Розробки уроків із зарубіжної літератури 6 клас - Сикало Євген 2025 Головна

Розділ 6. Прекрасне в житті і в літературі

Рей Дуглас Бредбері. «Усмішка» — розробка уроку, 6 клас НУШ

6 клас НУШ Розділ 6 Проза Антиутопія Краса і руйнування Мона Ліза Особиста відповідальність Формувальне оцінювання

Чому цей урок — важливий сьогодні

«Усмішка» — це оповідання про майбутнє, але сьогодні воно читається як репортаж. Натовп, що знищує картину, бо ненавидить красу — не тому що вона погана, а тому що вона нагадує про щось краще, ніж їхнє зруйноване життя. Том, який ховає шматок полотна в кулаці і несе його додому. І усмішка, яка продовжує існувати — хоч і на клаптику, хоч і непомітно.

Для шестикласника в Україні 2020-х це не абстрактна антиутопія. Це розмова про те, чи варто берегти красу тоді, коли навколо руйнують. Про те, чому один підліток у темряві ховає картину, а натовп дорослих рве її на шматки. І про те, що особиста відповідальність за культуру — це не пафос, а конкретний вибір: зберегти чи дозволити зникнути.

Методичний паспорт уроку

Предмет Зарубіжна література
Клас 6 клас (НУШ)
Тип уроку Урок аналізу прозового твору з елементами дискусії та творчої роботи
Розділ / модуль Розділ 6. Прекрасне в житті і в літературі
Тема Рей Дуглас Бредбері. «Усмішка». Проблема руйнування краси і цивілізації; образи Тома і Джоконди; особиста відповідальність; сила мистецтва
Очікувані результати Учень / учениця вміє: аналізувати оповідання за поставленими запитаннями; коментувати емоційний стан і поведінку головного героя; формулювати тему та ідею твору; висловлювати власне ставлення до зображених подій; зіставляти оповідання з ліричними творами розділу; добирати або створювати ілюстрацію до твору.

Учень / учениця розуміє: що руйнування краси — це не лише про мистецтво, а про вибір, який робить кожна людина; що образ Тома символізує надію навіть у зруйнованому світі; що мистецтво може «вижити», якщо хтось вирішує його зберегти.
Компетентності НУШ Читацька (аналіз прозового тексту), комунікативна (дискусія, аргументоване висловлювання), інформаційна (виділення теми та ідеї), загальнокультурна (мистецтво як цінність), громадянська (особиста відповідальність), творча (ілюстрація, письмова рефлексія)
Обладнання Текст оповідання «Усмішка» (підручник або роздруківка); репродукція «Мони Лізи» Леонардо да Вінчі; стікери або аркуші для письмових завдань; дошка або фліпчарт
Міжпредметні зв'язки Образотворче мистецтво (Леонардо да Вінчі, «Мона Ліза»), Історія (цивілізаційний занепад, культура і варварство), Громадянська освіта (відповідальність, захист культурних цінностей), Українська мова (тема й ідея твору)

Я хочу, щоб після цього уроку учні запам'ятали одне: зберегти красу — це вчинок. Не слова, не наміри — а конкретний вибір у конкретну мить. Том зробив цей вибір у темряві, стискаючи шматок полотна в кулаці. Кожен із нас щодня робить схожий вибір — і здебільшого навіть не помічає цього.

Мотиваційний вступ

Варіант А — Провокаційне запитання

Показуємо репродукцію «Мони Лізи» — без пояснень. Ставимо запитання:

Перше запитання: «Уявіть: ви живете в зруйнованому місті. Немає електрики, їжі бракує, кругом бруд і злидні. Хтось привозить цю картину на площу. Що ви зробите?»

Підзапитання після перших відповідей: «А якщо натовп навколо починає плювати в неї і рвати на шматки — ви приєднаєтесь? Відійдете вбік? Або спробуєте зупинити?»

Відповіді — вголос, без правильних відповідей. Записуємо позиції на дошці в три колонки: «приєднаюсь», «відійду», «зупиню». Потім відкриваємо: саме про це — оповідання Бредбері.

Варіант Б — Мікроісторія

Розповідаємо без патетики — як звичайну замітку з новин або особисту пам'ять:

Кілька років тому я побачив відео: вандали розфарбували балончиком старовинну статую в одному з європейських міст. Люди навколо знімали на телефони. Ніхто не зупиняв. Я пам'ятаю, що подумав: чому вони дивляться? Може, вважали, що це не їхня справа? Або що від них нічого не залежить? Бредбері написав «Усмішку» 1952 року — але саме це питання там головне: якщо ти бачиш, як знищують красу, — що ти робиш? Що робить дванадцятирічний Том — ви дізнаєтесь сьогодні.

