Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ 1749-1832 - ПРОСВІТНИЦТВО
Сторінки життя та творчості
Йоганн Вольфганг Ґете прославився як поет, драматург і філософ. Він жив у добу Просвітництва, і саме в його творчості якнайкраще втілено дух цієї епохи з її ідеалами - свобода, природа, розум, служіння суспільству. У спадщині Й. В. Ґете поєдналися різні художні напрями - просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм. Його творчість містить також виразні ознаки нової історико-літературної доби - романтизму.
Письменник розробив оригінальну концепцію щодо природи, у якої, на його думку, людство має завжди вчитися. Тому чимало творів митця присвячено природі та природним явищам. Найвідомішим твором Й. В. Ґете є трагедія «Фауст», але він зробив значний внесок й у розвиток ліричних форм. Тривалий час митець жив у німецькому місті Веймарі, де творча співпраця й роздуми про майбутній розвиток культури та людства зблизили його з іншим великим митцем Німеччини - Фрідріхом Шиллером. «Веймарська класика» - термін, який увійшов у широкий обіг завдяки діяльності Й. В. Ґете й Ф. Шиллера.
Грані художнього твору
На спадщині Й. В. Ґете позначилося його захоплення ідеями німецького угруповання «Буря і натиск» («штюрмери»). Представники цієї течії оспівували природу, свободу та героїв - геніїв, від яких, на думку митців, залежить розвиток людства. У природі Й. В. Ґете вбачав утілення розуму й вільного життя, тому люди мають дослухатися до природних законів і узгоджувати з ними закони суспільні. Проникати в таємницю природи для письменника означало проникнути й у таємницю світового буття. Людина постійно має пізнавати навколишній світ, але в ньому чимало залишається нерозгаданого.
У фокусі критики
«У постаті Й. В. Ґете німецький народ і весь світ отримав генія, котрий, як Прометей, вів людство до світлих ідеалів» (І. Франко).
«Природа в Й. В. Ґете постає різноманітною, несподіваною, щедрою на дива, часом навіть грізною й страшною» (Б. Шалагінов).
Зустріч із текстом