ПОЛЬ ВЕРН - КОРОЛЬ СИМВОЛІЗМУ. ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ПОЕТА У ВІРШІ ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО. ЗОБРАЖЕННЯ ПЕЙЗАЖІВ ПРИРОДИ І ДУШІ В ОСІННІЙ ПІСНІ - СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ

Мета: ознайомити учнів із життям П. Верлена й особливістю його поезії; розвивати навички визначати індивідуальний стиль поета, аналізувати поетичні твори, висловлювати своєї думки про них; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно- мистецьких явищ; виховувати любов до поезії, естетичні смаки.

Обладнання: тема та епіграфи уроку, портрет П. Верлена, таблиця “Особливості поетичного світу П. Верлена”, аудіозапис симфонії к. Дебюссі “Море”, домашнє завдання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Очікувані результати

Предметні компетентності, які формуються на уроці	Ключові компетентності, які формуються на уроці
Учень/учениця: аналізує провідні теми, проблеми, мотиви творів П. Верлена; знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів; визначає в них засоби художньої виразності; виявляє особливості індивідуального стилю П. Верлена; зіставляє образи, засоби виразності; виявляє традиції й новаторство митця; висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем	Учень/учениця: установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та образів; самостійно знаходить і систематизує інформацію про життя і творчість П. Верлена; використовує цифрові технології для розширення уявлень про творчість П. Верлена; усвідомлює цінність активної життєвої позиції; розглядає твори поета на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури

Найбільш оригінальній, грішний, містичний.

Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів.

А. Франс

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вибірково)

2. “Підсумуємо знання”: бесіда

· Чому Ш. Бодлера називають пізнім, а іноді й останнім романтиком?

· Які поети-романтики, що творили в середині та другій половині XIX століття, вам відомі?

· Чим їхня поезія відрізняється від романтичної поезії першої половини XIX століття?

· Назвіть українського поета, чия єдина поетична збірка так само, як і “Квіти зла”, створювалася упродовж усього його життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини.

· Які ще подібні приклади у світовій поезії ви знаєте?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Поль Верлен — вождь поезії символізму, хоча сам поет відхрещувався від своєї причетності до символізму, а тим більше лідерства у ньому. Якщо під символістичною розуміти поезію, яка обов’язково зверталася до символів, то справді у ліриці Верлена символів майже не було. Справді близьким до символістів його зробило те, що він уперше звертає увагу не на художньо-виражальні можливості ліричного слова, а на його сугестивну, навіювальну силу, тобто на смисловий ореол, який підказував ті чи інші настрої, образи. Це одна з головних особливостей лірики Верлена.

Життя поета було сповнене злетів і падінь; у нього були добропорядне існування і ув’язнення, захоплення Паризькою Комуною і пошуки Бога, радощі богеми й безпритульне злидарювання. Поет постійно шукав себе у суперечностях долі, виливаючи щастя й біль, тугу та самотність у своїх поезіях.

2. Робота з епіграфом. Бесіда

· Виразно прочитайте висловлювання Анатоля Франса, що служить епіграфом до уроку.

· Як ви розумієте слова епіграфа?

· Наскільки ви згодні з висловлюванням митця?

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Презентація індивідуальних усних повідомлень “Візитівка митця” про життя і творчість П. Верлена

(1-2 учні, див. домашнє завдання попереднього уроку)

Методичний коментар. Для виконання індивідуального завдання учителем на попередньому уроці було проведено з учнями інструктаж: поради про можливі джерела інформації (в тому числі й інтернет-джерела), на які події життя та творчості та на які поезії П. Верлена звернути увагу.

2. Лекція вчителя про поетичний світ П. Верлена

(За прослуханими повідомленнями та лекцією вчителя учні складають опорну схему-таблицю “Особливості поетичного світу П. Верлена” (робота в зошитах, письмово).)

Тези лекції

Тема творчості — відображення внутрішнього світу людини, напружений драматизм її морально-філософських пошуків.