Питаємо: «Чи було у вас таке — коли ви бачили, як щось руйнують, і не знали, що робити?» Пауза. Одна-дві відповіді — і клас готовий читати уважно.

Хід уроку — 45 хвилин

Виклик — «Картина на площі»
5–7 хв

Використовуємо провокацію з Варіанту А: показуємо «Мону Лізу» і ставимо питання про вибір — зберегти, знищити, залишитись осторонь. Три позиції виписуємо на дошці. Клас коротко висловлюється — без тиску «відповісти правильно».

Потім — два речення контексту: що таке антиутопія (майбутнє, де щось пішло жахливо не так), і що Бредбері написав оповідання про день, коли «Мону Лізу» виставили на загальний огляд у зруйнованому місті майбутнього. Більше нічого не пояснюємо — відкриваємо текст.

🎒 Дія учня
Дивиться на репродукцію, відповідає на провокаційне запитання, займає позицію. Слухає короткий контекст про жанр — і налаштовується читати.
👩‍🏫 Роль вчителя
Не пояснює правильну відповідь, не оцінює вибір учнів. Фіксує позиції на дошці. Підігріває інтерес: «Подивимось, чи зміниться ваша відповідь після читання».
Жива репліка: «Три табори — і всі три можна зрозуміти. Бредбері теж розуміє кожну позицію. Але він написав про хлопчика, який обрав четверту — і про неї ми й поговоримо.»
Дослідження — вибіркове читання і аналіз ключових сцен
12–15 хв

Якщо оповідання вже прочитане вдома — переходимо до вибіркового читання ключових фрагментів. Якщо ні — читаємо вголос разом, учитель веде, учні стежать у тексті. Виокремлюємо три сцени для аналізу:

Сцена 1 — Черга і натовп
Люди стоять у черзі ще до світанку. Атмосфера ненависті, очікування, щоб нарешті «розправитись» з картиною. Том — єдиний, хто хоче просто подивитись.
Сцена 2 — Зустріч з картиною
Том дивиться на усмішку Джоконди і не може відірватись. Навколо — крики і тиснява, а він стоїть і дивиться. Момент, коли краса зупиняє — навіть у хаосі.
Сцена 3 — Фінал
Натовп розриває картину. Том у темряві розтискає кулак — на долоні шматок полотна з усмішкою. Він переніс її додому.

Після кожної сцени — одне коротке запитання до класу (не всі разом, а по черзі):

  • Сцена 1: «Що відчуває Том серед цього натовпу? Знайдіть деталь, яка це показує.»
  • Сцена 2: «Що зробила з Томом усмішка? Чому він не міг відійти?»
  • Сцена 3: «Чому Том сховав саме цей шматок? Що для нього в ньому?»
👦 Образ Тома
Дванадцятирічний хлопчик у зруйнованому світі. Він не знає, що таке мистецтво — але відчуває красу безпосередньо. Його вчинок — інстинкт збереження, а не свідомий протест.
🎨 Образ Джоконди
Мона Ліза — символ краси, яка пережила століття. У творі вона протистоїть руйнуванню не зброєю, а усмішкою. Вона «виживає» у кулаці хлопчика.
🎒 Дія учня
Читає або слухає, стежить за текстом. Відповідає на питання до сцен — спираючись на конкретні слова і деталі тексту, а не на загальні враження.
👩‍🏫 Роль вчителя
Читає виразно, робить паузи після кожної сцени. Запитання задає одне — і чекає відповіді, не підказує одразу. Повертає учнів до тексту: «Де саме це написано?»
Жива репліка: «Том нічого не кричав і нікого не зупиняв. Він просто стиснув кулак. Бредбері каже: іноді найважливіший вчинок — той, якого ніхто не помітив.»
Осмислення — дискусія «Натовп і Том»
10–12 хв

Клас ділиться на три групи — не за бажанням, а випадково (за кольором стікера або номером у журналі). Кожна група отримує завдання: аргументувати позицію персонажа.

🔴 Група «Натовп»: Поясніть, чому люди ненавидять цю картину. Що за нею стоїть для них? Спробуйте зрозуміти — не виправдати, а зрозуміти.

🟡 Група «Том»: Поясніть, чому Том не приєднався до натовпу і що змусило його сховати шматок картини. Знайдіть підтвердження в тексті.

