумати про себе і свої вчинки.

Героями розповідей були звичайні люди, часто нерозумні й вульгарні. Чехов був переконаний, що «тоді л юдина стане краще, коли ви покажете їй. яка вона є». Саме так він боровся з «вульгарністю вульгарної людини».

А що таке вульгарність?

У розповіді Антона Павловича зустрічаються люди фальшиві, дурні, чванливі, самовдоволені, самовпевнені, неосвічені, грубі, нахабні й так далі. Вульгарні люди не бачать своїх пороків, більш того, вони вважають себе нормальними й навіть хорошими людьми.

У розповіді «Хамелеон» говориться про людину, що, як і ця тваринка, швидко пристосовується до навколишнього середовища; вона, звичайно ж, міняє не кольори, а свої думки, рішення, погляди.

Оповідання просте. Базарною площею йде поліцейський наглядач у супроводі городового. Побачивши юрбу, він прямує до неї, щоб з’ясувати, з якого приводу зібралися люди. Довідавшись, що золотих справ майстра вкусив собака, він намагається з’ясувати, чий це собака. От і все!

Незважаючи на удавану простоту, оповідання було прийняте як серйозний твір, що критикує самодержавно-поліцейський режим Росії наприкінці Х!Х сторіччя.

Яким чином маленьке оповідання про звичайний, рядовий випадок перетворилося на масштабний твір?

Чехов — майстер художніх прийомів. У цій оповіді, наприклад, він використовує промовисті прізвища.

Головна дійова особа — поліцейський наглядач — носить прізвище Очумелов. Відразу ж пригадуються дієслова очуміти, чманіти, а далі — іменник чума — страшна заразна хвороба, що косила цілі міста й країни. Якою же заразною хворобою страждає поліцейський наглядач? Спробуємо розібратися у його вчинках і характері.

Він, як і належить йому за чином, хоче навести порядок. Наблизившись до юрби, він грубо, неправильно будуючи речення, кричить: «З якого це випадку тут? Чому отут? Це ти навіщо палець?»

Довідавшись, що сталося, він розвиває бурхливу «діяльність» — залякує в тій самій грубій формі людей: «Я йому покажу Кузькіну мати!.. Я покажу вам, як собак розпускати», «А ти, бовдур, олусти руку! Я ще дістануся до тебе!»

Поведінка Очумелова, як і його мова, також допомагає розібратися в його «хворобі». Він з’являється на базарній площі в новій шинелі, яку залежно від рішення Очумелов то знімає (спекотно), то одягає (холодно). Це нагадує дитячу гру: коли ведучий наближається до загаданого предмета, то учасники кричать «гаряче», а коли віддаляється — то «холодно». Ця деталь підкреслює «розумові» потуги Очумелова і його «моральні» коливання. Очумелов змінює своє рішення миттєво, майже не замислюючись. Коли хтось з юрби стверджує, що собачка генеральська, то він називає її «верткою», «цуциком», «маленькою», «ніжною твариною», а Хрюкіна — «бовдуром», «знаю вас, чортів!» «Ти ж знаний народ», «кожна свиня...»

Варто комусь із юрби засумніватися: «У генерала таких нема», Очумелов негайно ж називає собаку «іншою бродячою худобою», скаженою, «не собака, а підлість одна тільки», бродяча, «ні виду, ні вовни», можливих хазяїв обзиває «мерзотниками», а Хрюкіну радить відстоювати свої права.

Але ось уже точно відомо, що собака брата генерала. Очумелов «заливається посмішкою розчулення, говорить ласкаво: «...братик їхній приїхали? Погостювати приїхали? Скучили за братиком».

Діагноз хвороби поліцейського наглядача встановлений: грубіян, нечема, підлесник, одним словом — хамелеон, тобто підлабузничає перед вищими. А головне — заражає юрбу тим же хамелеонством. Юрба збайдужіло й швидко міняє своє ставлення до Хрюкіна й собачки, при цьому підлещуючись до Очумелова.

Золотих справ майстер теж носить промовисте прізвище — Хрюкін. Все ясно: це слово від дієслова «хрюкати», а хрюкають, як відомо, тільки свині. 1 нам зрозумілий цей персонаж, зрозуміло, що можна від нього очікувати.

У розповіді є ще одне промовисте прізвище — Жигалов. Прізвище Жигалов походить від слова «жигало», тобто той, хто підбурює інших, є ініціатором. Генерал Жигалов у оповіданні не присутній, але про нього постійно говорять, більш того, ця людина змінює настрій самого поліцейського наглядача і всієї юрби. Це прізвище також виправдовує себе.

Промовисті прізвища в оповіданні «Хамелеон» допомагають читачам побачити вульгарність і несправедливість суспільства, в якому треба підлабузнюватися до сильних, плазувати перед вищими чинами й принижувати нижчих. І це не було випадковим явищем, це було хворобою епохи.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.