Поезія імпресіоністична, автор зачаровує стихією миттєвих вражень. Фіксація почуттів нагадує окремі штрихи, які зливаються в один малюнок.

Злиття станів душі та природи, тому улюблений художній засіб — персоніфікація, яка досягається за допомогою епітетів, метафор, порівнянь.

Музикальність як засіб вираження поетичного світовідчуття ліричної свідомості. Навколишній світ для Верлена сповнений чарівних мелодій.

Живописність створена засобами слова. Поет використовує всю гаму відтінків, але мальовничість досягається не тільки добором кольорів. Головне — психологічні замальовки, які відображають рух почуттів. Пейзаж для нього — стан душі.

Орієнтовна схема-таблиця “Особливості поетичного світу П. Верлена”

Поль Верлен — провісник символізму	Поль Верлен — імпресіоніст
• Підхопивши ідею Бодлера про розрив між дійсністю та мрією, Поль Верлен довів її до логічного кінця: мрії є єдиним притулком поета. Свято віруючи в абсолютну реальність мрій, Верлен фактично стирає грань між суб’єктивним і об’єктивним: його вірші впливають не своїм прямим предметним значенням, а навіяним і підказаним настроєм. Саме тому символісти вважали Верлена одним зі своїх попередників. • Образи-символи (зима, тьма, ніч — символи небуття). • “Відповідність” та аналогії між явищами предметно-чуттєвого та духовного світів на основі містичної єдності всього сущого (“привид чийсь сизів”, “два привиди будили давнину”)	• Творчість Верлена тісно пов’язана з імпресіонізмом. Поет намагався не стільки створювати символи, скільки передавати враження. Поетичний образ у нього будується найчастіше із буденних деталей, із уривків побаченого та сприйнятого. Образ- символ Верлена позбавлений бодлерівського драматизму. • “Культ враження”, відчуття; художній образ будується на недомовках і натяках (чому “жаль кривавий”, “ридав відчай” та ін.), фрагментарності, етюдності, музичності, ліризмі, метафоричності (“упала ніч”, “погасли хмари”, “вітерець сумний”)
Новаторство Поля Верлена
Новаторство Верлена — у наданні поетичному слову небаченої раніше му- зичності та сугестивності, у збагаченні ритміки вірша. Верлен був одним із перших, хто звернувся до “вільного вірша” (vers libre). Нова поетика Верлена зумовлюється зовсім новим типом поетичного мислення. Головне для нього — єдність враження від вірша. Поет передає тонкі відтінки і глибокі суперечності душевних поривів. Природа і людина в нього є одним цілим, однією душею, однією піснею, а якою вона буде — вирішувати людині,— таким є кредо Поля Верлена та його нове слово в поезії

3. Виразне читання та аналіз вірша П. Верлена “Поетичне мистецтво”

Методичний коментар. Учитель або заздалегідь підготовлений учень виразно читає вірш в перекладі Г. П. Кочура.

1) Вступне слово вчителя

— Вірш увійшов до збірки “Колись і недавно”, став програмовим твором поета. Був створений з нагоди 200-річчя написання трактату “Мистецтво поетичне” теоретика класицизму Ніколя Буало. Збіг у назвах творів підкреслює свідоме прагнення Верлена створити естетичну концепцію нового часу. Сприймається як поетичний маніфест символістів.

У вірші “Поетичне мистецтво” Поль Верлен використовує прийом обрамлення: початок і кінець м’які, лагідні, ненав’язливі — “музика у слові”, вірш “млистий і легкий”, “наймиліший спів”, “любий погляд”, “золоте тремтіння дня”; у кінці закликає — щоб “вірш твій завше був крилатий”, говорить про “нову блакить, нову любов” та “чари”. А в центральній частині вірша гостро засуджуються класицистичні канони, уживаються грубі, просторічні вирази: “дотепи гризькі”, “ум жорстокий, ниций сміх”, “часник із кухонь тих брудних”, “хребет риториці скрути”, яка “бряжчить фальшиво”. Тогочасні ж канони вимагали регламентованих рим із певним точним поєднанням наголошених і ненаголошених голосних у складах. Верлен переконаний, що головне в поезії — естетична насолода, навіювання певного настрою. Поет проти раціонального начала, вважаючи, що “найперше — музика у слові”, яка перетворює явища на символи почуттів. Наприклад, у словах “в нім — любий погляд з-під вуалю” вгадується підтекст, що поезія повинна бути загадковою, чарівною, виражатися натяками, сприяти тонкому навіюванню певних вражень та настроїв.