🟢 Група «Автор»: Що хотів сказати Бредбері цим оповіданням? Яку ідею він вкладав? Сформулюйте одним реченням — і доведіть прикладом із тексту.

5 хвилин на обговорення в групах, потім кожна озвучує свою позицію. Решта класу може доповнити або не погодитись — але з аргументом, не просто «я думаю інакше».

Після виступів груп — повертаємось до дошки, де на початку уроку були три позиції («приєднаюсь / відійду / зупиню»). Запитуємо: «Хтось хоче змінити свою відповідь?»

🎒 Дія учня
Обговорює в групі, шукає аргументи в тексті, формулює позицію. Слухає інші групи, може не погодитись — але обґрунтовано.
👩‍🏫 Роль вчителя
Не нав'язує «правильну» позицію. Стежить, щоб аргументи спирались на текст, а не лише на відчуття. Якщо група «Натовп» зайде в тупик — підказує: «Подумайте, що ці люди пережили. Чи мають вони право на злість?»
Жива репліка: «Зверніть увагу: Бредбері не робить натовп злодіями. Це звичайні люди, яких зламало зруйноване середовище. Найстрашніше в оповіданні — не те, що вони злі, а те, що вони могли бути іншими.»
Рефлексія змісту — «Що я б зберіг?»
8–10 хв

Індивідуальне письмове завдання. Учні відповідають у зошиті на одне запитання — розгорнуто, 5–8 речень:

Запитання: Уявіть, що ви — у тому ж зруйнованому місті, де відбувається оповідання. Вам дають одну хвилину, щоб «врятувати» один твір мистецтва, одну книжку або одну пісню — і нести це з собою. Що ви оберете і чому? Що для вас у цьому важливо?

Це не тест на «правильний твір мистецтва» — це питання про особисті цінності. Після самостійного запису — 2–3 охочих зачитують. Вчитель не коментує вибір, а реагує на обґрунтування: «Чому саме це важливо для тебе — розкажи ще.»

Наприкінці — зіставлення з твором Сайферта (якщо він вже вивчався): «Як думаєте — Сайферт у своєму вірші теж щось "рятував"? Що саме?» Це готує до підсумку і зв'язує розділ воєдино.

🎒 Дія учня
Пише самостійно — від себе, а не «про твір». Охочі зачитують і чують реакцію класу.
👩‍🏫 Роль вчителя
Теж пише разом з класом і зачитує першим — це дає дозвіл бути особистим, а не «правильним». Не оцінює вибір — лише заохочує обґрунтування.
Жива репліка: «Том не знав, що він рятує Мону Лізу. Він просто відчув, що ця усмішка — важлива. Іноді ми робимо найправильніші вчинки, навіть не знаючи всіх назв і термінів.»
Підсумок — «Одне речення про оповідання»
3–5 хв

Кожен учень формулює ідею оповідання одним реченням — своїми словами, без підручника. Не «про що воно» (тема), а «що воно стверджує» (ідея). Кілька зачитуємо вголос.

Повертаємось до репродукції «Мони Лізи» на дошці. Запитуємо: «Чи змінилось те, як ви дивитесь на неї — порівняно з початком уроку?» Пауза. Не треба відповідати вголос — достатньо подумати.

Жива репліка: «Бредбері написав це оповідання про далеке майбутнє. Але я щоразу думаю: можливо, він мав на увазі нас — тут і зараз. І питання «що ти збережеш?» — не риторичне.»

Диференціація

Рівень 1 — базовий
Відповідає на запитання до тексту за підказкою вчителя або з опорою на схему «сцена → питання → відповідь». Визначає тему оповідання одним словом. У груповій роботі — слухає і доповнює, не обов'язково формулює самостійно. Письмове завдання — 3–4 речення за шаблоном.
Рівень 2 — розвинений
Аналізує ключові сцени, спираючись на текст. Бере активну участь у груповій дискусії, наводить приклади. Формулює тему й ідею оповідання самостійно. Письмове завдання — 5–7 речень із поясненням вибору.
Рівень 3 — поглиблений
Зіставляє оповідання з реальними прикладами знищення культурних цінностей. Аналізує роль образів Тома і Джоконди в авторському задумі. Письмове завдання розгортає у зв'язний міні-твір із тезою і аргументом. Може запропонувати власну ілюстрацію до твору з поясненням задуму.

👁 Підтримка для учнів з ООП

Роздруківка тексту з виділеними ключовими сценами і запитаннями до кожної. У груповій роботі — роль «слухача і фіксатора»: записує ідеї групи без обов'язку виступати. Письмове завдання виконується усно разом з асистентом або за картою-підказкою: «Я б врятував(ла)... тому що для мене важливо...». Можна виконати завдання у форматі малюнка з підписом замість тексту.

