МАЗЕПА - ДЖОРДЖ НОЕЛ ГОРДОН БАЙРОН (1788 - 1824) - ЗАГЛИБЛЮЮЧИСЬ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. О. Ісаєва - Оріон 2017

МАЗЕПА - ДЖОРДЖ НОЕЛ ГОРДОН БАЙРОН (1788 - 1824) - ЗАГЛИБЛЮЮЧИСЬ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ

(Уривок з поеми)

XVIII

Далеко обрій вечорів —

А я один серед степів

Лежав на мертвому коні

І щось ввижалося мені,

І вже було в моїх думках,

Що тут змішається мій прах.

Ні, я не мав уже сподій

В замученій душі моїй,

А так хотілося пожить! —

І ще раз глянув я в блакить:

Там ворог-ворон угорі

Кружляв, розкривши пазурі.

Давно побачивши мене,

То сяде він, то знов сплигне.

Все ближче крила чорнопері,

Він готувався до вечері.

Його в опоні темноти

Я б міг рукою засягти,

Відчуть в руках тремтіння крил,

Коли б на те хоч трохи сил!..

Моя рука зробила порух,

Вона гребла до себе порох,

Із горла видобувся хрип,

Заледве чутний кілька стіп,

Та досить стало й цих признак

Збудити в ньому переляк.

Востаннє снилася мені

Ясна зірниця в вишині,

Що в темряві тієї ночі

Мої освітлювала очі,

І потемніла, наче дим,

В рухливім сяєві своїм.

Війнуло холодом, натомість

Моя стуманена свідомість

То поверталася, то знов

Приймала мороку покров.

Слабе дихання, радість дум

І мить чекання — в серці струм

Враз увірвав. Огні якісь,

У мозку іскри зайнялись,

Важка задуха, вдар до того —

І, крім зітхання, більш нічого.

XIX

Я опритомнів... Де ж це я?

О бідна голово моя!

Невже це сон, невже це сниться,

Що я у затінку світлиці,

Невже це личенька дівочі?

1 в сумніві закрив я очі.

Та це не сон був, не мана —

Висока дівчина, ставна,

Сиділа мовчки під стіною,

Ласкаво стежачи за мною.

Очей проміння осяйне

Найперше вразило мене,

Ті очі чорні і печальні

Струмили погляди благальні.

Я подивився на яву

І зрозумів, що я живу,

А не пожива хижака, —

Примара щезнула тяжка.

Ні, це було вже не вві сні,

Всміхнулась дівчина мені!

Я мовив щось — а слів нема,

Тоді вона прийшла сама,

Із пальця й губ зробивши знак,

Вірніш наказувала так,

Щоб умирив я свій порив,

Нічого їй не говорив.

Ті руки в неї — мов лілеї:

Вона торкалася моєї

Напівобвислої руки,

Підклала вище подушки,

По тому тихою ходою

Пішла до іншого покою

І, прочинивши двері там,

Щось мовила своїм батькам

Солодким голосом...

Повіки Не чув я кращої музики!

Так ніжно плинув милий стан

І кожен крок був, як пеан.

Та їй ніхто не відповів,

Бо сон міцний у козаків.

Тоді, поглянувши з-під вій,

Вона зробила знак новий,

Що всі мені у цій господі

Готові стати у пригоді,

Що тут мені не буде зла,

Щоб я чекав, — і відійшла.

Мене опала самота,

Я був, неначе сирота.

XX

Прийшли за нею батько й мати.

Та що я можу ще сказати?

Не буду стомлювати Вас

У цей лихий незручний час

Своїми довгими згадками,

Як жив тоді я з козаками.

Вони в степу мене знайшли,

В найближчу хату принесли

І до притомности вернули

Любов’‎ю, догляданням чулим.

О знав би я, що оживу —

Й візьму гетьманську булаву!

Так був я гнаний на коні

У далину широкополу.

Старий безумець! — він мені

Проклав дорогу до престолу.

Забудь свої незгоди злі,

Забудь свої пекельні болі:

Ніхто із смертних на землі

Не відгада своєї долі.

Нехай безсонні вороги

Тепер шугають навкруги —

Ми всі уникнемо погоні

І відпочинуть наші коні

На правім березі Дніпра.

Добраніч, друзі! Вже пора.

Тут стомлений гетьман упав

У пахновинні свіжих трав

На листя дуба та осик.

Постілля зовсім непогане

Тому, хто всюди спати звик,

Де тільки сон його застане.

Та не здивуйтеся, однак,

Що не було йому подяк,

Мазепа добре знав причину —

Король бо спав уже з годину.

Переклад з англійської Олекси Веретенченка

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Яке враження справила на вас поема?

2. Розкажіть, яким постає Мазепа на початку поеми. Підтвердіть свою відповідь текстом.

3. Визначте, за допомогою яких художніх засобів автор створює образ старого гетьмана.

4. Зачитайте, як автор характеризує Мазепу вустами Карла ХІІ.

5. Чи можна стверджувати, що більша частина поеми — це ліричний монолог-сповідь головного героя? Аргументуйте свою думку.

6. Виразно прочитайте строфу ХІІІ. Як автор передає душевний і фізичний стан Мазепи? Якими художніми засобами малює його образ?

7. Чи згодні ви з тим, що важливе місце в поемі займає опис бігу коня? З чим автор порівнює цей біг? Підтвердіть свою відповідь цитатами з тексту.

8. Що, на ваш погляд, символізує образ вовчих зграй, які переслідують коня?

9. Прокоментуйте такі слова, що звучать із вуст Мазепи:

Забудь свої незгоди злі,

Забудь свої пекельні болі:

Ніхто із смертних на землі

Не відгада своєї долі.