2) Бесіда

· Які вимоги ставить поет до поетичного слова?

· Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

· Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?

· Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть приклади у тексті.

· Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово література?

· Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.

· Як ви розумієте останній рядок вірша?

· Цей вірш перетворився на літературний маніфест символістів та імпресіоністів. “Найперше — музика у слові!” У чому, на вашу думку, полягає ця музичність?

3) Підсумкове слово вчителя

— Вірш П. Верлена “Поетичне мистецтво” став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, надрукований 1882 року. “Найперше — музика у слові” — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

4. Виразне читання та аналіз поезії П. Верлена “Осіння пісня”

Методичний коментар. Учитель або заздалегідь підготовлений учень виразно читає вірш в перекладі Г. П. Кочура або М. О. Лукаша.

1) Вступне слово вчителя

— Поезія П. Верлена символічна й глибоко лірична. У назві його збірки “Сатурнічні поезії” — символ Сатурна, за уявленням астрологів, похмурої, сумної планети. Так і Верлен зарахував себе до людей, котрі марно шукають щастя, проте ніколи не зупиняються у своєму прагненні до нього. Кожний вірш П. Верлена сповнений музики.

Своєрідною візитною карткою Верленової поезії в Україні стала знаменита “Осіння пісня” — яскравий зразок природності поєднання звукового ряду й емоції. Цей вірш увійшов до збірки “Сатурнічні поезії”.

У вірші Верлен звернувся до осені, на що прямо вказує заголовок вірша. Проте прикмет осені в тексті дуже мало. У Верлена воєдино зливалися осінній пейзаж і пейзаж душі.

2) Бесіда

· Які настрої, почуття у вас викликає пізня осінь?

· Який давньогрецький міф пояснює прихід цієї пори року?

· Яке значення має словосполучення осіння пісня?

· Які образи створюють картини мінливого життя?

· Із якими почуттями пов’язане слово осінь?

· Як змінюються настрій та мелодія в кожній строфі?

· Що можна сказати про час та простір у вірші?

· Як досягається автором мелодійність вірша? Чому вірш нагадує пісню-журбу?

· Доведіть, що перед нами не просто осінній пейзаж, а пейзаж душі.

3) Порівняльний аналіз перекладів вірша П. Верлена

· Порівняйте підрядник вірша “Осіння пісня” й переклади М. О. Лукаша та Г. П. Кочура (див. додаток до уроку). Укажіть художні особливості кожного з перекладів. Яку картину осені змалював поет?

4) Підсумкове слово вчителя

— Основний емоційний фон вірша створила мелодія, що линула з кожного рядка твору,— повільна й одноманітна, сумна й трохи тривожна. Ця мелодія відобразила стан осінньої природи й водночас стан ліричного героя. ліричний герой поринув у дитячі спогади, та за хвилину він знову опинився сам на сам з осінньою журбою. “Осіння пісня” ще асоціювалася з фразеологізмом — осінь на душі. Мертвим листком осіннього листопаду стає душа ліричного героя, яка потрапила під владу фатальної долі. У кожній строфі вірша змінювалися мелодія і настрій.

5. Хвилинка релаксації

· Прослухайте аудіозапис симфонії К. Дебюссі “Море”. Спробуйте описати ознаки мелодії, яка відповідає верленівським рядкам. Зверніть увагу на переливи барв і звуків у музиці та у вірші П. Верлена, на особливу мелодійність рядків, які проникають у саме серце та створюють відповідний настрій, бентежать почуття. Верлен невипадково використовує у своєму вірші образ флейти. Цей музичний інструмент став у світовій поезії традиційним символом, що походить із давньої легенди про чарівного флейтиста, який своєю грою вивів із міста щурів.

