Астрід Ліндгрен (1907-2002) - ЗРОСТАННЯ І ВЗАЄМИНИ ЗІ СВІТОМ - СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА
Астрід Ліндгрен називають найвідо- мішою і найулюбленішою дитячою письменницею. Народилася вона у Швеції в простій селянській сім’ї. Дитинство Астрід було радісним і пустотливим. Дівчинка росла з братом і двома сестрами. Разом вони носили дорослим в поле їжу, пололи грядки, годували курей, допомагали збирати врожай, а ще — лазили по деревах, дахах, придумували ігри, фантазували і бешкетували.
Вперше Астрід побачила книжку і почула як її читають у п’ятирічному віці. Вона була вражена тим, що через книжку можна проникнути у зовсім незнайомий світ. Коли дівчинка пішла до школи і навчилася читати, найулюбленішими її авторами стали Ганс Крістіан Андерсен, Роберт Стівенсон, Марк Твен.
Астрід багато читала і була хорошою ученицею. Вчитель завжди зачитував її твори перед класом. Якось одну з робіт тринадцятирічної дівчинки було надруковано у газеті. Однокласники почали дражнити її письменницею, і дівчинка заприсяглася, що обере собі будь-яку професію, тільки не цю.
Пройшли роки, Астрід стала матір’ю двох дітей. Якось її 7-річна донечка захворіла. І мама, сидячи біля ліжка дівчинки і намагаючись розважити дитину, вже переповіла всі відомі їй казки та історії. Несподівано дівчинка попросила: «Розкажи мені про Пеппі Довгупанчоху». І Астрід стала вигадувати дивні історії про дівчинку з дивним ім’ям. Так Астрід Ліндгрен стала письменницею.
Вона написала багато творів для дітлашні. Серед них «Малюк і Карлсон, що живе на даху», «Расмус-волоцюга», «Міо, мій Міо» та інші. Вона завжди підкреслювала, що пише лише про дітей і для дітей, тому що дорослі надто нудні і завжди заклопотані своїми справами.
Письменниця стала лауреатом багатьох премій, була нагороджена почесними медалями. Вона єдина серед дитячих авторів отримала 2 золоті медалі імені Г. К. Андерсена. Твори Астрід Ліндгрен перекладені на більш ніж 80 мов і видаються в усьому світі. Уявіть тільки, що всіма надрукованими книгами шведської письменниці можна оперезати Земну кулю майже 4 рази!
Найціннішою здатністю людини Астрід Ліндгрен вважала фантазію. Адже все, погодьтесь, спочатку з’являється в нашій уяві, яку будять не кіно і телебачення, а література.