Чарівність і повнота життя.Наташа Ростова і Мар’я Болконська - Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ «ВІЙНА І МИР» - Лев Толстой 1828 – 1910

«Чому ж цей роман називається «Війна і мир»?.. Автор змальовує нам безперервну війну, а мир коли ж буде?» - дивувався анонімний рецензент «Петербурзької газети» (1880). Війна і мир як універсальна антитеза планетарного життя осмислена Толстим у руслі уявлень про «два світи»: світ, що існує, і світ належний. Світ, що існує, - це життя людей з повсякденною суєтою, нерозумінням, ворожістю. Світ належний - це бажане існування людства на засадах добра, любові, справедливості, взаєморозуміння. «Явище війни» входить до складу поняття «світ (російською - «мир»), що існує».

Почуття повноти існування, радості буття властиве багатьом героям роману, але є персонаж, дух оптимізму в якому втілено найяскравіше. Це, безумовно, Наташа Ростова. Її образ немов випромінює тепло й світло. Так сприймає героїню Андрій Болконський. «Весь світ розділений для мене на дві половини: одна - вона і там усе щастя, надія, світло; інша половина - усе, де її немає, там усе смуток і темрява», - говорить він П’‎єру. Наташа Ростова - один з найчарівніших образів у творчості Толстого й загалом у російській літературі XIX ст. Улюблена героїня письменника зображена у світлі ідеалів автора, його уявлень про жіночу красу, сімейне щастя, материнство.

Д. Шмаринов. Ілюстрація до роману «Війна і мир»

Щирість, простодушність, емоційність, навіть стихійність життєрадісної вдачі Наташі немов урівноважуються спокійним, стриманим, розважливим характером княжни Мар’‎ї Болконської. Це, так би мовити, - інший бік того самого ідеального жіночого образу в романі. Духовний аристократизм княжни Мар’‎ї ґрунтується на переконанні в тому, що сенс життя полягає не в розкритті потаємних глибин власної особистості, а в неухильному виконанні обов’‎язку. В образі Мар’‎ї Болконської втілено толстовське тлумачення обов’‎язку як найпершої, найголовнішої із «справжніх чеснот».