Формувальне оцінювання

Критерії успіху — «Я досяг мети, якщо...»

  • Я можу переказати сюжет оповідання і назвати, що зробив Том у фіналі та чому
  • Я пояснив, які образи є в оповіданні (Том, Джоконда) і що вони означають
  • Я сформулював ідею твору одним реченням — своїми словами, без підручника
  • Я висловив власне ставлення до подій або героїв — і підтвердив його деталлю з тексту
  • Я написав про те, що б врятував сам — і пояснив чому

Інструмент самооцінки

«Кулак — долоня» — як у фіналі оповідання. Наприкінці уроку кожен учень показує:

  • Стиснутий кулак — «Я зберіг щось важливе з уроку. Я знаю, що відповім на питання про твір.»
  • 🖐 Відкрита долоня — «Мені ще є що осмислити. Хочу ще раз перечитати або поговорити.»

Це не публічна оцінка — вчитель просто бачить загальний настрій і може підійти до тих, хто показав відкриту долоню, після уроку.

Фрази зворотного зв'язку

«Ти знайшов деталь у тексті, яку більшість не помітила — і використав її як аргумент. Це сильна робота.»
«Твоє речення про ідею — дуже точне. І ти не переписав з підручника — це твоя думка.»
«Ти сказав, що Том "хороший" — а спробуй пояснити: що саме він зробив такого, що ми це бачимо? Де в тексті це є?»
«Ти написав, що б врятував, але не пояснив чому. Одне речення-пояснення зробить цю відповідь повною.»

Домашнє завдання

  • Базове: Записати у зошиті тему й ідею оповідання «Усмішка» — своїми словами, 2–3 речення кожна.
  • Творче: Намалювати або описати словами ілюстрацію до одного з моментів оповідання — і написати під нею 1–2 речення: чому саме цей момент.
  • Дослідницьке: Знайти один реальний приклад, коли люди рятували твори мистецтва під час воєн або катастроф. Принести коротку розповідь — 3–5 речень.

Додаткові матеріали та ресурси

  • Репродукція «Мони Лізи» — Wikimedia Commons (високоякісна, у відкритому доступі) Роздрукуйте на кольоровому принтері або виведіть на екран. Важливо: не просто показати — дати учням подивитись тихо, 30–40 секунд, перед тим як почати говорити. Це дає час відчути, а не просто «впізнати».
  • Chytanka.com.ua Текст оповідання «Усмішка» у перекладі українською. Зручно для читання на уроці або для роздруківки. Також є інші оповідання Бредбері — для учнів, які захочуть читати більше.
  • На урок — naurok.com.ua Є готові презентації до «Усмішки» Бредбері для 6 класу. Корисно переглянути схеми образів і таблиці порівняння — але використовуйте як довідку, а не як основу уроку. Більшість презентацій там занадто фронтальні.
  • Довідка «Порятунок мистецтва під час Другої світової» — для дослідницького ДЗ Операція «Monuments Men» — реальна історія про те, як союзницькі офіцери рятували твори мистецтва від нацистів. Є коротке відео на YouTube і стаття у Вікіпедії. Можна задати як матеріал для дослідницького домашнього завдання рівня 3.
  • Mentimeter.com На підсумку — хмарка слів «Що я б врятував?». Учні вводять з телефонів, на екрані — спільна картина цінностей класу. Займає 2 хвилини і дає гарний візуальний фінал уроку.