10. Подумайте, які сюжетні лінії можна визначити в поемі. Аргументуйте свою думку.

11. Знайдіть у тексті й зачитайте опис картин природи. Визначте їхню художню роль у поемі.

12. Які риси характеру Мазепи увиразнює Байрон? Як вам здається, чи симпатизує він своєму персонажу?

13. Опишіть, якою постає Україна в поемі. Завдяки чому в уяві читача вимальовується її образ?

14. Прочитайте наведений фрагмент оригіналу поеми й порівняйте його з перекладом О. Веретенченка.

III

Among the rest, Mazeppa made

His pillow in an old oak’‎s shade —

Himself as rough, and scarce less old,

The Ukraine’‎s hetman, calm and bold;

But first, outspent with this long course,

The Cossack prince rubbed down his horse,

And made for him a leafy bed,

And smoothed his fetlocks and his mane,

And slacked his girth, and stripped his rein,

And joyed to see how well he fed;

For until now he had the dread

His wearied courser might refuse

To browse beneath the midnight dews:

But he was hardy as his lord,

And little cared for bed and board;

But spirited and docile too,

Whate’‎er was to be done, would do.

Shaggy and swift, and strong of limb,

All Tartar-like he carried him;

Ежен Делакруа. Мазепа на вмираючому коні (1828)

III

Мазепа стелиться в журбі.

І сам він був, як дуб-титан,

Землі козацької гетьман.

Він обійняв свого коня

За шию, наче той рідня,

І не зважаючи на втому,

Підкинув листя вороному,

Обтер на спині вогкий пил,

Звільнив з оброті і вудил,

І неприховано радів,

Що їв годованець степів,

Хоча й тривожився раніше,

Чи стане він на пасовище,

Адже оцей купратий кінь

Був невловимий, наче тінь,

Неначе блискавка гарячий,

Проте покірливий, терплячий,

І ніс вождя у далечінь,

Як справжній кінь, татарський кінь!

Переклад з англійської Олекси Веретенченка

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Цікаво, що саме завдяки поемі Байрона «Мазепа» багато читачів змогли відкрити не лише зовсім нові для себе українські слова (Ukraine, hetman, Cossack), а й ознайомитися з невідомими для них реаліями українського життя.

І хоча в ті часи, коли з’‎явився цей твір, інформація не поширювалося так швидко, як у цифрову епоху, в якій живемо ми, але поема Байрона значною мірою сприяла приверненню уваги європейської публіки до України і пробудженню інтересу до її історії та культури. Подумайте, як нині, ураховуючи широку інформаційну відкритість світу, можна популяризувати нашу країну.

Можливо, надихнувшись твором англійського лорда, ви придумаєте й утілите в життя власний мультимедійний проект, наприклад, під назвою «Образ України моїми очима» (або «Відкриваємо світові Україну»), який зможе зацікавити зарубіжних користувачів Інтернету й тим самим привернути їхню увагу до нашої Батьківщини?

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

««Мазепа» — один з найкращих творів Байрона. З геніальною силою і вірністю англійський поет змалював тут звісні йому тільки з наслуху безконечні степи України, не кажучи вже про майстерський образ психології Мазепи».

Іван Франко, український письменник, громадський діяч

«Величезний успіх «Мазепи» Байрона зумовлений і високою художньою майстерністю її автора. Написано поему енергійним, стрімким і водночас карбованим чотиристопним ямбом, який чудово передає бурхливу динаміку сюжету, несамовитий галоп дикого коня, навальний ритм образів і картин, що проносяться перед очима героя, прив’‎язаного до спини степового скакуна, цьому ж завданню відтворення бурхливої динаміки підпорядкований образний лад твору. Зокрема, передаючи шалений галоп коня, Байрон порівнює його з гірським потоком, з блискавкою, з північним сяйвом і метеором, нарешті — з розбурханим морем. Так виникає повна узгодженість ритмозвукової структури поеми та візуальних образів, сповнених динаміки й експресії. Водночас, уникаючи монотонності, поет вводить у текст розгорнуті картини природи, далечі, які дихають величавим спокоєм; ритмічність їхньої появи вдало врівноважує гарячковий темп оповіді».

Дмитро Наливайко, український літературознавець

«Образ України в поемі складається з деталей портрета й натури старого гетьмана, з романтичних картин природи і навіть з образу дикого, необ’‎їждженого коня, який, принісши Мазепу в Україну, діставшись до своєї землі, почувши іржання рідних табунів, падає мертвий... З цих описів вибудовується загальний і з художнього боку послідовний образ нескореної землі, хоч і трагічної, нещасливої долі».

Соломія Павличко, українська письменниця, літературознавець, перекладачка

«Мазепа зосереджується на історії про подорож в Україну на спині жеребця... Ця подорож — повна образів свободи. Самий біг коня з Мазепою можна інтерпретувати як прагнення до свободи українського провідника, самої України і, загалом, будь-якого народу, що хоче бути вільним. Ці прагнення Байрон підтримував зі справжньою романтичною пристрастю».

Олекса Семенченко, український і британський журналіст, письменник, перекладач

МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ

Легендарно-романтичний образ Мазепи став джерелом натхнення для багатьох художників і музикантів. Серед них — французькі живописці Ежен Делакруа, Орас Верне, Теодор Жеріко, які створили ілюстрації на тему поеми Байрона, а також угорський композитор Ференц Ліст, який написав симфонічну поему «Мазепа» за твором Віктора Гюго.

Ілюстрація до першого видання поеми (1819)







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.