Книга восьма (Щит Енея)
Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н.е.)
«Золота доба» давньоримської літератури
608] 3 хмар прибула піднебесних у сяйві божистім Венера,
609] Світла, дари несучи. І як тільки побачила сина
610] В закутку самім долини, за зимними водами річки,
011] Радо йому об’явившись, отак промовляє; «Дари ось,
612] Мною обіцяні, маєш, що їх спорудив своїм хистом
613] Мій чоловік, щоб ти не вагався, мій сину, до бою
614] Викликать гордих лаврентів чи Турна палкого». Сказала
615] Так Кітерея і сина голубить, обнявши, й блискучу
616] Зброю під дубом навпроти складає. Він з божого дару
617] Радий, із честі такої й натішитесь ним він не може,
618] Сам по порядку те все оглядає й дивує з усього,
619] Ще й обертає в руках, до плечей приміряє: шолом тут,
620] Що так страшить своїм гребнем і полум’ям грізно палає,
621] Й меч смертоносний, і панцир великий із міді твердої,
622] Що червоніє криваво, такий, як та темная хмара,
623] Що, загорівшись від променів сонця, палає в просторах,
624] І наколінники легкі, із золота литі й електру,
625] Й спис, і поверхня щита, що не легко її описати.
626] Саме на ньому володар вогню, у пророцтвах умілий,
627] Знаючи будучність, вирізьбив славні діла італійців,
628] Римські тріумфи і ціле потомство прийдешнє, що вийде
629] 3 роду Асканія, й війна, що будуть, одна за одною.
630] Й матір-вовчицю він там зобразив, що у Марса в печері,
631] Зелом порослій, лежить, - до сосків припадаючи разом,
632] Граються двоє хлоп’ят і ссуть свою матір безстрашно.
633] Шию свою ізігнувши дугою, вона тих хлоп’яток
634] Лиже по черзі і так їх тільця язиком виправляє.
635] Біля цієї картини він Рим зобразив і додав ще,
636] Як сабінянок умкнули із місць глядачів на великих
637] Іграх у цирку, з законом незгідно, й війна розгорілась
638] Наново між Ромулідами й Тацієм, вже постарілим,
639] Що на чолі був у курів суворих. Царі після бою
640] При олтареві Юпітера збройні стоять і тримають
641] Чаші в руках та єднаються в спілку, свиню заколовши.
642] Біля цієї картини квадриги швидкі у розгоні
643] Метта надвоє роздерли (ой, треба було, мій альбанцю,
644] Слова додержать), там Тулл, шматуючи зрадника тіло,
645] В лісі розкидав його, аж кров’ю шипшини стікали.
646] Далі було, як звелів він Порсену Тарквінія знову
647] Після вигнання прийняти і як він військом великим
648] Місто обліг, а потомки Енея на меч пориватись,
649] Щоб боронити свободу. А він, невдоволений з того,
650] Ніби грозить, що Коклес та наважився міст зруйнувати,
651] Й Клелія, пута порвавши, посміла ріку переплинуть.
652] Зверху Манлій стояв, оборонець тарпейського замку,
653] й храм заслоняв, і нерушно тримав Калітолій високий;
654] Свіжою стріхою їжилась Ромула царська домівка.
655] Срібний гусак літав там у сінях золотосяйних
656] І сповіщав, що галли надходять, що вже на порозі.
657] Через гущавину, в темінь сповиті, з’явилися гатли
658] І оточили твердиню - їм темрява ночі сприяли.
659] Кучері в них золоті, і одіж їх золотом сяє,
660] Світло-смугасті військові плащі, а шиї в них білі,
661] Мов молоко, в золотому окіллі; вимахує кожен
662] Парою списів альпійських, а в довгих щитах вони захист
663] Мають собі. Він вирізьбив там і громаду салійську
664] В танці святому, і голих луперків; у них гостроверхі
665] 3 вовни шапки, і щити зобразив, що із неба упали.
666] Чисті матрони везуть через місто у повозах зручних
667] Святощі їхні. А далі іще показав він виразно
668] Тартара царство, також глибоченний передсінок Діта
669] Й кари за злочини; теж, Катіліно, й тебе, як на грізній
670] Скелі висиш і тремтиш ти від фурій. Окремо - побожні,
671] 3 ними й Катон, що закони складає. Між всім цим широке
672] Граюче море із золота, й пінились сивії хвилі,
6731 Й сріблом довкола дельфіни блищали, міцними хвостами
674] Глибоко хвилю горнули і піну шумну розсікали.
