ТЕСТИ - XX - ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ - підготовка до ЗНО та ДПА

1140. Хронологічні межі постмодернізму умовно визначають

А початком XX - початком XXI ст.

Б серединою XIX - кінцем XX ст.

В останньою третиною XX - початком XXI ст.

Г кінцем XIX - початком XX ст.

Д кінцем XIX - кінцем XX ст.


1141. Поетиці постмодернізму притаманні

А інтертекстуальність, іронічність, колажність

Б синкретизм, культ розуму, універсалізм

В симультанеїзм, гармонійність форми

Г раціоналізм, мімесис, ієрархія жанрів

Д антонімічність і подвійність світу, його інтуїтивне сприйняття


1142. До постмодернізму як етапу розвитку літератури належать твори

А Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо,

Б Р. М. Рільке, Гійома Аполлінера, О. Блока

В У. Еко, П. Зюскінда, М. Павича

Г Ф. Кафки, Дж. Джойса, М. Пруста

Д Е. М. Ремарка, Ф. Скотга Фіцджеральда, Е. Хемінгуея


1143. Постмодернізм — це

А модерністська течія в російській поезії 1910-х років, що об’єднала Миколу Гумільова, Анну Ахматову, Осипа Мандельштама, Сергія Городецького, Георгія Іванова, Михайла Зенкевича, Григорія Нарбута і «співчуваючих» Михайла Кузьміна, Бориса Садовського та інших митців

Б літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ

В світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізмові. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних

Г одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х рр. XIX ст. Основною рисою є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ

Д низка художніх течій у літературі й мистецтві, що зародилися на початку XX ст. й рішуче порвали з реалістичною традицією


1144. «Новому баченню світу» в межах літератури постмодернізму притаманні

А настанова на пошук духовних засад буття

Б орієнтованість виключно на суб’єктивність та ірраціональність мистецтва

В чітка обумовленість часу, місця та дії

Г втрата моральних орієнтирів, дисгармонія

Д заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини


1145. Постмодерністський герой — це людина, яка

А уособлює гармонію, емоційно стійка, морально врівноважена

Б протистоїть реальному світові в пошуках ірреального

В перебуває на перехресті різних часів, епох, просторів

Г намагається знайти точки дотику між реальним і фантастичним світами

Д кидає виклик обставинам


1146. Текст, побудований таким чином, що він перетворюється на систему, ієрархію текстів, водночас становлячи єдність і численність текстів, — це ...

А гіпертекст

Б потік свідомості

В роман-епопея

Г роман-притча

Д роман-парабола


1147. Ознаки постмодернізму вперше виявилися у творі

А «Ім’я троянди» У. Еко

Б «Поминки по Фіннегану» Дж. Джойса

В «Хозарський словник» М. Павича

Г «Запахи» П. Зюскінда

Д «Перевтілення» Ф. Кафки


1148. У двох версіях — чоловічій та жіночій — написаний постмодерний твір А «Ім’я троянди»

Б «Хозарський словник»

В «Запахи»

Г «Останній світ»

Д «Дамаскін»


1149. Автор роману «Запахи»

А М. Павич

Б К. Райнсмайр

В П. Зюскінд

Г У. Еко

Д І. Кальвіно


1150. Художньо-смисловим центром у творах постмодернізму є образ

А автора

Б тексту

В героя

Г природи

Д епохи


1151. Художній прийом, який дає можливість письменникам вільно пересуватися у часі, просторі, культурних шарах, свідомості й підсвідомості

А фантастика

Б метафора

В гіпербола

Г гра

Д сарказм


1152. У постмодерністській літературі зображення, копія того, що насправді не існує, отримало назву

А синестезія

Б симулякр

В синекдоха

Г сугестія

Д сублімація


1153. Роки життя Милорада Павича

А 1923-1985

Б 1922-2007

В 1899-1986

Г 1914-1984

Д 1929-2009


1154. Милорад Павич є представником

А чеської літератури

Б польської літератури

В болгарської літератури

Г сербської літератури

Д чорногорської літератури


1155. Твір Милорада Павича «Дамаскін» є зразком

А модерністської літератури

Б літератури «потоку свідомості»

В постмодерністської літератури

Г екзистенційної літератури

Д символістської літератури


1156. Характерною ознакою твору М. Павича «Дамаскін» є

А «нульовий градус письма»

Б «віртуальний історизм»

В «потік свідомості»

Г «магічний реалізм»

Д «принцип айсберга»


1157. Прототипом Йована Дамаскіна став

А біблійний персонаж

Б полководець кінця VII - початку VIII ст.

В відомий діяч християнської церкви, літератури і культури VII ст. - початку VIII ст.

Г видатний філософ кінця VII - початку VIII ст.

Д герой античної літератури


1158. Варіантів прочитання оповідання «Дамаскін» існує

А чотири

Б три

В два

Г один

Д п’ять


1159. В оповіданні «Дамаскін» образ Храму на небі є символом

А розкутості духу

Б свободи

В моральної чистоти

Г творчого поривання

Д прагнення людини до польоту


1160. Художнім простором, на якому розвивався талант Милорада Павича, була

А антична культура

Б індійська культура

В японська культура

Г візантійська культура

Д китайська культура


1161. Балкани для письменника є символом

А усього сучасного світу

Б Батьківщини

В Європи

Г батьківщини

Д Слов’янщини


1162. В оповіданні наявний симулякр

А відрубаного пальця

Б відрубаної руки

В відрубаної голови

Г відрізаного волосся

Д відрубаної ноги


1163. Домінантними в тексті оповідання «Дамаскін» є слова із семою

А відновлювати

Б руйнувати

В будувати

Г створювати

Д спокутувати


1164. Слова, які виявилися пророчими: «Все має бути готове одночасно, ...храм без палацу нічого не вартий, та й палац нічого не вартий без храму», — промовив(ла)

А Йован Дамаскін

Б майстер Шувакович

В пан Николич

Г Йован Лествичник

Д Атиллія