Мольєр
Міщанин-шляхтич
- Автор
- Жан-Батіст Мольєр (Поклен)
- Жанр
- Комедія-балет (комедія характерів і звичаїв)
- Головні герої
- Пан Журден (буржуа-мрійник), пані Журден (здоровий глузд), Клеонт (закоханий юнак), Дорант (граф-шахрай), Ков'єль (хитрий слуга)
- Конфлікт
- Багатий міщанин хоче стати дворянином — і стає жертвою всіх, хто готовий продавати йому цю ілюзію.
- Головна думка (мораль)
- Справжня шляхетність — не в титулі і не в одязі, а в гідності, чесності та користі суспільству; той, хто зрікається свого коріння заради чужого ідеалу, стає посміховиськом.
Паризький буржуа пан Журден має все: гроші, здоров'я, родину. Але цього йому мало — він вирішив стати аристократом. З цього моменту його будинок перетворюється на парад шарлатанів: вчителі музики, танців, фехтування і філософії по черзі беруть від нього гроші, розхвалюючи його «неабиякі таланти». Журден радіє кожному компліменту і витрачає все більше. Дружина пані Журден безуспішно сміється з цих витівок: чоловік переконаний, що вона просто «нічого не тямить».
Найнебезпечнішим паразитом виявляється граф Дорант — збіднілий дворянин, що вміло використовує захоплення Журдена маркізою Доріменою. Він бере в Журдена гроші «в борг», передає маркізі подарунки від її імені пана Журдена (насправді видаючи їх за свої), і поступово підкоряє серце Дорімени — повністю за чужий рахунок. Журден щиро вдячний графу за «допомогу у сердечних справах», не здогадуючись, що його просто обкрадають.
Головний конфлікт спалахує, коли Клеонт — чесний юнак, закоханий у доньку Журдена Люсіль, — приходить просити її руки. Журден відмовляє: Клеонт не дворянин. Ніякі доводи дружини («ми самі простого походження!») не діють. Тоді хитрий слуга Клеонта Ков'єль вигадує блискучий план: він переконує Журдена, що батько того насправді був дворянином, а потім представляє Клеонта під виглядом «сина турецького султана», який закоханий у Люсіль і хоче посвятити майбутнього тестя в сан «мамамуші».
Журден з радістю бере участь у безглуздій «турецькій церемонії» і сповнений щастя від нового «титулу». Люсіль спочатку протестує, але впізнавши в «турецькому принці» Клеонта — радісно погоджується «коритися волі батька». Пані Журден обурена, аж поки Ков'єль не шепоче їй на вухо правду. Одночасно Дорант одружується з Доріменою — на цей раз справді за її згодою. Комедія закінчується балетом: пан Журден урочисто почувається «мамамуші», поки всі навколо беззвучно сміються.
Мольєр сміється над Журденом із любов'ю, а не зі злістю: пан Журден — не лиходій, а жертва власної щирої мрії. Але саме ця мрія засліплює його настільки, що він не бачить ні шахрайства графа, ні щастя дочки, ні здорового глузду дружини. Єдиним справді шляхетним у п'єсі виявляється Клеонт — який прямо каже, що не є дворянином і не хоче привласнювати чужих титулів.
Багатий міщанин пан Журден мріє стати дворянином і витрачає статки на вчителів, що лестять йому за гроші. Граф Дорант обкрадає його, прикидаючись другом.
Журден відмовляє чесному Клеонтові — бо той не дворянин. Слуга Ков'єль вигадує трюк: переодягає Клеонта «турецьким принцем» і посвячує Журдена в сан «мамамуші».
Щасливий «мамамуші» благословляє шлюб Люсіль і Клеонта, сам того не знаючи. Справжня шляхетність — у Клеонта, а не у Журдена з його купленими титулами.
| Критерій | 🎩 Пан Журден | ⚔️ Клеонт |
|---|---|---|
| Походження | Буржуа, соромиться свого роду, хоче купити шляхетність | Простого роду, але пишається собою і не бреше про титул |
| Характер | Наївний, марнославний, легко піддається лестощам | Чесний, рішучий, здатний на любов і хитрість заради справедливості |
| Ставлення до грошей | Витрачає на ілюзії, дає в борг шахраям | Не підкуповує і не продається — але може зіграти роль заради мети |
| Справжня шляхетність | Відсутня — зовнішня мішура замість внутрішньої гідності | Є — шість років служби армії, чесність, повага до людей |
| Роль у фіналі | Посміховисько, що щиро радіє фіктивному титулу | Перемагає — одружується з коханою завдяки дотепності |
- Пан Журден наймає вчителів музики, танців, фехтування і філософії — прагне стати дворянином.
- Граф Дорант позичає у нього гроші і використовує його закоханість у маркізу Дорімену.
- Пані Журден безуспішно намагається відкрити чоловіку очі на шахрайство Доранта.
- Клеонт просить руки Люсіль — Журден відмовляє: не дворянин.
- Ков'єль вигадує план: переконує Журдена, що батько його був дворянином, і представляє Клеонта «турецьким принцем».
- «Турецька церемонія»: Журден посвячується в «мамамуші» і сяє від щастя.
