Моріс Метерлінк (1862-1949) - Моріс Метерлінк. «Синій птах» - Драматургія на межі ХІХ - ХХ ст.

Зарубіжна література 10 клас (профільний рівень) - Н. М. Кадоб’янська - Сиция 2018

Моріс Метерлінк (1862-1949) - Моріс Метерлінк. «Синій птах» - Драматургія на межі ХІХ - ХХ ст.

Фламандець за походженням Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк народився в 1862 році у Генті (Бельгія) у заможній родині нотаря.

Освіту здобув у єзуїтській школі, потім вивчав право в Гентському університеті. За час навчання юний Метерлінк написав декілька віршів та оповідань, проте його батько наполіг на тому, щоб син зайнявся юридичною кар’єрою.

Метерлінк у 1885 році закінчив юридичний факультет та отримав право займатися адвокатською практикою. Адвокатом Метерлінк працював недовго, він остаточно залишив практику та присвятив життя творчості.

У 1888 році вийшов друком виданий за рахунок сім’ї автора поетичний збірник «Оранжереї», а рік по тому з’явилася драма «Принцеса Мален» — перша п’єса Метерлінка, що принесла йому успіх і привернула схвальну увагу відомого французького письменника та літературного критика Октава Мірбо. Той писав про молодого драматурга: «Він створив найгеніальніший твір нашого часу». Такий захоплений відгук привернув увагу читацьких і театральних кіл до Метерлінка. У 1889 році вийшла збірка віршів «Теплиці», що вразила читачів своєю незвичністю, коли автор як основний мотив уводив непізнане, при цьому дивовижно поєднуючи різні образи. За цією збіркою поезій з’явилося ще дві.

Метерлінк вважав, що за дійсністю, у якій живе людина, криється інший, справжній, непізнаний світ. Цим світом керує хтось невидимий, і про його наміри ніхто не знає. Людина є безсилою перед невідомим, але може його передчувати. Тому мистецтво має відтворювати справжнє життя, яке проходить поза діями та вчинками, і головне в ньому — прислухатися до передчуття. Метерлінк наполягав на принциповому значенні

Моріс Метерлінк

Гентський університет — один із перших університетів Європи і один із трьох найбільших у Бельгії. «Наважся думати» — гасло Гентського університету.

мовчання, стверджуючи: «справжнє життя — в мовчанні»; «якщо нам справді належить щось сказати, ми найкраще скажемо мовчанням».

Збірка віршів «Теплиці» за ідейно-естетичним змістом дуже близька до ранніх драм Метерлінка. Рання драматургія Метерлінка базувалася на естетичній теорії, яку він виклав у есе «Трагічне щоденного життя» з книги «Скарби смиренних» (1896). У цьому філософському творі письменник сформулював основні принципи символістської «нової драми», а також дав назву своєму театру — «театр статичний» або «театр мовчання». Його ще називають «театром смерті».

Теорія літератури

Зовнішня дія «старої драми» — відкрите зіткнення дійових осіб між собою Метерлінк замінив внутрішньою дією — духовними пошуками героїв, їхнім зіткненням із трагедією буття, боротьбою різних ідей. Психологічні колізії, зіткнення думок і позицій стали рушійними силами в розвитку сюжету. Автор відтворив загальну атмосферу часу, духовні пошуки епохи, прагнув до морального пробудження особистості і суспільства. Глядач упізнавав себе в героях Метерлінка, залучався до «внутрішньої дії», переживав і мислив разом з ними. Прикметним було те, що герої драм не поділялися на головних і другорядних. Усі вони важливі. Ці риси відрізняли «нову драму» Метерлінка від «старої драми».

У «статичному театрі» або «театрі мовчання» увага зосереджується не на зображенні подій та зовнішньої інтриги, а на внутрішній дії у внутрішньому світі героїв, практично без реплік, оскільки виражає те, для чого не вистачає слів.

Це стало причиною особливої поетики символістської драми — поетики загадковості, таємничих натяків, містичного страху і неземної, примарної краси. За Метерлінком, у «театрі мовчання» головне мають передавати не слова, а жести, тому драматург використовує багатозначні слова, загадкові висловлення, створюючи атмосферу нервового очікування чогось таємничого, часто жахливого. А напруженість дії передають міміка акторів, їхні рухи.

Сім'я Метерлінка була франкомовна, тому він написав велику частину своїх творів французькою мовою.

Внутрішній двір Гентського університету. Фото. XX ст.

Сучасники одразу сприйняли Метерлінка як символіста: його концепція дійсності на той час була містичною. Метерлінк відстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво всупереч автоматичному копіюванню сірої буденності, спрощеному й надто раціональному тлумаченню життя.

Символ — (грец. Sуmbоlоn — умовний знак, натяк) — предметний або словесний знак, що опосередковано виражає суть певного явища. Символ характеризується узагальненістю, багатозначністю, таємним змістом, тому може витлумачуватися по-різному.

Утілюючи принципи мовчання у своїх творах, Метерлінк перетворив діалог на «бесіду душ», у якій співрозмовники відповідають на невимовлені репліки.

З 1896 року Метерлінк жив у Франції, переважно в Парижі. Тут він зблизився із символістами, вплив яких відчутно позначився на його творчості.

У Парижі Метерлінк зустрів актрису Жоржетту Леблан, яка в усьому допомагала йому, була музою, помічницею, секретарем і редактором. Вона впливала на всі його твори, написані за два десятиліття. У драмах Метерлінка з’явилися нові герої, особливо жіночі, які відмовляються коритися долі. Леблан грала цих героїв на сцені.