675] Мідний флот було видно всередині, - битва актійська:
676] Берег Левкади, усіяний весь вояками, а хвилі
677] Золотом сяють. Сам Август Цезар веде італійців,
678] 3 ним і сенат, і народ, і пенати, й великі богове.
679] Він на кормі височенній стоїть, а обабіч з обличчя
680] Радісна ясність палає і батьківська зірка над тім’ям.
681] Далі за ним - Агріппа величний веде своє військо,
682] Вітром попутним боги йому з неба сприяють. На ньому
683] Славна відзнака воєнна - з носів корабельних корона
684] Скроні йому осявала. А далі - озброєні різно
685] Варварські сили Антоній веде. Народів Аврори
686] Й берега він переможець червоного. Тягне з собою
687] Сходу він сили, й Єгипет, і Бактру далеку; при ньому
688] Жінка з Єгипту, кечестя для нього. Всі разом рушають
689] В бій, аж запінилось море, вдаряють-бо підняті весла,
690] Ростри тризубі прорізують плесо, - ідуть у відкрите
691] Море. Гадав би хто, може, що тут надпливають Кіклади,
692] Зрушені морем, чи з горами гори зіткнулись високі;
693] 3 суден, важких наче вежі, воїни так натискають
694] Збройними масами, з рук запалене кидають клоччя,
695] Мечуть летюче залізо списів, - і багриться від крові
696] Поле нептунське. Всередині військо цариця скликає
697] Батьківським систром; не бачить гадюк вона двох за собою.
698] Всякі потвори богів різнорідних, між ними Анубіс
699] Песиголовий, рушають у бій на Нептуна й Венеру,
700] Проти Мінерви. В середині битви цієї сам Маворс,
701] В зброї залізній, лютує. А Діри зловісні з ефіру
702] Линуть, і втішна Незгода надходить у шаті роздертій,
703] Зараз за нею з кривавим бичем виступає Беллона.
704] Зверху, з актійської скелі, на це Аполлон споглядає
705] І натягає свій лук. Злякались тієї погрози
706] Індія й цілий Єгипет, Аравія вся і Сабеї
707] І починають тікати. Видно було, як цариця
708] Кличе вітри, паруси наставляє під подув і линви
709] їм попускає невпинно. її там у цій різанині
710] Бог вогняний зобразив від прийдешньої смерті блідою;
711] Япіг попутний і хвилі несуть її в море, а далі -
712] Ніл, засмутившись, могутній, своє розгортає одіння
713] Й всіх розбитих до свого зеленого лона скликає.
714] Цезар у римськії мури в’їжджає в потрійнім тріумфі
715] Й вічним богам італійським безсмертні складає обіти -
716] Тричі по сто у столиці поставити храмів величних.
717] 3 ігрищ веселих та оплесків вулиці всі аж лунають;
718] В храмах кругом вівтарі і хор матерів, а навколо
719] При вівтарях жертовні воли усю землю покрили.
720] Він на порозі сидить білосніжнім осяйного Феба
721] І від народів дари порядкує й на пишних колонах
722] Вішає. Йдуть ті народи впокорені, в шерегах довгих.
723] Мова їх, звичаї, зброя, їх одяг - які розмаїті!
724] Мульцібер тут зобразив номадів і карів, лелегів,
725] Афрів отих розперезаних, ще й стрілозбройних гелонів.
726] Далі Євфрат вже котив свої хвилі спокійні; ще далі -
727] Люди з меж крайніх - морини; і Рейн двоєрогий, і даги
728] Непогамовні, і річка Аракс, для мостів небезпечна.
729] Матері дару, Вулкана щиту, він дивується дуже,
730] Образам радий ясним, хоча тих подій і не знає,
731] І піднімає на плечі цю славу і долю нащадків.
Перелад Михайла Білика
Примітки
Книга восьма. Зміст.
Тури піднімає па війну весь Лацій і посилає в Аргіріпу просити допомоги в Діомеда. З другого боку, бог ріки Тібру Тіберін у сні спонукає Енея укласти угоду з аркадським царем Евандром, що заснував на Палатинському пагорбі місто Паллантей. Евандр гостинно приймає Енея, обіцяє йому допомогу, запрошує взяти участь у святкуванні на честь Геркулеса, знайомить його з околицями. Тим часом Вулкан, чоловік Венери, на її прохання кує зброю її синові. Евандр пропонує Енеєві очолити етрусків, які щойно прогнали свого царя Мезенція, і дає йому чотириста вершників [301] під проводом свого сина Палланта. Еней приймає від Венери викуту для нього зброю і милується щитом, па якому зображено майбутні подвиги і долю римлян.
