Світ творів Гофмана - ЕРНСТ ТЕОДОР АМАДЕЙ ГОФМАН. ДОЛЯ ТАЛАНТУ - РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ

Гофман жив ніби в кількох вимірах, у кількох світах. Усе життя він був чиновником — сумлінним, стриманим, тямущим. Удень тягнув цю лямку, заробляв на хліб насущний. Але коли день добігав краю, він переносився у зовсім інший світ, де й цінності були інші. Музика, краса, поезія — їх світ так вабив Гофмана. Тут були несподівані дарунки долі. Про один такий дарунок Гофман розповів у своїй першій новелі «Кавалер Глюк». Одного разу він сидів у відомому берлінському кафе у Клауса й Вебера. У кафе він був завсідником і добре знав тамтешню публіку. Але цього разу до нього підійшов незнайомець. Вони розговорилися про музику, про те, як мало тепер справжніх виконавців і справжніх шанувальників музики. Говорили довго, а потім незнайомець запросив Гофмана до себе в гості. Удома він віртуозно виконав фінальну сцену з опери Глюка «Арміда», і грав він цей складний твір, дивлячись у пусті нотні листки. Коли ж Гофман запитав ім’‎я маестро, то у відповідь почув: «Я — кавалер Глюк». Відповідь ця була така чудна й така принадна. Композитор Крістофер Глюк на той час уже давно пішов із життя. Але музика його жила й спонукала до життя. І здавалося, що правда про смерть композитора є неправдою. Про це переконливо говорила музика, яка народжувалася з чистого листа.

Світ Гофмана — це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди в центрі уваги письменника протистояння двох світів — романтичного й буденного, ілюзорного й реального. Герої Гофмана теж поділяються на два табори — «філістерів»1 і «ентузіастів». «Філістерів» більшість, вони цілком задоволені життям і реальністю, не знають ніяких високих поривань. Вони володарі й мешканці світу реального, де цінуються життєві блага, а все інше нічого не важить.

«Філістерам» Гофман протиставляє «ентузіастів». Вони живуть в іншому вимірі, світ їх набагато ширший, складніший і прекрасніший. Над ними не мають влади ті життєві блага, що хвилюють «філістерів». Глибока духовність і щире відчуття краси — ось їхні визначальні риси. Але справжніми «ентузіастами» їх робить те, що вони стають на захист духовності, борються проти обмеженості сприйняття світу філістерами й самі створюють красу. Ентузіасти — це завжди митці, принаймні у своєму ставленні до краси й мистецтва.

1 Філістер (нім. Philister) — самовдоволена й обмежена особа з вузьким міщанським кругозором і святенницькою поведінкою; обиватель.

Гофман уважав, що драматизм або навіть трагедія життя полягає в тому, що «філістери» беруть гору над «ентузіастами» в реальності, залишаючи останнім лише світ уявний, фантастичний. Але ірреальне втрачає у Гофмана самодостатність; ілюзія, що можна підмінити дійсність фантастичним світом, у його творах руйнується. Гофманівський герой розуміє, що не можна сховатися від буденності в мріях. Як засіб руйнування ілюзій Гофман обирає іронію — прийом, який часто застосовували романтики. Однак іронія Гофмана ніби змінює свій напрям: герой іронічно сприймає світ і намагається вирватися з його тенет, але автор, у свою чергу, іронізує над героєм, розуміючи марність намагань героя вирішити реальні суперечності життя.

Перевірте себе

Яку назву мав перший твір Гофмана?

Якою була провідна тема його творчості?

У яких видах мистецтва виявився талант видатного романтика?

Які два світи протиставляє Гофман у своїх творах?

Кого він називає ентузіастами?

Попрацюйте з репродукціями картин

Розгляньте гравюру І. Пассіні (на с. 123). Що привертає увагу в обличчі людини, зображеної на портреті? Поміркуйте, чи можна з цього портрета судити про характер людини, її нахили. Яке враження справив на вас цей портрет?

Прочитайте фрагмент із нарису В. Шевчука «Туга за казкою»: «Маляри, що полишали нам портрети Гофмана, сприймали його по-всякому: одні вирізняли його й справді небуденні очі, наливаючи в них безумного вогню, інші бачили в ньому іронічно-примруженого чоловіка, ще інші — мрійника із задумливим поглядом, а сам Гофман — так, із нього був ще й добрий маляр — відтворив себе негарним, з важкуватим обличчям, тривожними очима й добрими, хоч трохи неправильними губами. А проте всі, хто лишив нам зображення геніального письменника, мали рацію. Кожен-бо доніс якусь одну визначальну рису його неординарної особи».

Поміркуйте, чи є серед цих описів портрет роботи Пассіні? Відповідь обгрунтуйте.