Часті запитання вчителів

Чи потрібно пояснювати, що таке антиутопія, перед читанням?
Коротко — так, але двома реченнями: «Антиутопія — це жанр, де автор показує майбутнє, яке пішло жахливо не так. Щось — війна, диктатура, катастрофа — зруйнувало нормальне життя». Більше не треба. Якщо почати з довгого пояснення жанру, учні ввійдуть у текст через голову, а не через серце. Нехай жанр стане зрозумілим із самого тексту — це і є читацька навичка.
Як вести дискусію, якщо клас мовчить і не хоче сперечатись?
Мовчання в дискусії — це часто не байдужість, а страх сказати «неправильно». Допомагає одна техніка: «займіть фізичну позицію». Попросіть учнів встати — хто вважає, що натовп можна зрозуміти, стає ліворуч; хто вважає, що Том — герой, стає праворуч; хто ще не визначився — посередині. Потім запитуєте тих, хто посередині: «Що б допомогло вам обрати сторону?» Рух тіла знімає заморозку мовлення.
Що робити, якщо учні кажуть «натовп правий, бо вони злидарі»?
Це сильна і чесна позиція — не відмахуйтесь від неї. Прийміть: «Так, вони пережили щось жахливе. Їхній гнів — зрозумілий». А потім запитайте: «Але чи допоможе знищення картини їм знайти їжу? Чи стане їм краще від цього?» Учні самі дійдуть до думки, що руйнування краси — це не вирішення проблем злидарів, а ще одна їхня втрата. Саме це і є ідея Бредбері.
Чи варто зв'язувати оповідання з реаліями війни в Україні?
Так — але обережно і лише якщо це природно виникає в розмові, а не форсовано. Якщо хтось із учнів сам проведе паралель — підтримайте: «Так, Бредбері писав у 1952, але відчуття впізнаваності — це і є ознака великого тексту». Не тисніть на болючі теми, але не уникайте їх, якщо учні самі відкриваються. Оповідання дає для цього безпечний простір — через текст, а не напряму.

Типові помилки учнів і як їх виправляти

⚠️
Тема і ідея — одне й те саме: «Оповідання про те, що не треба руйнувати красу» ✅ Розмежовуємо через запитання: «Про що оповідання?» — це тема (про руйнування краси, про хлопчика, який рятує картину). «Що стверджує оповідання?» — це ідея (краса може вижити, якщо хоч одна людина вирішить її зберегти; особиста відповідальність важливіша за поведінку натовпу). Записуємо на дошці паралельно — і учні бачать різницю.
⚠️
Аналіз образу Тома: «Він хороший хлопчик, тому що любить мистецтво» ✅ Уточнюємо: Том не «любить мистецтво» — він навіть не знає, що це «Мона Ліза». Він відчув щось конкретне, дивлячись на усмішку. Питаємо: «Що саме він відчув? Де в тексті це є?» Учень шукає деталь — і тоді аналіз стає точнішим, ніж «він хороший».
⚠️
Письмова рефлексія: «Я б врятував Мону Лізу, бо вона дорога і красива» ✅ Питаємо: «А якби ти не знав, що вона дорога? Якби ти, як Том, просто дивився і відчував — що б зупинило тебе?» Завдання на особисту цінність, а не на «правильне мистецтво». Якщо учень пише «я б врятував улюблену пісню бабусі» — це набагато цінніша відповідь, ніж «Мона Ліза, бо вона дорога».

Авторська нотатка

«Усмішка» — одне з тих оповідань, після яких клас якийсь час мовчить. Не тому що нудно — а тому що є що переварити. Мені це мовчання подобається більше, ніж галасливе обговорення після деяких інших текстів. Значить, щось зачепило.

Найнесподіваніший момент, який трапляється майже щоразу: коли ставлю питання «що б ти врятував?» — хтось обов'язково каже щось несподіване. Одного разу дівчина написала «записник, де моя мама пише рецепти». Ніяких картин і симфоній. Але саме це і є ідея Бредбері — і пояснювати вже нічого не треба.

Де я помилявся: намагався пояснити символіку Мони Лізи до читання — і тоді учні «шукали символіку» в тексті, замість того щоб просто відчувати його. Тепер «Мона Ліза — символ краси і цивілізації» з'являється тільки після того, як учні самі сказали щось близьке до цього своїми словами.

Порада колезі: не захищайте Тома від критики учнів. Якщо хтось скаже «він мав зупинити натовп, а не просто сховати шматок» — це чудова точка для розмови про межі особистої відповідальності. Бредбері не дає відповіді: достатньо чи ні зробив Том? І саме це питання варто залишити відкритим після уроку.

Відповідність навчальній програмі

Модельна навчальна програма. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л. | Редакція 2023 року (НУШ). Розділ 6 «Прекрасне в житті і в літературі». Рей Дуглас Бредбері, «Усмішка», 6 клас.


Сикало Євген
Автор матеріалу
Сикало Євген

Автор навчальних матеріалів із зарубіжної літератури. Понад 20 років досвіду роботи з освітнім контентом для вчителів, учнів та батьків.

Посилання на схожі матеріали:

Дата останньої редакції: 09 квітня 2026

Пошук на сайті

📚 Асистент з літератури
Вітаю! Я допоможу вам розібратися з творами зарубіжної літератури — аналіз, образи героїв, біографії авторів. Просто напишіть наприклад назву твору чи автора. Про що запитаєте?
ШІ‑Асистент