Діагностувальна робота за рік 5 клас
І. ДОСЛІДЖУЄ МОВЛЕННЯ
- Чому Кай із казки Г.К. Андерсена «Снігова Королева» різко змінився?
А) у його серце потрапив осколок чарівного дзеркала;
Б) його зачарував троль;
В) у нього настав «перехідний період».
Відповідь: А) у його серце потрапив осколок чарівного дзеркала.
- Які квіти росли в будиночку бабусі Кая і Герди?
А) фіалки;
Б) троянди;
В) жоржини.
Відповідь: Б) троянди.
- Яке слово не міг скласти Кай?
А) вічність;
Б) любов;
В) дружба.
Відповідь: А) вічність.
- Чому Хлопчик-Зірка з однойменної казки О. Уайльда перетворився на потвору?
А) через помсту чаклуна;
Б) через те, що знущався над звірами та птахами;
В) тому що зрікся своєї матері.
Відповідь: В) тому що зрікся своєї матері.
- Коли Чарлі, герой твору Р. Дала «Чарлі й шоколадна фабрика», міг поласувати шоколадом?
А) на свій день народження;
Б) завжди;
В) у дні народження кожного із членів родини Бекетів.
Відповідь: А) на свій день народження.
- Чому містер Віллі Вонка покарав дітей, які разом із Чарлі потрапили на шоколадну фабрику?
А) намагалися розкрити секрет містера Вонки;
Б) мали шкідливі звички, не слухали батьків;
В) образили Чарлі.
Відповідь: Б) мали шкідливі звички, не слухали батьків.
- Як з англійської перекладається «марк твен»:
А)капітан;
Б) мірка-два;
В) моряк.
Відповідь: Б) мірка-два.
- Укажіть професію, з якою пов’язане літературне ім’я Марка Твена:
А) лоцман;
Б) друкар;
В) редактор.
Відповідь: А) лоцман.
- З ким Том Соєр під час прогулянки заблукав у печері:
А) Геком;
Б) Сідом;
В) Бекі.
Відповідь: В) Бекі.
- Укажіть рису характеру, яка допомогла Томові побілити паркан:
А) старанність;
Б) винахідливість;
В) працьовитість.
Відповідь: Б) винахідливість.
- Тролі жили:
А) на хмаринках;
Б) у наметі;
В) у Долині
Відповідь: В) у Долині.
- Укажіть жанр твору «Комета прилітає» :
А) повість - казка;
Б) оповідання;
В) роман.
Відповідь: А) повість-казка.
- Творчість Туве Янссон належить до національних надбань:
А) Фінляндії;
Б)Англії;
В) Німеччини.
Відповідь: А) Фінляндії.
- Зовні тролі нагадують :
А) ведмедиків;
Б) бегемотиків;
В) слоників.
Відповідь: Б) бегемотиків.
- Упізнай героя за ланцюжком ключових слів, напиши його імення, назву твору, автора:
- Руде волосся, ластовиння, радість, доброта, милиці — Поліанна, Елеонор Портер «Поліанна»
- Дві дівчини: пасербиця та рідна, працелюбна, допомагає літній жінці, багата душею, вибиває перину — дочки "Пані Метелиця" братів Грімм
- Підприємливість, енергійність, сміливість, скарб, паркан - Том Соєр, "Пригоди Тома Соєра", Марк Твен
- Сімейні цінності, смішні, добрі, допомагають - Мумі-тролі, серія книг Туве Янссон.
Відповідь:
- Дайте визначення понять:
- Алегорія — художній прийом, коли абстрактні поняття або ідеї передаються через конкретні образи чи сюжети.
- Літературна казка — казка, створена конкретним автором, на відміну від народної, яка передається усно.
- Повість-казка — твір, що поєднує елементи повісті та казки, часто з фантастичними елементами та повчальним змістом.
Відповідь:
ІІ. ПРАЦЮЄ З ТЕКСТОМ
Прочитайте текст (уривок з оповідання «Лобо» Е.Сетона - Томпсона), дайте письмові відповіді на запитання за ним.
Безталанний герой! Він ні на мить не припиняв пошуків своєї подруги, натрапив на її слід, сліпо, не роздумуючи кинувся вперед і потрапив у пастку. Чотири капкани намертво стиснули в своїх сталевих обіймах чотири лапи звіра, а густа мережа слідів на землі свідчила про те, що худоба збиралася навколо переможеного кривдника, щоб поглузувати з нього, але близько підійти не наважувалася.
Два дні й дві ночі пролежав він прикутий і геть знесилився. Та
коли я підійшов до нього майже впритул, звір підвівся, шерсть на
ньому наїжилася. Востаннє я почув його могутній, оглушливий голос. Він завив, скликаючи своїх підданців. Але ніхто не озвався, не
прибіг на поміч. І тоді він зібрав останні сили й кинувся на мене.
Марно. Кожен капкан важив щонайменше триста фунтів, Лобо був безсилий проти них.
Він скреготав могутніми іклами, кусаючи ненависні ланцюги, а
коли я спробував торкнутися до нього рушницею, схопив її зубами і
залишив на ній глибокі прим’ятини. Очі звіра потемніли від люті й ненависті, щелепи грізно клацали, але мене й коня, що тремтів від страху, годі було дістати. Лобо сильно виснажився від голоду й втрати крові і невдовзі знесилено впав на землю.
Щось схоже на жалість ворухнулося у мене в грудях, коли я збирався вчинити з ним те, що він звично робив зі своїми жертвами.
Запитання за текстом:
1.Чому в уривку автор називає Лобо «безталанний герой»?
Відповідь: Лобо — сильний і гордий вовк, який потрапив у пастку через свою відданість подрузі. Його називають "безталанним героєм", бо, незважаючи на свою силу та благородство, він зазнав поразки.