- Журден благословляє шлюб Люсіль і «турецького принца» — не здогадуючись, що це Клеонт.
- Дорант одружується з Доріменою; комедія закінчується балетом.
- Мораль: справжня шляхетність — у гідності і чесності, а не у купленому титулі.
- Клас
- 9
- Тема
- Мольєр. «Міщанин-шляхтич» — сатира на марнославство і справжня шляхетність
- Тип уроку
- Вивчення нового матеріалу
- Тривалість
- 45 хвилин
- Програма
- НУШ, О. Ніколенко / В. Ковбасенко
- Методи
- Аналітичне читання, рольова гра, дискусія, евристична бесіда
- Основні факти біографії Мольєра і особливості французького класицизму XVII ст.
- Сюжет і систему персонажів комедії «Міщанин-шляхтич»
- Поняття «комедія характерів», «комедія звичаїв», «три єдності», «резонер»
- Переказувати сюжет комедії коротко і докладно
- Аналізувати образи-символи (костюм, проза, турецька церемонія, борги)
- Характеризувати Журдена як «комедійний характер» у класицистичному розумінні
- Формулювати головну ідею твору власними словами
- Внутрішню гідність і чесність як справжню шляхетність
- Критичне ставлення до марнославства і погоні за статусом
- Здоровий глузд як захист від маніпуляцій і лестощів
- Яких вчителів наймає Журден і навіщо?
- Чому Журден відмовляє Клеонту в руці Люсіль?
- Хто такий Ков'єль і який план він вигадує?
- Чим закінчується комедія?
- Яким чином граф Дорант обманює Журдена — і чому той цього не помічає?
- Чому пані Журден не може переконати чоловіка, хоча говорить очевидні речі?
- Що означає сцена «проза і поезія» для розуміння характеру Журдена?
- Чи є граф Дорант «негативним» персонажем — або він просто розумніший за Журдена?
- Порівняйте Журдена і Клеонта: чому саме Клеонт є носієм авторської позиції?
- Як «турецька церемонія» розкриває головну ідею комедії — і що в ній є крім сміху?
- Якби пан Журден жив сьогодні — що б він купував і які «вчителі» його оточували б?
- Уявіть, що маркіза Дорімена дізналася правду про Доранта і Журдена. Що б вона зробила?
- Чи є у вашому оточенні «пани Журдени» — і як ви ставитеся до таких людей: із жалістю, роздратуванням чи симпатією?
- Переказати сюжет комедії за поданим планом переказу
- Скласти таблицю: персонаж — його роль — як він ставиться до Журдена
- Відповісти одним реченням: чому Журден стає посміховиськом у фіналі?
- Скласти власний план переказу комедії
- Написати порівняльну характеристику Журдена і Клеонта (8–10 речень): хто є справжнім «шляхтичем» і чому
- Пояснити поняття «комедія характерів» і «комедія звичаїв» на прикладах із п'єси
- Написати порівняльний аналіз: Журден Мольєра і Хлестаков Гоголя — що спільного у механізмі самообману і в ролі «жертви» у цих двох комедіях
- Написати твір-міркування: «Чи є марнославство вадою — або воно рухає людиною до кращого?»
- Написати «сучасну сцену» у стилі Мольєра: Журден XXI ст. і його «вчителі» (коуч, стиліст, SMM-менеджер)
📋 Після уроку учень має вміти
- Переказати сюжет комедії коротко і докладно за самостійно складеним або поданим планом.
- Пояснити, що таке «комедія характерів» і «три єдності» класицизму на прикладі п'єси.
- Розкрити символіку костюму, сцени з прозою і турецької церемонії аналітично.
- Сформулювати головну ідею — справжня шляхетність у гідності, а не у титулі — власними словами.
- Порівняти «Міщанина-шляхтича» з іншими комедіями про марнославство (Гоголь, Шоу).
- Висловити власну позицію щодо образу Журдена з аргументацією.
Автор навчальних матеріалів із зарубіжної літератури. Понад 20 років досвіду роботи з освітнім контентом для вчителів, учнів та батьків.
Посилання на схожі матеріали:
- Мольєр «Міщанин-шляхтич» — Переказ
- Справжня цінність людини не в титулі, а в її особистих якостях «Міщанин-шляхтич» Мольєр — Шкільний твір
- Міщанин-Шляхтич — Переказ
- МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ - МОЛЬЄР (1622-1673) - КЛАСИЦИЗМ - БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ - Хрестоматія — Хрестоматія
- Міщанин-шляхтич (уривки) — Підручник
- Інтерв’ю із Журденом - головним героєм комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» — Шкільний твір
- Твір на тему: Проблематика та художні особливості комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» — Шкільний твір
- Твір на тему: Висміювання пихи та марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич» — Шкільний твір
- Твір на тему: З чого сміється Мольєр у комедії «Міщанин-шляхтич»? — Шкільний твір
- Мольєр «Міщанин-шляхтич» - КЛАСИЦИЗМ - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО
- Урок розвитку мовлення (письмово). Написання твору за комедією Мольєра Міщанин-шляхтич — Розробки уроків
- Мольєр «Міщанин-шляхтич» — Дидактичні матеріали
Дата останньої редакції: 13 березня 2026