Японська література - Хрестоматія Том I (VII-XIII ст.) - Бондаренко І.П. 2010
Поезія у складі «Ніхон-сьокі»
Історико-міфологічні літописи
(III, 10)
Тепер ура!
Тепер ура!
Хвала вам!
Ви переможці, воїни мої!
Тепер ви переможці! Переможці!
(Міїкуса)
(V, 15)
Саке1 божественне -
Це не моя заслуга!
Його зробив Оомононусі2 -
Творець Ямато!
На віки! Навіки!
(Такахасі-но Мура-но Ікухі)
(IX, 30)
На переправі Сета3
В Афумі Пірнає птах -
І я його не бачу...
Що коїться тепер в моїй душі!4
(Таке-но Уті-но Сукуне)
(XIII, 65)
Мабуть,
Мій любий прийде уночі:
Маленький павучок -
Прикмета вірна -
1 Саке — японське рисове вино (горілка).
2 Оомононусі (Окунінусі-но Камі) — (міф.) Бог-Хазяїн.
3 Сета — переправа на озері Біва(ко).
4 Вірш-алегорія на смерть сина.
Сьогодні в сутінках до мене завітав!
(Сотохосі-но Ірацуме)
(XIII, 67)
Якщо я так люблю
Вишневий цвіт,
Чому ж тоді,
Скажи мені, кохана,
Тебе раніше я не покохав!
(Імператор Інґьо)
(XIII, 68)
Як водорості іноді на берег
Приносить хвиля з моря,
Ти також Завжди так рідко
Зустрічаєшся зі мною!
(Сотохосі-но Ірацуме)
(XIV, 81)
Мій коню вороний Із краю Каї1!
Для тебе ліпше смерть,
Аніж сідло!
Мій коню вороний із краю Каї!
(Імператор Юряку)
(XVII, 103)
В країні Ясіма собі дружину
Шукав я марно,
Поки не почув,
Що в Касуґа -
В краю весни і сонця
Є дівчина!
Аж поки не почув
Про дівчину-красуню!
1 Каї — іст. провінція в центральній частині о. Хонсю.
Її двері
З чудових кипарисових дощок
Штовхнувши, я ввійшов
І доторкнувся
До ніг дружини,
І до голови
Дружини любої
Я також доторкнувся!
Вона руками стан мій охопила,
І я свою кохану теж обняв.
З’єднавшись міцно,
Ніби дві ліани,
Солодким сном ми спали уночі,
Аж поки півень не почав співати.
«Фазани теж уже у полі кльочать...» -
Оце і все, що я сказати встиг
З тих слів кохання, що хотів сказати,
Як день уже настав,
Моя кохана!
(Принц Маґарі)
(XXV, 113)
Гірською річкою
Качатка-мандаринки1,
Він і вона,
Милуючись, пливуть!
А хто у мене відібрав кохану?
(Нака-но Оое-но Одзі)
1 Качатка-мандаринки — маленькі дикі качки з гарним барвистим пір’ячком на голові, символ подружньої вірності в японській поезії та фольклорі.
(XXV, 114)
На кожнім дереві -
Весняний білоцвіт!
Чому ж тоді, скажіть,
Моя кохана
Ніколи більше вже не зацвіте?1
(Нака-но Оое-но Одзі)
(XXVI, 123)
Якби ти знав, як хочеться мені
Твій ніжний погляд на собі відчути!
Тому й прийшов,
Що так давно хотів
Твій ніжний погляд на собі відчути!
(Нака-но Оое-но Одзі)
Переклад І. Бондаренка
1 Цей і попередній вірші були написані принцем Нака-но Оое-но Одзі з приводу смерті дружини.