- «Два дні й дві ночі пролежав він прикутий і геть знесилився. Та
коли я підійшов до нього майже впритул, звір підвівся, шерсть на
ньому наїжилася». Які художні засоби використано в цих реченнях?
Відповідь: У цих реченнях використано епітети ("геть знесилився"), метафори ("шерсть на ньому наїжилася") та описові деталі для створення напруженої атмосфери.
- Які деталі, згадані в цьому уривку, говорять про страх, який ішов від Лобо?
Відповідь: Про страх, який ішов від Лобо, свідчить те, що худоба боялася наблизитись до нього, хоч і зібралася навколо. Автор описує, як кінь тремтів від страху, коли наблизився до звіра. Також очі Лобо «потемніли від люті й ненависті», а щелепи «грізно клацали» — ці деталі підкреслюють його силу й викликають страх навіть у скованому стані.
- «Щось схоже на жалість ворухнулося у мене в грудях, коли я збирався вчинити з ним те, що він звично робив зі своїми жертвами…» Про який емоційний стан героя йдеться в реченнях, чому він з’явився?
Відповідь: Ідеться про емоційний стан внутрішнього конфлікту — боротьби між обов’язком мисливця та людяністю. Жалість з’явилася, бо мисливець побачив у Лобо не просто хижака, а живу істоту, яка відчайдушно боролася за свою подругу, терпіла біль, голод, самотність. Його героїзм і гідність розчулили людину.
- Чому рядки цього уривку викликають жалість до тварини, а не співчуття до людини?
Відповідь: Рядки викликають жалість до тварини, бо Лобо показаний як благородний герой, вірний, сильний і гордий, який зазнав трагічної поразки. Читач бачить його очима мисливця, але співпереживає саме вовкові, адже той став жертвою обставин і не втрачав гідності до останнього. Людина ж у цьому випадку виглядає не як переможець, а як руйнівник дикої краси.
- Чи є риси у вовка, які б ми, люди, могли собі взяти в життя? Які саме? Чому?
Відповідь: Так, у вовка Лобо можна перейняти такі риси, як вірність, витривалість, мужність, здатність боротися до кінця. Його безмежна відданість подрузі — приклад справжнього кохання. Його непокора, гордість, небажання здаватись навіть у безнадійній ситуації можуть стати взірцем гідності й сили духу для людей.
ІІІ. ПИСЬМОВО ВЗАЄМОДІЄ
Написати мініміркування (10 речень) на ОДНУ із запропонованих тем:
- Чи заслужено отримав Чарлі Бекет винагороду в кінці твору? За які чесноти йому це? (повість-казка «Чарлі й шоколадна фабрика»).
Так, Чарлі Бекет абсолютно заслужено отримав винагороду в кінці повісті-казки «Чарлі й шоколадна фабрика». Він був єдиним із п’яти дітей, хто залишився чесним, скромним і добрим до кінця. Попри бідність і важке життя, Чарлі не втратив віри в добро і ніколи не заздрив іншим. На відміну від інших дітей, він не був жадібним, не хизувався, не грубіянив і не капризував. Його вихованість і щирість виявились справжнім золотом, важливішим за саму Золоту перепустку.
Чарлі не порушував правил, слухався пана Вонку і не намагався скористатись моментом для власної вигоди. Саме завдяки своїй доброті, стриманості та великому серцю він заслужив головний приз — саму фабрику. Ця нагорода стала символом того, що щирість і моральна чистота важливіші за статус, гроші чи розум.
Отже, Чарлі став переможцем не випадково, а тому, що був найкращим не лише серед дітей, а й прикладом для дорослих.
- Чи справді гра «в радість» може врятувати людину (на прикладі твору «Полліанна»).
Так, гра «в радість» справді може врятувати людину, і яскравим прикладом цього є історія Полліанни. Вона навчилась шукати щось добре навіть у найскладніших ситуаціях. Її вміння радіти дрібницям стало для неї щитом від смутку та розчарування. Полліанна не просто говорила про радість — вона щиро вірила в неї й дарувала її іншим. Її гра допомогла змінити життя багатьох людей у містечку: сварливих, байдужих, замкнених.
Навіть коли дівчинка потрапила в біду і не могла ходити, її власна гра врятувала її — не тільки підтримала духовно, а й зібрала навколо неї людей, які почали їй допомагати. Завдяки цій простій, на перший погляд, грі, Полліанна навчила інших бачити хороше навіть у найгіршому.
Отже, гра «в радість» — це не просто дитяча вигадка, а спосіб мислення, який змінює серце. Вона справді рятує — від зневіри, самотності, болю. І в цьому — її найбільша сила.
- Хто винен у трагедії вовка Лобо? Чому? (на прикладі оповідання «Лобо»).
Трагедія вовка Лобо — це наслідок протистояння природи й людини. Винуватцем можна назвати людину, яка, прагнучи знищити сильного хижака, не подумала про моральний бік своїх дій. Лобо діяв згідно з законами дикої природи — він полював, щоб вижити. Натомість людина поставила пастку не лише для тіла, а й для серця: використала його почуття до подруги як приманку. Особливо боляче, що Лобо загинув не в боротьбі, а від голоду й самотності, прикований до землі. Його смерть — наслідок жорстокої, але «цивілізованої» хитрості. Проте не варто звинувачувати лише одного мисливця — за ним стоїть усе людство, яке часто ставиться до природи як до ворога. Саме ця зневага до світу тварин і призводить до таких трагічних історій. Вовк виявився гіднішим, ніж людина: він до кінця залишився вірним, сміливим і сильним. Його трагедія — це дзеркало людських вчинків.