626-728. Опис щита Енея.
630-634. Перша картина — Ромул і Рем ссуть вовчицю.
635-641. Друга картина — викрадення сабінянок і війна, що виникла а цього приводу між Ромулом і Тітом Тацієм.
Після заснування міста римляни, в яких не було жінок, запросили на свято сусідів-сабінян. Під час видовища вони силоміць захопили сабінянок. Тоді обурені сабіняни пішли на Рим війною, але викрадені жінки втрутилися в бій і припинили війну.
Потім дві держави римська і сабінська - лилися в одну.
642-645. Третя картина - страта Метта Фуфетія, сабінського полководця. Римський цар Тулл Гостілій наказав прив'язати його за ноги й за руки до коней, які, пущені в протилежні боки, розірвали тіло нещасного.
646-651. Четверта картина — облога Рима етруським царем Порсеною в кіпці VI ст. до н. є. Горацій Коклес, прикриваючи відступ, відбивав етрусків від дерев я-ного мосту доти, доки міст не був зламаний. Коклес кинувся в Тібр і переплив його. Клелія, що була заложницею Порсени, втекла з полону, перепливши ріку.
Втеча Енея з Трої. Елен несе свого старого батька Анхіла. Картина Федеріко Бароччі
652-663. П’ята картина — облога Рима галлами в 390 р. до н. є. 663-667. Шоста картина - салії — жерці Марса і луперки - жерці бога пастухів Фавиа-Луперка.
667-671. Сьома картина-підземне царство.
675-713. Восьма картина - бій коло Актія в 31 р. до н. є.
680. ...батьківська зірка над тім'ям.- Октавіан носив шолом а зіркою, що мала нагадувати комету, яка з’явилася після смерті Юлія Цезаря і в яку нібито перейшла душа диктатора.
683. ...з носів корабельних корона...- Агріппа за морську перемогу над Секстом Помпеєм одержав високу нагороду — вінок, прикрашений золотим зображенням носів кораблів.
685. Народи Аврори — народи Сходу.
686. Червоний берег — Аравійської затоки і частина Індійського океану між Африкою та Індією.
688. Жінка з Єгипту - цариця Клеопатра, а якого одружився Антоній.
690. Ростри тризубі - носи кораблів.
696. Поле нептунське — море.
697. Систр — музичний інструмент, вживаний у культі Ізіди. 697. ...гадюк... двох...- Клеопатра померла від укусу гадюк. 704. Аполлон - покровитель Августа.
710. Бог вогняний — Вулкан.
714-727. Дев'ята картина - тріумф Октавіала Августа 13-15 серпня 29 р. до н. е. 716. Тричі по сто приблизне число. Август сам свідчив, що він вибудував 82 храми.
720. Храм Аполлона на Палатинському пагорбі було споруджено в часи Августа на пам’ять Актійської перемоги.
726. Євфрат - приборканий після підкорення парфян.
727. Рейн двоєрогий — з двома гирлами.
730. ...хоча тих подій і не знає.. - Еней не розумів змісту картин па щиті, бо зображені па ньому події відбулися пізніше.
Прощання Венери з Енеєм. (Джованнв Баттіста Тьєполо, 1757)
Завдання за рівнями
І
1. Розкажіть, що вам відомо про життя римського поета Вергілія?
2. Пригадайте, які основні твори написав Вергілій? Про що розповідається в них?
3. Які сюжети покладено в основу епічної поеми «Енеїда»?
4. Кого з українських перекладачів творів Вергілія ви знаєте?
II
1. Який твір Вергілія вважають найвидатнішим? Поясніть, чому?
2. Кому Вергілій присвятив «Енеїду»? Доведіть це текстом
3. Яка роль відведена в поемі головному герою - Енею?
4. Спробуйте пояснити зображення на щиту Енея Зачитайте опис щита.
III
1. Спробуйте визначити риси епічної поеми в «Енеїді» Вергілія.
2. Порівняйте щит Енея і Ахілла.
3. Яким постав у вашій уяві Еней? Створіть словесний портрет героя Вергілія, увиразнивши окремі риси, про які йдеться в тексті поеми.
4. Визначте спільні та відмінні риси двох античних героїв: Енея та Ахілла (укладіть порівняльну таблицю)
IV
1. Розкрийте значення творчості Вергілія для подальшої європейської літератури.