У Верлена флейта — це символ внутрішнього, духовного світу особистості, що пізнається та розкривається засобами мистецтва. Це особлива мова поезії, яке передає майже невловимі порухи душі. Так створюється чарівний світ Поля Верлена.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ уроку. РЕФЛЕКСІЯ

1. Виконання вправи “Закінчіть речення”

(робота в групах або парах)

· Вставте пропущені слова у висловлювання Максима Горького про П. Верлена та прокоментуйте його: “У його завше меланхолійних віршах, що ... глибокою тугою, достотно ... волання відчаю, біль чутливої та ніжної душі, яка несамовито бажає світла, бажає чистоти, шукає Бога — та не знаходить: хоче ... людей — та не в змозі”.

Слова для довідки: а) стають, бачиться, знати; б) тріпочуть, знаходилося, замовчувати; в) хвилюють, літало, покинути; г) бринять, чулося, любити.

2. Оцінювання роботи учнів на уроці

Методичний коментар. Вчитель дає загальну оцінку роботи всього класу, щоб усі могли відчути задоволення від результатів праці; оцінює окремих учнів, які брали активну участь в уроці; вказує, над чим учням необхідно попрацювати до наступного уроку.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх учнів. Зробити ідейно-художній аналіз вірша “Осіння пісня”, вивчити вірш напам’ять. Довести, що поезія П. Верлена тяжіє до символізму, але більш імпресіоністична.

Індивідуальні завдання. Підготувати усну “Візитівку митця” — огляд життєвого й творчого шляху А. Рембо (1-2 учні). За бажанням — із використанням мультимедійної презентації, створенням буктрейлера, відеоролика тощо.

ДОДАТОК ДО УРОКУ

ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Найперше — музика у слові!

Бери ж із розмірів такий,

Що плине, млистий і легкий,

А не тяжить, немов закови.

Не клопочись добором слів,

Які б в рядку без вад бриніли,

Бо наймиліший спів — п’янілий:

Він невиразне й точне сплів.

В нім — любий погляд з-під вуалю,

В нім — золоте тремтіння дня

Й зірок осіння метушня

На небі, скутому печаллю.

Люби відтінок і півтон,

Не барву — барви нам ворожі:

Відтінок лиш єднати може

Сурму і флейту, мрію й сон.

Винищуй дотепи гризькі ті,

Той ум жорстокий, ниций сміх,

Часник із кухонь тих брудних —

Від нього плач в очах блакиті.

Хребет риториці скрути

Та ще як слід приборкай рими:

Коли не стежити за ними,

Далеко можуть завести.

Хто риму вигадав зрадливу?

Дикун чи то глухий хлопчак

Скував за шаг цей скарб, що так

Під терпугом бряжчить фальшиво?

Так музики ж всякчас і знов!

Щоб вірш твій завше був крилатий,

Щоб душу поривав — шукати

Нову блакить, нову любов,

Щоб мчав, де далеч непохмура,

Де чари діє вітерець,

Де пахне м’ята і чебрець...

А решта все — література.

Переклад Г. П. Кочура

ОСІННЯ ПІСНЯ

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі,

В голосіннях.

Блідну, коли

Чую з імли —

Б’є годинник:

Линуть думки

В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду надвір —

Вихровий вир

В полі млистім

Крутить, жене,

Носить мене

З жовклим листям.

Переклад Г. П. Кочура

ОСІННЯ ПІСНЯ

Ячать хлипкі,

Хрипкі скрипки

Листопада...

Їх тужний хлип

У серця глиб

Просто пада.

Від їх плачу

Я весь тремчу

І ридаю,

Як дні ясні,

Немов у сні,

Пригадаю.

Кудись іду

У даль бліду,

З гір в долину,

Мов жовклий лист

Під вітру свист —

В безвість лину.

Переклад М. О. Лукаша