Паоло Коельо (нар. 1947 р.) - Паоло Коельо. «Алхімік» - Сучасна література в юнацькому читанні

Паоло Коельо народився в Ріо-де-Жанейро в 1947 році, у родині інженера. Він отримав освіту в єзуїтській школі і всі роки навчання мріяв стати письменником. Батьки всіляко намагалися відмовити сина від цієї ідеї. Для спокійного життя в Бразилії в 60-ті роки XX ст., за часів військової диктатури, потрібна була «справжня» професія юриста чи інженера, мистецтво ж було заборонене, а слово «художник» було синонімом до слова «ледар». Із часом він поступився своєю мрією і вступив на юридичний факультет університету в Ріо-де-Жанейро.

Алхімія — донауковий напрям у хімії, що виник у Єгипті у III — І ст. до н. е., головною метою якого було здобуття філософського каменя для перетворення неблагородних металів на золото й срібло та еліксиру довголіття.

Однак навчання Паоло тривало недовго, він кинув університет. Батьки не знали, що робити з сином, який відмовлявся жити за загальноприйнятими правилами. Але з часом змирилися і більше не втручалися у його життя. Поневіряння цих років письменник зобразив у творі «Вероніка вирішує померти» (1998), майстерно відтворюючи почуття головної героїні.

Майбутній письменник з головою поринув у літературу. Ще у школі він зачитувався творами Ібсена і Вайльда, а тепер читав усе, що трапляло під руку. Особливо захоплювався окультною літературою. Також Коельо видавав підпільний журнал «2001», у якому обговорювалися проблеми духовності, пристав до руху хіпі, писав тексти пісень для рок-гуртів, що зробило його багатим і знаменитим.

Молодий чоловік продовжував шукати себе: працював журналістом у газеті, театральним режисером і драматургом. Але з часом вирішив, що найважливішою для нього є письменницька професія, і вже більше ніколи від неї не відмовлявся.

Перша книга Паоло Коельо «Паломництво» (інша назва «Щоденник мага»), видана у 1987 році, не привернула особливої уваги до автора. Наступна книга «Алхімік» стала всесвітньо відомою.

З того часу автор весь час подорожує світом і один за одним видає романи «Біля ріки Ріо-П’єдра сіла я й заплакала» (1994), «П’ята гора» (1996), «Книга Воїна Світла» (1997), «Любовні листи пророка»(1997), «Чорт і панна Прим» (2000), «Батьки, сини й діди» (2001), «Заїр» (2005), «Відьма з Портобелло» (2006), «Переможець завжди самотній»(2009), «Пророк» (2010), «Алеф» (2011), «Рукопис, знайдений в Аккрі» (2012), «Адюльтер» (2014), «Шпигунка» (2016) тощо.

Незважаючи на визнання з боку мільйонів прихильників, критики не завжди прихильні до нього. Але це ніколи не зупиняло письменника. Він продовжує писати і підкорювати читачів.

Військова диктатура — форма правління, коли владу формують представники Збройних сил. Військова диктатура у Бразилії у 1964-1985 рр. планувала розпочати програму розробки власної ядерної зброї.

Окультизм — містичне вчення, що визнає існування надприродних сил і можливість спілкування з ними за допомогою ритуалів та магії. Хіпі — міжнародний молодіжний рух, що виник у 1965 році у Сан-Франциско в контексті лібералізації й демократизації суспільства, один із найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, справив значний вплив на мистецтво, особливо на рок- музику. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «поколінням квітів», «дітьми квітів», «Love Generation».

Загальний тираж книжок Паоло Коельо різними мовами перевищує 300 мільйонів примірників.

Література і культура

Паоло Коельо активно дає інтерв’ю, пише статті для газет і журналів, веде різні розділи в міжнародних виданнях Італії, Іспанії, Греції, Німеччини, Естонії, Польщі, Еквадору, Венесуели, Колумбії та багатьох інших.

Разом із дружиною вони заснували Інститут Паоло Коельо, який підтримує у Бразилії дітей, літніх людей і людей із психічними розладами та фінансується виключно з гонорарів письменника.