Від 90-х років драматург піддає сумніву власну концепцію символістського театру й відмовляється бачити в людині пасивне знаряддя в руках сліпого фатуму. Його герої стають активними, творчими, здатними боротися за своє щастя і щастя інших. У творчості Метерлінка відбувся перехід від так званого «театру смерті» до «театру надії».

Новий етап творчості Метерлінка відкриває п’єса «Монна Ванна» (1902), де провідною стала тема самовідданої боротьби людини зі злими силами долі, які вона перемагає. У цій драмі втілилася філософська концепція, що її письменник виклав у книзі «Таємний храм» (1902), - прагнення подолати містику й песимізм, оспівати життєву активність, жадобу пізнання. Тепер йому здається безплідним страх перед сліпою долею, яка найчастіше виступає в ролі смерті. А в центрі уваги драматурга має бути ставлення людини не до вічності, долі, смерті, а до інших людей, до суспільства.

Новий погляд на людину поступово визрівав у «любовних драмах» Метерлінка («Пелеас і Мелісанда», «Алладіна і Паломід», «Аглавена і Селізетта», «Аріана і Синя Борода»), де всемогутня доля набуває форми всепоглинаючого почуття кохання. Драматург зосередився на проблемах життя, смерті, кохання, відкидаючи обставини історичного й соціального плану. Яскрава особливість цих драм звернення автора до казкових сюжетів братів Грімм і Шарля Перро.

Жоржетта Леблан. 1911 р.

Моріс Метерлінк, автор символістських творів, не був похмурим і песимістичним філософом, він умів радіти життю, був дуже приємною людиною. Зокрема, Метерлінк завжди був захопленим шанувальником хороших автомобілів та керував ними як професійний гонщик.

Кадр із фільму «Синій птах», СРСР — США. 1976 р.

Костянтин Станіспавський, готуючи постановку «Синього птаха», відвідав Метерлінка. Він згадував: «Не можу забути ночей, проведених там. Я прислуховувався до таємничих шурхотів сплячого монастиря, до трісків, зойків, вересків, до дзвону старовинного годинника на вежі, до кроків сторожа. Цей містичний настрій пов'язувався із самим Метерлінком».

У цей час у житті Метерлінка відбулася ще одна значна подія він став фінансово незалежним. Якщо до цього часу вони з Жоржеттою Леблан жили кожен за свій рахунок через матеріальну скруту чоловіка, то у 1903 році ситуація змінилася. Після смерті батька Моріс став заможною людиною із пристойним банківським рахунком. Цього ж року він придбав старовинне абатство Сен-Вандриль у Нормандії, куди з часом переїхав із Парижа. На перебудову інтер’єрів та ремонт пішло майже чотири роки.

У 1907 році дім Метерлінка був відкритий для гостей. Це став омріяний поворот у житті Метерлінка. У його творчості також відбулися зміни.

Одне з найвизначніших досягнень драматургії Моріса Метерлінка цього періоду — знаменита п’єса-казка «Синій птах» (1908). Цього самого року п’єса вперше була поставлена в Росії на сцені Художнього театру і витримала понад дві тисячі вистав.

«Синій птах» — останній шедевр Моріса Метерлінка. Нова епоха, що принесла з собою світові війни, змінила і напрям його творчості.

Метерлінк помер у Ніцці в 1949 році. Його творчість назавжди залишилась однією з найблискучіших сторінок літератури кінця XIX початку XX століття.

Література і культура

Драматурга вважають одним із засновників театру абсурду, його твори справили особливий вплив на п’єси Семюела Беккета. Опера Дебюссі «Пелеас і Мелісанда» входить до репертуару багатьох оперних театрів світу.

У 1911 році митцю присудили Нобелівську премію з літератури «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу Метерлінк не зміг взяти участь у святковій церемонії, і його нагороду отримав бельгійський посол у Швеції.

Незабаром Метерлінку запропонували стати членом Французької академії, але драматург відхилив цю пропозицію, оскільки заради цього він повинен був відмовитися від бельгійського громадянства.

Крім Нобелівської премії, Метерлінк отримав почесний докторський ступінь університету Глазго, бельгійський Великий хрест ордена Леопольда (1920) і португальський орден Меча св. Якова (1939). У 1932 році король Бельгії подарував драматургу титул графа. А в 1948 році Французька академія нагородила його медаллю за французьку мову.

У 2008 році до сторіччя від дня виходу п’єси «Синій птах» у Бельгії було випущено іменну монету.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Поділіться, яким ви уявляєте собі Моріса Метерлінка як людину.

2. Розкажіть, що ви дізналися про творчість митця. Чим вона вас привабила?

3. Сформулюйте, як ви розумієте його громадянську позицію.

4. Поясніть, у чому полягає новаторство драматурга в царині «нової драми».

5. Розтлумачте поняття зовнішня і внутрішня дія. Підтвердіть свої слова прикладами.

6. Розкрийте відмінність між «театром смерті» і «театром надії» драматурга. Який із них більше вас зацікавив?

7. Поміркуйте, які художні твори Метерлінка вам було б цікаво додатково прочитати.

8. Перегляньте ілюстрації до статті підручника. Сформулюйте, чим вони допомогли у сприйнятті матеріалу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

• Об’єднайтеся в пари і перегляньте 2-3 навчальних відео про життя і творчість Моріса Метерлінка. Складіть рекомендації для доповнення статті підручника цікавими фактами про митця.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

• Дослідіть, що означає повне ім’я Моріса Метерлінка. Поділіться результатами свого дослідження з однокласниками (однокласницями).